Системи РЕБ на фронті дронів: як працює радіоелектронна боротьба, які частоти перекривають і чому «купол» рятує життя

• layf_related_links:
• layf_exclude_from_feed: 0

Системи РЕБ стали невидимим щитом окопів, колон і складів. Вони не стріляють і не вибухають, але за секунди відрізають безпілотнику зв’язок, «осліплюють» його навігацію або змушують помилитися на десятки метрів. У реаліях російсько-українська війна саме боротьба за ефір визначає, чи долетить FPV, чи повернеться розвідник, чи «заблукає» баражуючий боєприпас. У цьому матеріалі — глибоке технічне пояснення, як системи РЕБ знаходять цілі, якими методами їх глушать, які смуги частот критичні, чому дальність придушення не дорівнює «цифрам з коробки», і де межа між «куполом» для окопу та мережевими рішеннями рівня області.

Що таке системи РЕБ — і які завдання вони вирішують

Під абревіатурою РЕБ (радіоелектронна боротьба) — три великі групи дій:

• ES (Electronic Support) — пошук/радіорозвідка: пасивне виявлення випромінювань дрона та пульта, визначення напрямку і типу сигналів.
• EA (Electronic Attack) — придушення/спуфінг: постановка перешкод каналам керування/відео і підміна сигналів супутникової навігації (GNSS).
• EP (Electronic Protection) — захист своїх мереж і платформ від чужих завад.

Для безлічі популярних безпілотників (квадрокоптери, FPV, «літаки», баражуючі БПЛА) це означає роботу по ланцюжках: керування/телеметрія (під-ГГц, 2.4 ГГц), відео (здебільшого 5.8 ГГц) і навігація (GNSS: GPS/Galileo/GLONASS/BeiDou у смузі ~1.1–1.6 ГГц). Для прикладу: сигнал GPS L1/E1 працює на 1575.42 МГц (той самий центр має й Galileo E1), а його потужність на землі мізерна — близько –160 dBW (≈–130 dBm); тому він легко «тоне» у штучному шумі під час придушення. 

Поле бою дронів: канали зв’язку і «вузькі місця» для РЕБ

2.1 Керування та відео

• 2.4 ГГц і 5.8 ГГц — домінуючі смуги у комерційних платформах, включно з лініями передачі DJI OcuSync/O3 (перемикання між 2.4/5.8 залежно від завад і регуляцій). Сам виробник для серії Enterprise (включно з мавік 3т) вказує підтримку обох діапазонів і GNSS (GPS+Galileo+BeiDou, GLONASS з RTK-модулем).
• FPV на фронті часто використовують аналогове 5.8 ГГц відео і керування в під-ГГц (700–1050 МГц, 850–940 МГц, інколи 433/868/915 МГц). Саме ці низькі смуги все частіше закривають спеціалізовані станції придушення.

2.2 Супутникова навігація (GNSS)

• GPS L1 1575.42 МГц і Galileo E1 1575.42 МГц — ключові цілі для придушення або спуфінгу. Мінімальний рівень сигналу GPS L1 C/A на землі за стандартом — близько –160 dBW (–130 dBm), тож навіть помірна перешкода з локального передавача здатна «перекричати» супутники.

Як системи РЕБ «бачать» і ламають дрон

1. Пасивний радіомоніторинг: антени із широкою смугою + аналіз спектра/сигнатур. Український Bukovel-AD застосовує пасивне виявлення, DF-наведення та перекриття каналів керування і GNSS. Декларуються дистанції: до 100 км — виявлення, до 20 км — придушення, залежно від рельєфу/цілі.
2. Шумове придушення (barrage/spot): заповнення смуги керування/відео шумом з достатньою щільністю потужності, аби співвідношення «перешкода/сигнал» (J/S) біля приймача дрона перевищило порогове (типово кілька дБ для цифрових каналів, вище — для стійких модемів).

Спуфінг GNSS: підміна навігаційних даних. Українська мережева система «Покрова» саме так «збиває з пантелику» Shahed: дрон проходить повз ціль або сідає без уражень; про запуск цієї системи публічно повідомлялось у 2024–2025 рр.

На правах реклами