У Луцьку батьки проти сусідства дитсадочка із інвалідами
Волинський обласний молодіжний центр реабілітації інвалідів з дитинства «Джерело життя» не платитиме за комунальні послуги в орендованому нежитловому приміщенні, яке розташоване на просп. Соборності, 35а.
Про це стало відомо вчора, 24 лютого під час сесії Луцької міської ради.
Волинський обласний молодіжний Центр реабілітації інвалідів з дитинства «Джерело життя» здійснює свою діяльність за рахунок фінансування міських та обласних бюджетів, статті яких не передбачають оплату комунальних послуг. Центр реабілітації працює 13 років, об’єднує 67 молодих людей з обмеженими фізичними та психічними можливостями.
Депутат від УКРОПУ Ігор Поліщук зауважив, що у цьому приміщенні розташований також дитячий садочок, батьки неодноразово скаржились на різні інциденти із інвалідами.
Тетяна Янчук від партії УКРОП підтвердила слова Поліщука:
«Я особисто говорила з батьками, є такі інваліди, які ведуть себе неадекватно до дітей. Я, як мама дитини, також не хотіла б, щоб інвалід робив те, що роблять там вони».
Сергій Була (Радикальна партія) наголосив, що вони там вже 13 років і, що не варто чіпати болюче питання тих людей, яких все болить.
Костянтин Петрочук від Радикальної партії наголосив на тому що зараз питання стоїть у тому чи звільнити від сплати комунальних послуг:
«Прийде травень ми повернемось до цього питання».
Ігор Поліщук погодився із ним.
Депутати погодили звільнення «Джерело життя» від оплати комунальних послуг.
Автор статті: Мар'яна Метельська
Я мама інфаліда, який відвідує реабілітаційний центр “Джерело життя”. Боляче читати несправедливі обвинувачення з боку депутатів від партії “Укроп” в адресу наших інвалідів, що нібито вони ведуть себе на території садочку неадекватно. Навіщо брехати і говорити те чого не чув і не бачив. Та і батьки дітей, що відвідують дитсадок, говорять брехню. А чи не бояться вони, що ця брехня вилізе їм боком? Наші інваліди як зайшли в приміщення зранку – так до самого вечора і носа не сунуть на територію садочка. Бо ж заборонено – не дай боже діти іхнього виду злякаються, що не такі. Сидять в приміщенні і літом в задуху, хіба що двері на вулицю відчинять щоб повітря зайшло. Сидять як миші в кімнатах. Я дивуюся тим людям, що так нагло брешуть. Вам потрібне приміщення садочка щоб розширити територію? Ми також хочемо окреме приміщення і окрему територію, де наші інваліди – прекрасні душею і добротою – могли б спокійно себе почувати. Треба депутатам вирішувати питання про будівництво територіального центру для молодих людей з особливими потребами, а не ставити питання про вигнання їх на вулицю. І годі страхати малих датей нашими інвалідами із центру “Джерело життя”. Бо ж в житті різне трапляється…
Колись мала досвід волонтерства в ковельському реабілітаційному центрі. Відвідувала діток з обмеженими фізичними можливостями. Там дитячий садочок із організацією інвалідів в 1 приміщенні. Одні на першому поверсі, інші на другому. Спільний двір і садочок. Ніколи не бачила конфліктів. Навпаки, дітки з обмеженнями дуже радіють, коли до них хтось приходить і не боїться їх. І скарг не чула. І місця всім вистачало.
Дивно читати слова що:«Я особисто говорила з батьками, є такі інваліди, які ведуть себе неадекватно до дітей. Я, як мама дитини, також не хотіла б, щоб інвалід робив те, що роблять там вони». Як ми можемо неадекватно ставитись до дітей якщо нам заборонено виходити на площатку садочка? Напевне пані Тетяна Янчук небажає своїм дітям щоб вони: співали, виступали, вирізали, малювали так як роблять Джерельчани. Якщо Пані мала на увазі це, то її нещасливі ті дітки. Що заважає мудрим здоровом мамам обяснити своїм дітям що в світі нетількі здорові люди живуть. Навчить дітей, що ми такі самі люди. Я памятаю як у нас проводився урок фотографа і ми по садіку ходили роздивлялись та фотаграфували дерева природу, а тут працівниця вибігла з претензіями що ми тут робимо, щоб ішли в своє приміщення. Хотя тоді їхніх дітей на вулиці небуло. Ми багато разів подорожуємо завдяки Новому Луцьку та Волинській Єпархії УПЦ та іншим благодійникам то в тих закладах відпочинку немає нарікань на нашу поведінку. Згадати минулорічний Буковель там діти теж з нами відпочивали і ми танцювали на одній дискотеці разом, катались та тому ж підйомнику. Цей світ створений для всіх. І хочеться навести уривок з Біблії : «Бог вибрав немудре, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне» (1 Кор. 1, 27).
Прочитавши коментарі відразу хочеться провести багато паралелей!
Та все ж,шановні громадяни де Ваша людяність? Поставте себе або ж своїх близьких на місце Джерельчан!Наше з Вами завдання допомагати адаптуватися їм у соціумі,тим хто цього потребує,а не ізольовувати їх.
Як на мене варто пояснювати своїм діткам з малку,що у нашому суспільстві є різні люди, з різною долею та різними фізичними можливостями,і те що ми повинні люити своїх ближніх не за зовнішність!
Працюючи з особливими громадянами нашого міста,можу Вас запевнити вони такі ж самі просто трішки відрізняються зовнішньо!В деякій мрії вони навіть більше цінують життя і взагалі будь- які можливості та миті ніж ми звами!
Люди схаменіться,не сьогодні – завтра така ж дитинка може родитися у Вашій родині,Вам сподобається таке відношення оточуючих?-думаю,що ні!
Тому давайте кожен почне з себе,давайте будемо добрішим і тоді ми щось та й зможемо змінити у нашій країні!!!
Особисто я підтримую “Джерело життя”,оскільки ці люди потребують нашої допомоги.Якщо ж стаються якісь сутички ,конфлікти та непорозуміння між дитячим садочком та “Джерелом життя”,то можливо варто виділити для когось з них інше просторе та придатне приміщення і конфлікт вирішиться сам собою.Хоча я мало вірю,що люди з обмеженими можливостями здатні на конфлікти з дітьми.
Навіщо придумувати щось?Ваша дитина не інвалід,то радуйтесь,але і виховуйте свою здорову фізично дитину,здоровою морально.А то самі не бачать окрім себе і своєї сім”ї проблем інших,а потім жаліються,що життя не таке і корчать з себе святих!Не подобається садок?Переведіть в інший,ото проблема,а от інвалідам інший заклад шукати важко.
Хоча багато років знаю джерельчан, навіть не міг уявити, що їм “заборонено виходити на площатку садочка”, щоб не травмувати “нормальних” дітей. І якщо “нормальні” діти будуть уникати тих, в яких особливі потреби, то НОРМАЛЬНИМИ вони точно не виростуть. Тому питання навіть не в словах шановних місцевих обранців та деяких батьків, що “неодноразово скаржились на різні інциденти із інвалідами”….Можна збудувати і нове приміщення, і звільнити від усіх комунальних платежів, і звозити на курорти, виділити, нарешті, спеціалізований автобус, якого досі немає…(а потім всім розповісти які ми великі благодійники, знайте нас)…Тому ГАНЬБА всім тим, хто придумав такі заборони. Не важливо де і як, чи в садочку чи в міських радах, такі заборони НЕПРИПУСТИМІі!!! І дорослі, і діти повинні знати, що на світі існують інші, обділені люди-інваліди. Ніхто з нас не застраховананий від нещасть та каліцтв (наприклад війни, чи авто-аварій). Вже з малку треба шанувати і всіляко допомагати інвалідам, навіть, якщо хтось щось не те сказав чи зробив…Доречі, минулого року Фінляндія відсилала музичний гурт на Євробачення, який повністю складався з інвалідів з розумовими відхиленнями.