На Волині знищили три десятки боєприпасів часів Другої світової війни

Піротехніки ДСНС знищили 29 боєприпасів часів Другої світової війни, — інформує прес-служба волинських рятувальників.
Днями фахівці групи піротехнічних робіт Управління ДСНС України у Волинській області знешкодили 6 боєприпасів, виявлених поблизу села Березичі Любешівського району. Напередодні на підозрілі предмети натрапили місцеві жителі під час земляних робіт. Фахівці групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону, які прибули на місце виявлення, ідентифікували знахідки, як боєприпаси часів Другої світової війни. Загалом виявлено 6 застарілих боєприпасів часів Другої світової війни, а саме: два артилерійських снаряди калібром 82 мм; один артснаряд 152 мм та три мінометних міни. Усі боєприпаси знищено на підривному майданчику.
Ще один 76-міліметровий артилерійський снаряд, знайдений місцевим мешканцем села Цміни Маневицького району та дві мінометні міни 50 та 80 мм, виявлені мешканкою селища Маневичі на власних подвір’ях під час проведення земляних робіт, а також 2 артснаряди, 4 ручних протитанкових гранати та 3 мінометні міни, виявлених на території міста Камінь-Каширська, та 11 артснарядів, виявлених поблизу сіл Стара Гута, Яревище та Кримне Старовижівського району були знищені у встановленому порядку.
Загалом з початку року на території Волині піротехнічні підрозділи ДСНС України вилучили та знешкодили 363 вибухонебезпечних предмети.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій вкотре звертається до громадян з проханням: у разі виявлення вибухонебезпечних предметів повідомте про це за номером «101» або «102» та ні в якому разі не намагайтеся самостійно ідентифікувати знайдені боєприпаси.
Наголошуємо, що під час виявлення підозрілого предмету категорично забороняється пересувати його; заливати рідинами, засипати ґрунтом або чимось його накривати; намагатися самостійно знешкоджувати знахідку; здійснювати на підозрілий предмет звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.
Автор статті: Наталя Хвесик