Волинянка дослідила свій родовід до 12-го коліна і зібрала понад 4 тисячі імен
Жителька села Біличі на Волині Вікторія Сливка дослідила власний родовід до 12-го коліна та продовжує вивчати родинні лінії односельців.
Як розповіла дослідниця Суспільному, захоплення генеалогією розпочалося ще зі шкільного завдання — створити родинне дерево.
Від домашнього завдання до справи життя
Разом із мамою Вікторія почала переглядати сімейні альбоми, архівні світлини та збирати родинні історії. Згодом це переросло у серйозне захоплення, а потім — і в основну діяльність.
Нині у її родоводі налічується понад 4 300 імен, а родинна лінія сягає початку XVIII століття.
«Є у мене предок Жур Іван, він народився у 1739 році», — розповідає дослідниця.
Історія роду та пам’ять поколінь
Одним із прямих предків Вікторії був Трохим Микитюк, який мав сім дітей. Вони жили на хуторі Трохимівка, де збудували власні домівки. Сьогодні це місце збереглося як окрема вулиця.
Жінка також дослідила зв’язки з іншими населеними пунктами, зокрема Литовежем, звідки походять деякі гілки її роду.
За її словами, раніше люди активно спілкувалися, родичалися і створювали сім’ї, що формувало складну мережу родинних зв’язків.
Спадок від прадіда
Інтерес до історії Вікторія успадкувала від прадіда Андріяна, який добре знав родоводи односельців, читав багато книжок і навіть знав напам’ять «Кобзаря».
«Він знав і мені розказував: це родич тим, той — тим», — пригадує мама дослідниці Руслана Ральська.
Дослідження тривають
Окрім власного родоводу, Вікторія вивчає історії інших жителів села. За її словами, вже вдалося дослідити родинні лінії приблизно половини мешканців Білич.
Серед її планів — встановити зв’язки між носіями одного з найпоширеніших у селі прізвищ.
Дослідниця радить записувати спогади старших членів родини, адже саме вони допомагають зберегти історію для наступних поколінь.
Автор статті: Сергій Шагоферов
