У Луцьку за зиму закрилися дев’ять закладів: більшість із них — кав’ярні
Від початку року у Луцьку припинили роботу кілька закладів громадського харчування. Частина з них закрилася остаточно, інші оголосили про паузу або переформатування бізнесу. Найбільше серед тих, хто зник із мапи міста цієї зими, — кав’ярень.
Причини такого явища пояснюють економічними труднощами, падінням купівельної спроможності та високою конкуренцією на ринку. Розповідаємо, які заклади закрилися та що впливає на роботу кафе й кав’ярень у місті.
Які заклади припинили роботу
Серед тих, хто оголосив про закриття або тимчасову паузу, — кілька популярних місць у різних районах Луцька.
«Цекава»
Кав’ярня працювала з 2019 року на вулиці Лесі Українки, 10. Останніх гостей заклад приймав до 28 лютого. У соцмережах повідомили, що двері кав’ярні зачинили на невизначений термін. Друга локація на вулиці Івана Огієнка, 2 припинила роботу ще у 2024 році.
Vescovi
Заклад працював до 31 січня на вулиці Привокзальній, 10-Б. Власники повідомили, що лучани можуть завітати на каву та десерти на іншу локацію — заклад We Coffee на проспекті Волі, 49. Там пропонують не лише напої та десерти, а й сніданки «all day».
Good Morning на Франка
Кав’ярня працювала на вулиці Івана Франка, 57 у житловому комплексі «Яровиця». Заклад припинив роботу 31 січня. Мережа Good Morning працює у Луцьку з 2016 року та має у місті ще понад десять локацій.
Coffee Lemm
Наприкінці лютого заклад закрився на вулиці Рівненській, 25-Р у ЖК «Атлант». Команда повідомила, що простір бере паузу та, можливо, з’явиться у новому місці.
«Ми не здаємось. Ми беремо паузу, щоб зібратись із силами, і дуже сподіваємось, що зовсім скоро ви побачите нас у новому місці», — йдеться у повідомленні Coffee Lemm.
Barley Coffee Cake
Кав’ярня на проспекті Перемоги, 5 тимчасово зачинилася. Власники продають «готовий бізнес», тому заклад не працює до появи нових орендарів.
«Білий налив»
Сидерія працювала у центрі Луцька на вулиці Лесі Українки, 23. Заклад відкрився наприкінці серпня 2024 року, а останній день роботи був 27 лютого 2026 року. Це був 29-й заклад мережі в Україні.
Avocado
Заклад працював у ТРЦ «Порт Сіті» на другому поверсі з січня 2024 року. Роботу припинив 9 лютого 2026 року.
Uzbechka
Мережа швидкого харчування узбецької кухні цієї зими закрила одразу дві локації у Луцьку:
- на вулиці Привокзальній;
- на вулиці Конякіна.
«Лобстер Паб»
Дев’ятим у списку став пивний бар на вулиці Рівненській, 25-П у ЖК «Атлант». Про його закриття повідомили цієї зими. Останнім робочим днем було 1 березня.
Чому закриваються кав’ярні
Експерт з кавового бізнесу, суддя чемпіонатів України з кави та власник компанії Zhe Lab Євген Сахненко називає однією з головних причин падіння купівельної спроможності.
За його словами, кількість клієнтів у кав’ярнях помітно зменшилася. Якщо раніше повз заклад могло проходити приблизно 150 людей за годину, то зараз — лише 60–70.
Серйозним викликом стали й відключення електроенергії. Генератори та акумулятори потребують додаткових витрат, а ті заклади, які не мали автономних джерел живлення, втрачали години роботи.
Також на бізнес тиснуть зростання оренди, податків та подорожчання продукції від постачальників. Деякі кав’ярні ще до зими працювали майже без прибутку.
Ще одна проблема — нестача професійних барист. Без досвідченого персоналу складно підтримувати сервіс та атмосферу, які змушують гостей повертатися.
Експерт звертає увагу і на слабкий маркетинг.
«Багато кав’ярень досі розраховують лише на випадковий трафік. Але сьогодні цього недостатньо — потрібні соцмережі, локальна реклама та формування спільноти навколо закладу», — каже Євген Сахненко.
За його словами, відвідувачам часто бракує унікальності: багато закладів мають схоже меню, стандартний підхід і слабку комунікацію з клієнтами.
Економічні причини закриття бізнесу
Кандидатка економічних наук, доцентка кафедри менеджменту ЛНТУ Ірина Абрамова пояснює, що хвиля закриттів пов’язана із загальною економічною ситуацією.
Через війну, інфляцію та перебої з електропостачанням у людей стало менше вільних коштів. Більшість витрат спрямовується на базові потреби:
- комунальні послуги;
- пальне;
- продукти.
Водночас витрати бізнесу також зросли. Подорожчали продукти, оренда приміщень, електроенергія та логістика.
«У невеликому місті без стабільного туристичного потоку навіть незначне зниження середнього чека відчутно б’є по прибутках. Сюди ж додається й кадровий дефіцит, що також збільшує витрати», — зазначає Ірина Абрамова.
У результаті частина закладів, які не мали фінансової подушки або чіткої бізнес-стратегії, не змогли витримати навантаження.
Навесні можуть з’явитися нові заклади
Попри складну ситуацію, експерти прогнозують нову хвилю відкриттів навесні. На ринку залишаться ті підприємці, які змогли адаптуватися до нових умов.
Серед ключових факторів виживання бізнесу вони називають:
- контроль витрат;
- навчання персоналу;
- інвестиції у маркетинг;
- системний підхід до ведення бізнесу.
До слова, подібні процеси відбуваються і в інших містах. Нещодавно стало відомо, що у Рівному продають відомий ресторан із літнім майданчиком «Оранжерія».
Джерело: https://misto.media/
Автор статті: Сергій Шагоферов
