Спас не може бути медовим чи яблучним: ПЦУ про значення назви свят

• layf_related_links:
• layf_exclude_from_feed: 0
• xyz_fbap_future_to_publish: a:3:{s:18:"post_fb_permission";i:0;s:18:"xyz_fbap_po_method";s:1:"1";s:16:"xyz_fbap_message";s:24:"{POST_TITLE} {PERMALINK}";}
• xyz_fbap: 1
• xyz_fbap_insert_og: 1

Серпень багатий на релігійні свята. Серед найбільших – “перший”, “другий” і “третій” Спас, як їх називають у народі.

У ПЦУ пояснили, що Спас не може бути медовий, яблучним чи якийсь іншим. Пише 24 канал.

Часто люди, не замислюючись над змістом, зводять святкування лише до освячення у церкві меду, фруктів чи зілля,

– зазначають у ПЦУ. Проте Спас не може бути медовим чи яблучним.

А народні “три” Спаси – це зовсім різні три релігійних свята, не пов’язані між собою ані хронологічно, ані географічно, ані змістовно. Єдине, що між ними спільного – це постать нашого Спасителя Господа Ісуса Христа, на честь якого ці свята встановлені,

– заявили в ПЦУ.

“Три” Спаси святкують у такі дати:

• 14 серпня – Винесення чесних древ животворчого Христа Господнього;
• 19 серпня – Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа;
• 29 серпня – перенесення з Едеси до Константинополя нерукотворного образа Господа Ісуса Христа.

У ПЦУ пояснили, що Спас, тобто Спаситель Господь наш Ісус Христос, не може бути медовим, яблучним, горіховим, хлібним чи полотняним.

У Церкві нагадали, що насамперед на серпень припадає Успенський піст, який за церковним уставом прирівнюється до Великоднього посту.