Світязь обмілів: чому зникає вода у Шацьких озерах та чи можна їх врятувати
Цього літа відпочивальники на Світязі помітили тривожні зміни: вода подекуди відступила від берега на десятки метрів, а місця, які ще кілька років тому були під водою, тепер можна перейти пішки. Обміління торкнулося не лише найвідомішого озера Волині — фахівці говорять про комплексну проблему, пов’язану з посухою, високими температурами, станом підземних вод і багаторічними змінами водного балансу Полісся.
Про можливі причини обміління Шацьких озер виданню «Коротко про» розповів кандидат біологічних наук, голова правління ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» та завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України Богдан Проць.
Світязь відступив від берега на десятки метрів
Цьогоріч туристи дедалі частіше публікують фото та відео, на яких добре видно, наскільки знизився рівень води у Світязі.
На окремих ділянках до глибини доводиться йти значно довше, ніж раніше. Біля берега оголилися мулисті ділянки, які раніше були під водою.
Науковці зазначають: подібні процеси спостерігають не лише на Волині. Останніми роками через тривалі посухи та високі температури міліли великі річки й водойми в Україні та інших країнах Європи.
- дефіцит опадів у весняно-літній період;
- аномально високі температури та сильніше випаровування;
- зміни рівня підземних вод;
- наслідки масштабного осушення Полісся у минулому;
- можливий вплив господарської діяльності на водоносні горизонти.
Дощів на Волині стало менше
Богдан Проць називає дефіцит опадів одним із основних чинників нинішнього маловоддя.
За його словами, у першій половині 2026 року на Волині випало щонайменше на 30% менше опадів, ніж зазвичай.
До цього додається тривала спека. За високих температур озера швидше прогріваються, а вода активніше випаровується.
«Обміління Шацьких озер – це комплексна проблема. Насамперед йдеться про зміни клімату, які супроводжуються дефіцитом опадів у весняно-літній період», – пояснює Богдан Проць.
При цьому науковець наголошує: говорити про критичне маловоддя поки зарано, хоча сама проблема вже очевидна.
Чи може впливати кар’єр у Білорусі
Окрему увагу фахівець звертає на стан підземних вод. Шацькі озера мають карстове походження і значною мірою живляться саме підземними водами.
Богдан Проць припускає, що певний вплив можуть мати гірничі роботи у Хотиславському кар’єрі на території Білорусі.
За його словами, кар’єр заглиблюється у крейдяні пласти та може перетинати водоносні горизонти. Водовідлив із таких виробок потенційно здатний утворювати так звану депресійну лійку — територію зі зниженим рівнем підземних вод.
Йдеться про припущення науковця щодо можливого впливу Хотиславського кар’єру. Для визначення реального масштабу такого впливу потрібні комплексні дослідження та постійний моніторинг підземних вод.
До повномасштабного вторгнення українські фахівці мали більше можливостей обмінюватися інформацією з білоруською стороною. Нині така співпраця практично відсутня.
Чи справді Світязь «випивають» лохинові ферми
Серед місцевих жителів популярним стало інше пояснення: воду нібито забирають великі плантації лохини, яких останніми роками на Волині стало більше.
Лохина справді потребує регулярного поливу, особливо у спекотний період. Саме тому жителі припускають, що значний забір води для господарств може впливати на рівень ґрунтових вод.
Однак наразі немає досліджень, які б однозначно доводили, що саме лохинові плантації є головною причиною обміління Світязя.
«Я б не став називати використання води для росту лохини головною причиною, це, швидше, емоційне пояснення», – зазначає Богдан Проць.
За його словами, на сучасних плантаціях переважно застосовують крапельне зрошення, яке значно економніше за традиційний полив.
Науковці не заперечують, що будь-який забір води впливає на водний баланс. Однак доказів того, що саме лохинові господарства спричинили нинішнє обміління Шацьких озер, немає. Значно важливішими факторами називають клімат, кількість опадів, підземні води та загальне управління водними ресурсами.
Проблему створювали десятиліттями
Ще один чинник, про який згадують фахівці, — масштабне осушення Полісся у 1960–1970-х роках.
Меліоративні роботи змінили природний водний баланс великих територій. Частину боліт осушили, а разом із ними зникли природні резервуари, які накопичували воду та поступово віддавали її річкам і озерам.
Науковець зазначає, що в багатьох місцях повернути природний стан болотних екосистем уже дуже складно або неможливо.
Що потрібно робити, щоб зберегти Шацькі озера
Фахівці наголошують: одного простого рішення тут немає. Потрібна системна робота з водними ресурсами всього регіону.
- постійний моніторинг рівня води в озерах;
- контроль стану підземних вод;
- облік і контроль промислового та сільськогосподарського водозабору;
- басейнове управління водними ресурсами;
- відновлення водно-болотних угідь там, де це можливо;
- комплексні дослідження впливу клімату та господарської діяльності.
За словами Богдана Проця, без зміни підходів до управління водними ресурсами проблема маловоддя може лише посилюватися.
«Ми вже зараз повинні навчитися відновлювати водно-болотні угіддя там, де це можливо, щоб поступово сповільнити процеси осушення та відновити рівень води в озерах і річках», – зазначає науковець.
Чи може Світязь знову стати повноводним
Однозначної відповіді наразі немає. Майбутнє озера залежатиме від кліматичних змін, кількості опадів та того, наскільки раціонально люди використовуватимуть водні ресурси.
Якщо посушливі періоди ставатимуть довшими, а температура продовжить зростати, природне випаровування води також збільшуватиметься. Водночас відновлення болотних територій та правильне управління водозабором можуть допомогти сповільнити негативні процеси.
Туристів менше не стало
Попри обміління Світязя, Шацькі озера залишаються одним із найпопулярніших напрямків літнього відпочинку на Волині.
У спекотні дні пляжі Світязя, Пульма та інших озер заповнені туристами. Люди приїжджають сюди купатися, відпочивати в соснових лісах, кататися на сапах, човнах і каяках.
Однак нинішня ситуація дедалі виразніше нагадує: навіть великі природні водойми потребують захисту та відповідального використання.
- Шацька група налічує близько трьох десятків озер. Більшість із них розташовані на території Шацького національного природного парку.
- Світязь – найглибше озеро України. Його максимальна глибина сягає близько 58 метрів.
- Озеро Пісочне відоме прозорою водою. Воно є одним із найпопулярніших серед туристів після Світязя.
- У водоймах мешкають десятки видів риб. Серед них щука, окунь, лящ, карась, короп та вугор.
- На Світязі є острів. Він поріс деревами та рослинністю й давно став однією з місцевих туристичних цікавинок.
Обміління Світязя не має однієї простої причини. Посуха, спека, стан підземних вод, багаторічне осушення Полісся та господарська діяльність формують складну систему, яку потрібно досліджувати в комплексі. Саме від того, наскільки відповідально Україна управлятиме водними ресурсами сьогодні, залежить, яким побачать Світязь наступні покоління.
Автор статті: Сергій Шагоферов
