Реформація на Волині: Микола Христофор Радзивіл – людина, яка не боялась суперечити Папі Римському
Він приніс Олиці європейську славу, був невигідним польській владі і навіть суперечив Папі Римському.
Про цю видатну постать розповіла під час прес-туру «Історичними місцями Реформації Волині» викладач історії і суспільних наук, вчитель християнської етики та історії в ЛПСЗОШ «Скарбниця мудрості» Мирослава Кубай.
Історик зазначила, що Олика дуже міцно пов’язана з темою Реформації. Зокрема, Микола Христофор Радзивіл, або ще як його називають Микола Радзивіл Чорний, через його чорну бороду.
Микола Христофор Радзивіл народився в 1515 році у Несвічі (сучасна Білорусь). Він рано втратив батька і виховувався в Кракові при королівському дворі у свого дядька – литовського воєводи.
До 30 років дуже багато вчився, а тоді у нього почалася активна кар’єра. Він був маршалком, великим канцлером Великого князівства Литовського, віленським воєводою тощо. Дуже близько товаришував з королем Сигізмундом II Августом, королем Польщі. Двоюрідна сестра Миколи Христофора Радзивіла Чорного Барбара була дружиною Сигізмунда II Августа.
Із Барбарою у Радзивіла теж були дружні стосунки. Саме завдяки Радзивілам вона і стала королевою Польщі. Коли перша дружина короля польського померла, він дуже закохався в Барбару, але одружуватися з нею не хотів. Проти цього шлюбу була його мати королева Бонна. Але Радзивіли поставили таку умову: якщо король не одружиться із Барбарою, то вільного життя з нею йому не дозволять. І він пішов наперекір своїй матері, усьому королівському двору та одружився з сестрою Радзивіла.
У цей час, коли у Радзивіла був кар’єрний розквіт, помирає його брат Янош та у той самий рік і Барбара, яка всього лише рік пробула королевою. Є такі версії, що вона померла невипадково, а до цього приклала руку її свекруха, яка дуже не хотіла, щоб вона була королевою.
І тоді Радзивіл починає замислюватися над сенсом життя. Він уже досягнув всього, якщо порівняти з сучасним життям, його можна назвати з одним з найбагатших олігархів України, який мав все – і знатність, і гроші.
Він почав у цей час багато читати Слово Боже. Якраз тоді перебував на навчанні у Німеччині і почув там про реформаторський рух. Він розуміє, що зміст його життя – це шукати Бога.
Микола Христофор Радзивіл повертається на Волинь і починає дуже багато читати книг, зокрема перечитує твори Кальвіна, Лютера, читає Біблію, яка була перекладена Лютером і там був особистий підпис Лютера. У Біблії, у творах Кальвіна та Лютера він багато знаходить відповідей на свої питання, веде особисту переписку з Кальвіном і багатьма іншими реформаторами.
Радзивіл у складі дипломатичної комісії їде в Німеччину і бачить зміни, які відбулися у німецькій церкві та німецькому суспільстві, і вони його дуже вражають. Після цього він, повернувшись назад, виголошує своїй родині, своєму оточенню, що він буде сповідувати лише євангельску віру без різного ідолопоклонства і саме з цього періоду починається його активне служіння для людей і Бога.
Він робить дуже багато для того, щоб нести Слово Боже людям, тому його називають апостолом Реформації. Хоча він і був знатним магнатом та міг наказати людям, щоб вони сповідували його віру: бо тоді була така традиція – який пан, така й віра. Але Микола Христофор Радзвивіл хотів донести людям Слово Боже. Він говорив, щоб у людини була щира віра і щира молитва, вона повинна молитись не на латині, а на своїй рідній мові, тоді вона буде розуміти істини Божі.
Саме на його гроші в Бресті буда видана Брестська Біблія, або ще як її називають Радзивілівська Біблія. На його гроші була відкрита типографія в Бресті, в його помісті почали відкриватися церкви, які називалися збори. Нинішній католицький костел святих Петра і Павла – якраз приклад такої церкви.
Подібні збори були побудовані по всіх його помістях. При таких зборах відкривалися школи, тому що, щоб люди розуміли Слово, їх треба з дитинства вчити. Дітей навчали основ істини, читати і писати.
Сам Радзивіл взагалі був на той час не дуже вигідною людиною польській владі, але так як король був його товаришем, то на той час, поки він був при владі, то влада польська закривала очі на діяльність Радзивіла. Але Папа Римський не міг змиритися з його діяльністю. До Радзивіла прислали посла, який попередив його, що якщо він не відмовитися від своїх віросповідань, то його буде визнано віровідступником і взагалі вигнано з країни. Після чого Радзивіл дав відкриту на всю Європу відповідь Папі Римському латинською мовою та мовою інших народів, яка була опублікована: «Ми згідні з тим, що царство Христове повинно бути у відповідності святому Писанню, поширене по всій землі від моря і до моря, від всіх рік і до океану світу, але це царство не таке, як імперія Кіра чи Олександра чи Цезаря Августа, котрі славилися своїми багатствами і могутністю. Царство Христове – це духовна єдність людей, де немає багатства, сам Христос говорив, царство моє не від світу цього».
Нагадаємо, краєзнавець Анатолій Гура також розповів про Олику, яка була одним із центрів Рефомації на Волині.
Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: КИСИЛИН – ЦЕНТР ВОЛИНСЬКИХ СОЦІНІАН, АБО Ж «САРМАТСЬКІ АФІНИ». ФОТО
НА ВОЛИНІ МОЖУТЬ ЗРУЙНУВАТИ ІСТОРИЧНУ БАПТИСТСЬКУ КІРХУ ЧЕРЕЗ НОВУ ПРАВОСЛАВНУ ЦЕРКВУ. ФОТО
Автор статті: Мар'яна Метельська
