Від декретного хобі до солодких букетів: вчителька з Волині створює зефірну флористику
Жителька Самарів Ірина Октисюк за півтора року перетворила цікавість до зефірних квітів на щоденну справу. Вона працює вчителькою в місцевому ліцеї, виховує двох дітей і паралельно створює їстівні композиції, які виглядають майже як живі букети.
Як з’явилася ідея та перші кроки
Ірина розповідає, що до зефірної флористики прийшла під час декретної відпустки. Хотілося знайти заняття для творчого відпочинку, тому вона переглядала стрічку в Instagram і натрапила на зефірні квіти. Згодом придбала навчальний курс, а ще отримала підтримку від знайомої майстрині з Києва. За її словами, частину знань дала теорія, але справжнє розуміння прийшло лише з практикою та десятками спроб.
Пані Ірина переконана, що важливий не лише талант, а й бажання вчитися. Вона зазначає, що любить творчість і має «кондитерський фундамент» з дитинства, адже її мама відома у селі коровайниця і багато років займалася випічкою. У родині Ірини торти часто готують вдома, тому робота з десертами для неї давно стала звичною.
У чому секрет зефірних квітів
Майстриня наголошує, що ключове у зефірній флористиці не стільки рецепт, скільки технологія та правильна консистенція маси. Для квітів, за її досвідом, найкраще підходить основа на натуральному яблучному сокові. Вона пояснює, що замінники або надто кислий сік можуть зіпсувати результат, бо в кислому середовищі агар-агар гірше стабілізується.
Що входить до основи маси
- Натуральний яблучний сік.
- Цукор.
- Агар-агар.
- Безе з яєчних білків або альбумін.
Усе заварюють за рецептурою, змішують і отримують зефірну масу, з якою вже можна формувати пелюстки та бутони.
Чому тут важлива швидкість і точний час
За словами Ірини, правильно приготовлена маса застигає дуже швидко, тому працювати потрібно майже без пауз. Щоб зефір не «схопився» завчасно, вона використовує невеликий лайфхак: тримає масу теплою у духовці на мінімальній температурі. Водночас довго залишати її в теплі не можна, бо вона починає втрачати потрібні властивості. Саме тому майстриня робить зефір невеликими порціями, підбираючи оптимальний обсяг під можливості міксера і свій темп роботи.
Кожна квітка має власну схему та тип пелюсток. Ірина згадує, що багато вчилася за відеоуроками, переглядала записи ефірів і відпрацьовувала рухи до автоматизму. Вона порівнює це з будь-якою навичкою, де результат з’являється лише через системну практику.
Скільки часу займає одна композиція
Невелика коробочка з квітами, за підрахунками майстрині, потребує приблизно півтори години на формування квітів. Далі вироби мають стабілізуватися, а потім ще близько 40 хвилин йде на припудрювання та пакування. Загалом одна коробка може зайняти до трьох годин роботи.
Для повної стабілізації зефірним квітам потрібен час, інколи до 14 годин при звичайній кімнатній температурі. Якщо почати припудрювати вироби надто рано, вони можуть зволожитися й втратити вигляд. Ірина підкреслює, що «прискорити» процес духовкою не виходить, бо тоді зефір пересушується.
Зберігання та кольори: як майстриня дбає про безпеку
Якщо зберігати зефірні квіти при кімнатній температурі, вони найкраще зберігають текстуру приблизно три дні. За герметичного пакування у холодильнику такі смаколики можуть лежати до двох тижнів, хоча з часом змінюється вологість і консистенція.
Кольори Ірина підбирає під уподобання замовників. Вона зазначає, що принципово використовує натуральні барвники з овочів, фруктів і ягід, адже зефір часто куштують діти. Основна маса зазвичай світла, а потрібний відтінок готовим квітам надають розпилювачами. Майстриня пояснює, що велика кількість барвника в масі може погіршити її структуру.
Букети складніші за коробки
Найбільше часу, за словами Ірини, забирають саме букети. Вони потребують більшої підготовки, зокрема роботи з основою, акуратного викладання та комбінування форм і відтінків. Готові квіти кріплять на зубочистках, а композицію накривають прозорою плівкою, щоб уникнути відкритого контакту з довкіллям, адже це харчовий виріб.
Підтримка родини та плани на майбутнє
Ірина зізнається, що інколи діти ревнують, коли мама довго працює над квітами, але водночас пишаються її справою. Чоловік також підтримує, адже знає, що кулінарна творчість для неї важлива. Майстриня говорить, що поки не планує навчати інших, бо хоче ще вдосконалювати техніку. Зокрема, вона працює над складнішими квітами, такими як півонії.
Охочим опанувати зефірну флористику Ірина радить не здаватися після перших невдач. Вона переконана, що стабільний результат приходить з наполегливістю, практикою і готовністю багато разів пробувати заново.
Джерело: https://vsn.ua/
Автор статті: Сергій Шагоферов
