Міста, що колись билися серцем: як війна перетворила домівки України на руїни
До кінця 2024 року через воєнні дії було зруйновано понад 330 тисяч будівель та об’єктів інфраструктури. Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба зазначив, що за останній рік до цього списку було додано ще понад 50 тисяч адрес і найменувань, що свідчить про неймовірні масштаби руйнувань.
Маріуполь: місто, яке колись було центром життя
Колись важливий сталеливарний центр і порт з населенням близько 420 тисяч осіб, Маріуполь сьогодні є руїнами.
Облога, що тривала з березня до середини травня 2022 року, перетворила місто на символ безжального застосування вогню, внаслідок якого зникли не лише будівлі, але й життя дітей, лікарів, вагітних жінок і мирних мешканців.
Сіверськодонецьк та Лисичанськ: два міста, розділених річкою і війною
У Луганській області агломерація Сіверськодонецьк та Лисичанськ, що разом налічувала майже 350 тисяч осіб, ще з 2014 року перебуває під впливом сепаратистських сил.
Постійні обстріли та руйнування змусили масову евакуацію, а ті, хто залишився, шукали притулку в підвалах, живучи в постійному страху.
Авдіївка та Мар’їнка: постійний біль передмістя
Донецькі передмістя Авдіївка і Мар’їнка стали символами страждань цивільного населення. Авдіївка, де працював найбільший коксохімічний завод Європи, зазнала потужних артилерійських обстрілів, внаслідок яких близько 80% житлових будівель були зруйновані, а Мар’їнка, з її 180-річною історією, перетворилася на руїни, де майже не залишилося цілих будівель.
Авдіївка
Мар’їнка
Лише невелика частина з довоєнних 35 тисяч жителів змогла вижити, ховаючись у підвалах.
Соледар: місто солі, що перетворилося на пустку
Колись відоме своїми соляними шахтами, Соледар не уникнуло руйнівних ударів війни. Ракетний обстріл у травні 2022 року зруйнував будівлі заводу «Артемсіль», що примусило майже повну евакуацію населення.
Те, що колись було осередком життя і туризму, сьогодні перетворилося на порожню територію з численними руїнами.
Бахмут: місто, де трималися до останнього
Бахмут, місто з багатовіковою історією, пережило справжнє випробування. Хоча російські сили неухильно просувалися флангами, українська влада та армійське командування трималися за місто до останнього. Попри катастрофічні руйнування, у Бахмуті залишилося кілька сотень мешканців – лічені відсотки від довоєнних 70 тисяч. До кінця весни 2023-го глава «Вагнера» Євген Пригожин заявив, що місто взяте, але, як і в інших випадках, російські війська зайняли лише руїни.
У травні 2023-го президент України Володимир Зеленський сказав: “Там нічого немає. Вони [росіяни] все зруйнували. Немає жодної будівлі. Дуже шкода. Це трагедія. Але сьогодні Бахмут тільки в наших серцях”.
Вовчанськ: місто, що зазнало двох окупацій
Розташоване біля кордону з Росією в Харківській області, Вовчанськ було окуповане російськими військами вже першого дня повномасштабного вторгнення. Проте під час контрнаступу у вересні 2022-го місто повернули під контроль України, хоча більшість його мешканців залишили його.
У травні 2024-го російські війська відновили наступ, і запеклі бої призвели до повного знищення міста, яке остаточно залишилося без жителів.
Торецьк та Часів Яр: руїни на лінії фронту
Два міста у північній частині Донецької області, Торецьк і Часів Яр, розташовані на відстані 20 км одне від одного, нині стоять на лінії фронту. Торецьк, колись центр видобутку вугілля, перебував у системі укріплень протягом багатьох років, але за півроку боїв, що розпочалися у червні 2024-го, місто поступово перетворилося на руїни.
Торецьк
Часів Яр
Часів Яр, заснований у XIX столітті як постачальник цегли для Донбасу, через постійні артилерійські та ракетні обстріли втратив майже 90% населення. У квітні 2024-го дев’ять місяців запеклих боїв зробили місто справжнім кам’яним пустирем.
Висновок
Ці історії – це не просто сухі цифри руйнувань, а трагедія тисяч життів, зруйнованих домівок і втрачених мрій. Кожне місто, колись повне життя, сьогодні перетворилося на сумну пам’ять про минуле. Відновлення українських міст вимагатиме не лише значних фінансових ресурсів, а й великої віри, солідарності та підтримки міжнародної спільноти. Ці руїни є нагадуванням про невблаганну ціну війни, яка залишається в серцях тих, хто колись називав ці місця своїм домом.
За матеріалами https://www.bbc.com/
Автор статті: Сергій Шагоферов
