Стигла полуниця взимку за 7 простих кроків: вирощуємо ягоду вдома цілий рік

news

Наприкінці сезону ми з тихим сумом спостерігаємо, як замітають сад перші снігопади, як укутують вони всі навколо, занурюючи в довгий сон до наступної весни. А що якщо не прощатися з фарбами та ароматами теплого літа та спробувати продовжити його, ніби у казці «Дванадцять місяців»? І це справді реально зробити. Принаймні з полуницею такий фокус провернути точно можна. А саме з її ремонтантними сортами, готовими розмножуватися цілий рік – дай тільки не заснути під сніговим покривалом.

Саме час забрати ніжні кущики додому. Це важливо встигнути зробити до того, як температура опуститься нижче +5 градусів, – такий режим підкаже рослинам, що настав час входити в період спокою. Пробудити їх навіть удома буде досить складно. А нам хочеться не просто кущами в горщиках милуватися, а ягідки з них збирати!

Тому, якщо хочете поекспериментувати, читайте до кінця цю статтю – розповімо у ній усі тонкощі та нюанси. І вперед – власними руками творити диво, відтіняючи зимові хуртовини яскравим рум’янцем істинно-літніх ягід.

Крок 1: Забираємо кущики з грядок
Отже, ми вирішили забрати полуничку на зиму додому. Тоді вирушаємо до грядки і вибираємо найсильніші та найздоровіші кущики. Викопувати їх краще з грудкою землі, щоб не змушувати рослини витрачати дорогоцінний час на відновлення травмованих корінців.

Про те, як правильно підібрати сорти полуниці і на що звернути увагу в матеріалі: Солодка полуниця

Всі квіти і ягідки, що вже зріють, видаляємо – це допоможе кущикам заощадити сили і швидше адаптуватися до нових умов. Обірвати краще і найбільші, а також усі неідеальні та приболілі листочки, залишивши лише кілька молоденьких.

Крок 2: Вибираємо горщики та ґрунт
Для полуничних кущиків підійдуть просторі горщики з оптимальним об’ємом близько 3 літрів і досить великою глибиною – бажано щонайменше 25-30 сантиметрів. До речі, тари можна не купувати, а зробити самостійно, наприклад, із пластикової пляшки.

Для полуничних кущиків підійдуть просторі горщики з оптимальним об’ємом близько 3 літрів. Їх навіть можна зробити самостійно.

Із ґрунтом труднощів теж не виникне. Достатньо взяти будь-який універсальний і, якщо є можливість та бажання, розбавити його річковим піском. Хоча це необов’язково. За великим рахунком, можна і з городу землі насипати, але тут виникає ризик принести додому будь-яку заразу. Тому краще грунт все ж таки придбати в магазині.

Не забуваємо про дренаж – як і більшості інших рослин, полуниця він просто необхідний: застій вологи швидко призведе до загнивання коренів. Також у дні горщика важливо зробити отвори для відтоку води.

Крок 3: Переселяємо полуницю
Коли все готове – висаджуємо рослини. Якщо взяли їх з грудкою землі, проблем буде мінімум – поміщаємо кущики в новий субстрат, в жодному разі не засинаючи серце. Якщо ж коренева система відкрита, намагається розмістити її так, щоб коріння не загиналися, а розташовувалися у ґрунті вертикально. Занадто довге коріння можна підрізати.

У перші кілька тижнів, коли рослини будуть стресувати після пересадки, не виставляйте їх на яскраве сонечко – краще притінити. А ось що точно не завадить зробити, то це полити їх Фітоспорином (на крайній випадок марганцівкою) для профілактики захворювань. Можна також вдатися до антистресових препаратів, таких як Епін або Циркон.

Крок 4: Грамотно доглядаємо
Перше, на що варто звернути увагу – освітлення. По-хорошому, треба було б розібратися, який у вас сорт полуниці: нейтрального світлового дня (як, наприклад, «Королева Єлизавета II» чи «Тристар») чи довгого (як «Гірлянда» чи «Діамант»). Різниця в тому, що перші формують плодові бруньки незалежно від того, скільки годин насолоджуються сонечком. Другі – лише за 16-годинного світлового дня, тому їх взимку досвічувати суворо обов’язково. Однак і «нейтральні» сорти за додатковий світлий годинник вам тільки подякують.

Друге – температура. У період цвітіння та плодоношення вона має триматися на рівні 18-23 градусів.

Третє – полив. Він повинен бути не дуже рясним, так як випаровування вологи в кімнатних умовах відбувається не дуже швидко. Однак грунт не повинен повністю пересихати. Крім того, при працюючому опаленні, здатному здорово висушити повітря, кущики потрібно періодично обприскувати.

Крок 5: Граємо роль бджіл
Деякі сорти ремонтантної полуниці, як наприклад, «Анабель» або «Ада» самозапильні. Іншим же для плодоношення знадобляться вмілі господарські руки, озброєні м’яким пензликом. Акуратно проводимо їй по центру квіточки, ніби бджолиними лапками, переносячи пилок з тичинок на маточка. Повторюємо процедуру 2-3 десь у день.

Є й другий спосіб. Можна вдатися до допомоги вентилятора, направивши його на квітучі кущики і залишивши включеним на 2-3 години. Але і тут важливо врахувати пару моментів: потужність не повинна бути максимальною, а лопаті, що обертаються, повинні знаходитися на деякому віддаленні від квіток.

Крок 6: Годуємо кущики
Без підживлення хорошого врожаю ягід чекати не доведеться. Власне, як і у випадку, коли полуниця живе на грядці. Але в даному випадку кількість ґрунту у неї обмежена, і виснажується він, відповідно, ще швидше. Тому удобрювати кущики доведеться регулярно.

Для цього підійдуть комплексні добрива. Однак у різний період розвитку їхній склад має відрізнятися. Спочатку потрібно більше азоту, щоб наростити зелену масу, потім, у період плодоношення, робимо упор на калій та фосфор.

Крок 7: Захищаємо від хвороб та шкідників
Тут також усе, як на грядці: ті ж шкідники, ті ж хвороби. Для профілактики добре раз на пару тижнів обприскувати кущики фітоспорин. Його можна використовувати на початковій стадії захворювання. З комахами-шкідниками боремося з допомогою Фітоверму чи Зеленого мила, у більш запущених випадках (не період плодоношення) – хімічними інсектицидами.

Ну що, вже не терпиться переселити полуницю з городу на підвіконня, щоб холодною зимою насолоджуватися солодкими ягодами? Тоді поспішіть і запросіть її в домашню атмосферу. Ну а якщо ремонтантних сортів у вас поки що немає, попросіть вусики у сусідів. І вже навесні ви зможете висадити в город рослини, що добре вкоренилися і розрослися.

Автор статті: Ірина Велігурська

0 Комментариев