Українцям заважають потрапити на суд за “скіфське золото”
5 жовтня у Нідерландах відбудеться судове засідання у спорі за колекцію “скіфського золота”, яке вивезли до країни перед анексією Криму Росією.
Україну на процесі представлятиме делегація від мін’юсту, мінкульту та МЗС. Проте, як заявив у Києві міністр культури Євген Нищук, для поїздки української делегації створюються штучні перешкоди, зокрема з отриманням візи, — пише ВВС Україна.
“Є багато перешкод. Доходить до того, що блокується. Я не хочу зараз називати, але є труднощі з візами, з безпосереднім перебування в Нідерландах. РФ активно включилась у цей процес, я думаю, з відповідними спецслужбами”, — заявив Євген Нищук.
За словами пана Нищука, українську делегацію будуть представляти заступник міністра культури Світлана Фоменко та гендиректор Національного музею народного декоративного мистецтва Людмила Строкова.
Пані Строкова в 2014 очолювала музей історичних коштовностей, який надав Нідерландам частину експонатів для виставки.
“У пані Строкової досі немає візи, я хочу поговорити про це з послом Нідерландів в Україні”, — поскаржився міністр культури.
Пан міністр вказав, що рішення суду буде не скоро і це довготривалий процес.
Суперечливе золото
Сторони сперечаються щодо 565 музейних предметів, які в побуті часто називають “скіфським золотом”, хоча йдеться не лише про золоті прикраси.
Частину експонатів виставки “Крим. Золотий острів у Чорному морі” з музеїв континентальної України повернули в травні і вересні 2014 року.
Предмети мистецтва Україна відправила за кордон ще в 2013 році: до лютого 2014 вони виставлялися в Рейнському крайовому музеї Бонна і тільки потім поїхали до Нідерландів, де і опинилися під час анексії Криму.
На час судового спору предмети мистецтва будуть залишатися в запасниках музею Алларда Пірсона. Саме амстердамський музей оплачує зберігання колекції, зокрема продовження її страховки.
Українська позиція будується на тому, що всі експонати є власністю держави, і тому їх мають повернути Україні.
Кримські музеї Україна розглядає як зберігачів музейного фонду, який все одно належить державі. Тому міністерство культури і просить повернути колекцію до Києва.
Чинні керівники кримських музеїв апелюють до контрактів і наголошують, що в угоді з музеєм Алларда Пірсона останній зобов’язувався повернути предмети мистецтва їм.
Окрім того, музеї наполягають на тому, що колекція є частиною “культурної спадщини Криму”.
Офіційно РФ не є стороною у судовому процесі.
Чотири кримських музеї — Центральний музей Тавриди, Керченський історико-культурний заповідник, Бахчисарайський історико-культурний заповідник і Національний заповідник “Херсонес Таврійський” — звернулися до суду з вимогою повернути експонати.
Image copyrightWWW.ALLARDPIERSONMUSEUM.NLУкраїнська держава оскаржує цю вимогу і заявляє про те, що є законним власником колекції. На початку квітня 2015 року суд визнав Україну зацікавленою стороною у суперечці і запропонував представити детальне пояснення суті своїх претензій.
“Нідерланди давали гарантії про повернення не кримським музеям, а державі Україна”, — заявила перед судом у Києві Людмила Строкова.
“Колекцію має бути повернено на тимчасове зберігання до Києва. Експонати повернуть кримським музеям після повернення півострова до складу України”, — додав Євген Нищук.
Судове засідання відбудеться 5 жовтня в окружному суді Амстердама. Захист інтересів України в суді проводить юридична фірма “Bergh Stoop & Sanders NV”.
Автор статті: Наталя Хвесик
