Китай створює тіньовий флот для імпорту підсанкційного російського газу
Пекін розпочав формування внутрішнього тіньового флоту для перевезення російського скрапленого природного газу (СПГ), який перебуває під санкціями США. Як повідомляє Bloomberg, мета такої кампанії — обійти обмеження й забезпечити стабільність поставок енергоресурсів, водночас зміцнюючи економічні зв’язки з Росією.
Розширення енергетичного впливу
Китай, який є найбільшим імпортером енергоносіїв у світі, уже має достатньо газу з трубопровідних постачань, проте морські закупівлі дають йому змогу диверсифікувати джерела постачання. Для Росії ж СПГ став важливим елементом стратегії експорту енергоносіїв, і Москва активно шукає нових покупців, аби компенсувати втрату європейського ринку.
Аналітики зазначають, що дії Пекіна нагадують підхід Кремля до створення «тіньового флоту» для перевезення нафти, коли РФ почала реєструвати судна на підставні компанії, щоб уникати санкційного контролю.
Судна, що зникають із радарів
Згідно з даними супутникового моніторингу, танкер CCH Gas, який перевозить підсанкційний російський вантаж, приховує своє місцезнаходження під час наближення до китайського порту. Його зареєстрований власник — компанія CCH-1 Shipping Co., формально розташована в Гонконгу за адресою, що збігається з поштовою скринькою компанії Samxin Secretarial Services Ltd. Подібні схеми раніше застосовувалися при торгівлі іранською або російською нафтою.
Ще одне судно, перейменоване на Kunpeng, зафіксували поблизу Сінгапуру. Власність на нього нещодавно передали маловідомим компаніям у Китаї та на Маршаллових островах. Ці компанії, за даними Equasis, також мають зв’язки з торгівлею підсанкційним паливом.
Складна логістика і санкційний контроль
Росія активно створює власний флот СПГ-танкерів, зареєстрованих на офшорні компанії — від РФ до Індії. Проте побудова «тіньового» СПГ-флоту значно складніша, ніж у випадку з нафтою. Перевезення зрідженого газу потребує високотехнологічних суден, які можуть витримувати температуру до -162°C. У світі налічується лише близько 800 таких кораблів, що робить їх рух складним для приховування.
Тим часом США та ЄС посилюють санкційний тиск на російський енергетичний сектор, обмежуючи доступ Москви до технологій і фінансових інструментів. Попри це, Росії вдалося продовжити постачання газу з проєкту Arctic LNG 2. З серпня з підприємства вже відправлено понад десять танкерів, основним пунктом призначення яких став китайський порт Бейхай — нині важливий транзитний центр для підсанкційного палива.
Наслідки для глобальної енергетики
Аналітики зазначають, що нові маршрути постачання газу вигідні як для китайської економіки, так і для російської військової машини. Водночас вони ускладнюють зусилля Заходу зі скорочення прибутків Кремля від експорту енергоносіїв. Якщо тенденція продовжиться, Китай може перетворитися на ключового посередника у глобальній схемі обходу санкцій.
Джерело: https://zn.ua/
Автор статті: Сергій Шагоферов
