Скільки треба викласти за медичні послуги в пологовому будинку у Луцьку?
Молода породілля, яка знаходиться на 8 місяці вагітності, розповіла про негласні розцінки на медичні послуги у пологовому будинку у Луцьку.
Про це повідомляє NMJ.
Розповідь жінки подаємо без змін.
“Впродовж всього часу виношування свого малюка, мені довелося неодноразово зустрічатися із позитивними та негативними якостями луцького пологового будинку.
Почну із позитивного. На щастя, запис на жіночу консультацію, який відбувається на другому місяці вагітності, безкоштовний. Жінка приходить у відділення жіночої консультації, знаходить реєстратуру і здійснює запис. Навіть здача аналізів здійснюється теж безкоштовно. Але мабуть там не аби який дефіцит сміттєвих мішків, бо лягаючи на денний стаціонар жінка повинна мати із собою упаковку сміттєвих мішків.
Кожна вагітна жінка, яка потрапляє з тих чи інших причин у денний стаціонар купує набір «поступаючого». Він коштує 130 – 150 гривень і до нього входить різний дріб’язок, який жінка практично не використовує. Набір «поступаючого» включає: гінекологічний набір, паперові рушники, туалетний папір, гель для УЗД, стериліум для рук. Окремо потрібно докупляти пробірки, а також голочки для аналізу крові, шприци, тощо.
Крім того «лягаючи» у денний стаціонар кожна породілля має заплатити «благодійний внесок» в межах двохсот гривень, який покриватиме витрати на харчування пацієнта і принести із собою комплект чистої постелі: наволочки, простирадла, добре, що хоч подушки там видають.
Якщо ж жінці потрібно зробити УЗД в народі (УЗІ), то це можна зробити двома шляхами. Безкоштовне УЗД можна зробити у пологовому будинку, де знаходиться жіноча консультація. Там для початку потрібно записатися на прийом. Тут процедура безкоштовна, але сам апарат УЗД чорно білий і значно гірший за свої аналоги у приватних кабінетах. Інший шлях – жінка може зробити УЗД у приватному кабінеті, який має сучасний і кольоровий апарат УЗД, з різних сторін та ракурсів показує плід і роздруковує кольорові зображення. Таке задоволення в середньому коштує 150 гривень.
Найбільше мене обурює той факт, що так званий набір для «поступаючого» медсестри забирають і я не можу контролювати як використовується куплений мною набір. Першопочатково мені на руки видали набір для здачі крові, шприц «десятку», щоб брати кров з вени і дві голочки, гінекологічний набір і одноразові печатки. Все інше залишається у медичних працівників.
Одним із позитивів є те, що у палатах, де лежать породіллі завжди прибрано, регулярно міняються сміттєві мішки у смітниках, навіть якщо там лежить одна пластикова пляшка з під води, проте паперові рушники у палаті можна рідко побачити. Вони з’являються як правило тоді, коли у відділенні перевірка. Але ліжка не зручні, а матраци на них тверді.
Туалети та душові кабінки на жаль не зачиняються. Двері звісно в них є, але немає замочків. Це для того аби у разі коли жінці стане погано мемдеста могла надати їй допомогу. Душ і туалет чисті, там постійно є гаряча вода. Якщо у палаті є холодильник, то пацієнтів заставляють маркувати продукти і вказувати термін їх придатності. Це все контролює медсестра, і саме вона слідкує аби продукти були придатними для вживання. Це теж є позитивом.
Їжа там несмачна. В чаєві плаває накип із чайника, невідомо скільки разів заварювали одну і ту ж заварку для чаю, бо на смак він ніякий. Супи не наваристі, за щастя пацієнту буде, якщо в його порції окрім юшки буде плавати хоча б одна картоплина. Манна каша подається породіллям згустками. Після цього всього я не наважилася харчуватися у їдальні, тому чоловік постійно приносив мені їжу з дому.
Будучи двічі на лікуванні у денному стаціонарі жіночої консультації, я не помічала аби медсестри чи лікарі натякали на хабар. Звісно, якщо ти їм сам даєш якусь суму коштів то вони її радо візьмуть, але так щоб нагло і нахрапом у тебе вимагали гроші, такого не було.
До самих пологів мені ще залишився місяць. Але мої подруги, які вже народжували у луцькому пологовому будинку неодноразово казали, що можна попередньо домовитись із бригадою, яка приймає роди, забезпечивши собі безпечні роди. Але як правило всі платять під час родів, бо зміни лікарів постійно змінюються і ти не знаєш на кого можеш потрапити. Анестезіологу як правило платять 500 гривень, лікарям, які приймають роди близько тисячі гривень. Фіксованої суми немає. Кожен платить скільки може. Звісно, якщо жінку «кесарять» то оплата за послуги анестезіолога зростає в декілька разів.
Але на спеціальних курсах для батьківства породіллям наголошують на тому, аби під час пологів у них при собі були дрібні гроші номіналом 10, 20, 50 гривень. У післяпологовому відділенні часто трапляються не дуже хороші медсестри, які можуть погано помити дитину якщо їм не дати двадцятку.
Трапляються випадки, коли новонароджених діток лікарі не хочуть виписувати з пологового. Вони придумують різні діагнози, які нічим не підтвердженні. Педіатри кажуть молодим мамам, що їхня дитинка алергічна, але якщо йому у кишеню покласти декілька сотень гривень, алергія у мить пропадає. Це поодинокі випадки, не всі лікарі такі. Але страшно, коли до твого малюка матиме доступ лікар, який може недобросовісно виконувати свою роботу, якщо ти йому не заплатиш гроші”.
Автор статті: Олег Горох
