Флешмоби, музика, алкоголь та порушення закону: як відомі лучани День студента святкували. ФОТО
Сьогодні, 17 листопада, в Україні відзначають Міжнародний день студента. Кажуть, що в студентів є два свята: День студента і кожен день. Це свято не тільки для нинішніх студентів, а й для тих, хто вже давно закінчив своє навчання.
Флешмоби, багато музики, сценки, п’єси, гуртожиток, 33-ій мікрорайон, алкоголь, невдоволені вахтери і навіть порушення закону – так святкували День студента відомі лучани. Про це вони розповіли інформаційному порталу «Волинь.info».
Вікторія Жуковська, радіоведуча «СІД ФМ»
Зважаючи на те, що навчання на РГФ – це ледь не постійне зависання над конспектами і книгами, ми з одногрупниками все одно влаштовували собі День релаксу 18 листопада.
Деякі викладачі кривились наступного дня на наше: «Не вивчила!», мала частина розуміла, згадуючи, певно, своє.
Гроші відкладалися на ту вечірку за кілька місяців. Найчастіше святкували в гуртожитку з купою людей. Бідні вахтери, певно, вони сірники тягнули, кому та зміна випаде.
А святкування з нашими коштами, звісно, було не надто царським.
Однак, то була пора неймовірного фану і радощів! Тіштеся, студенти, маєте неймовірний час!
Володимир Кучер, депутат Волинської обласної ради
День студента ми, як правило, святкували з групою в «Шайбі» («Колізей»). Але бувало, що і в гуртожитку 4 а. На другий день про пари й мови бути не могло. Вітаю всіх студентів зі Святом, студенська пора – найкраща!
Крайній справа з папкою – Володимир Кучер, студент політолог, 2000 рік
Ірина Чебелюк, член міськвиконкому, юрист ТзОВ «Марк-Медіа»:
Вищу освіту я здобувала у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Навчатися в славетному «червоному корпусі» – це була моя мрія. Лекції і семінари були надзвичайно цікавими, захоплюючими. Серед професорсько-викладацького складу досить багато відомих правознавців.
Найбільше мені запам’ятався викладач адміністративного права. Він любив формулювати умови задач, в яких дійовими особами визначав студентів хімічного факультету, так як вони навчалися в сусідньому «жовтому» корпусі», і вважав, що студенти юрфаку порушувати норми законів не можуть. Саме на День студента ми розглядали умову задачі, в якій студенти хімічного факультету порушили статтю 178 КпАПУ, розпивали слабоалкогольні напої в громадських місцях – в парку ім. Т. Шевченка. У цей же день, після пар, ми, студенти юридичного факультету, вирішили змінити умову задачі…і порушили ст.178 КпАП в цьому ж парку.
Ігор Гузь, народний депутат України
Якось це свято пройшло повз мене.
Ігор Гузь на першому курсі. 1999 рік
Ірина Констанкевич, народний депутат України
Вчилася ще в радянські часи і святкування Дня студента у нас були стриманними, без особливих фантазій і розваг. Співали неофіційний студенський гімн «Во французкой стороне…..», «цмулили» потрохи недороге вино і багато говорили (філологи ж бо). Та й фото немає…Тоді це була рідкість – фотоапарат. Натомість пам’ять карбувала найважливіше.
Олександ Лазука, депутат Луцької міської ради
Люблю мою групу, ми багато чого разом пройшли! Якщо і святкував День студента, це було з ними. Одного разу взяли участь в загальноуніверситетському святковому брейн-ринзі та відвідали вечірні «Просто посиденьки» студентської профспілки. Чомусь найяскравішим фотоспогадом став один з уже традиційних на факультеті флешмобів на День студента.
Андрій Тимчук, фронтмен гурту «ФлайzZza»
Щодо Дня студента, зазвичай я святкував його разом із студентами інших факультетів і вузів, крутячи для них дискотеки – у свої студентські роки я вже добряче поринав у світ шоу-бізу і окрім концертування займався ще ді-джеюванням. Переважно то були гарні тусовки в Будинку Офіцерів. Одного разу ми чудово посвяткували у фойє історичного факультету – якогось дива нам тоді дозволили покрутити дискотеку і там. Зараз знову продовжую в тому ж дусі, але тепер здебільшого у пивному клубі «Оболонь». Знову збираю там купу студентів і кручу для них танці. Бували роки, коли ми їздили у Польщу з концертами і саме на День студента грали для польських та українських студентів із «Флайзою». Знаємо про те, що польські студенти на відміну від наших почуваються цілою громадою: самі собі збирають кошти і організовують великі тусовки на різні свята – наймають великі зали, запрошують круті гурти, роблять шикарні вечірки, словом, гудуть, як джмелики. Хочеться, щоб наші студенти були теж більш згуртовані, а не так, щоб коли справа доходила до Дня студента, то не було й кому йти із групи на ту чи іншу подію. Успіхів усім і здоровля пережити це свято!
Фотосесія учасників танцювального колективу студентських часів Андрія Тимчука
Потік, де вчився Андрій Тимчук, на випускний
Володимир Красуля, громадський активіст
94 рік. Музичне училище, вечір, сценки, п’єси, багато музики, легеньке вино. Ніч, гуртожиток, багато музики, пісні на 33-му на балконі, міцна горілка. Ранок, бочкове пиво з каністри в півлітрову банку і на пари.
Захар Ткачук, громадський активіст
Історія дня студентсва трохи інша, ніж ми собі уявляємо, адже цей день не свято, а вшанування чеських студентів, які були розстріляні, бо відстоювали свої права. Тому останнім часом свята великого не бачив, але звісно у студенські роки, особливо 1-2-ий курс – то десь веселилися шумними компанія, гуртував нас рок-н-рол, заклади, де можна було почути різного роду рок-композиці. Найчастіше, звісно, – це були вечірки на день студента, рідше ми десь виїжджали у Львів на тусовки.
Світлана Рижук, журналіст, телеведуча
День студента для мене особливе свято! Адже я маю багато друзів-одногрупників, з якими й досі спілкуюся та підтримую зв’язок. Хоча всі вони розкидані по містах – хто де: Львів, Ужгород, Тернопіль, Рівне, Луцьк. Маю дещо ностальгію, що не можемо от так просто взяти та й зустрітися, бо дехто вже й за кордоном. Але група у нас була дружня, смілива та весела. Багато курйозів було під час навчання на факультеті журналістики в університеті Івана Франка, але найбільше пам’ятаю – це біганину по мокрій бруківці, безкінечні конспекти та старі будівлі зйомних квартир з високими стелями. Оце романтика. Тільки з часом розумієш, в якому місті ти жив і де навчався. А тоді не було часу роздивлятися сецесію архітектурного стилю міста Лева. Смішні історії.. Так, було багато… Окрім старанного навчання, ми з дівчатами пішли на авантюру і влаштували ню-фотосесію в одній з аудиторій. Все це відбувалося між парами, тому можете уявити весь запал та хвилювання з яким ми це робили. Було весело, енергійно та еротично. Також перші цигарки, дискотеки та знайомства зі старшими студентами сусідніх університетів, перші походи у львівські кав’ярні – все це мало місце бути. І було дуже романтично, доповнювало навчання, адже зранку пари, черговий іспит чи відповідальна практика.. Ще цікавий факт, саме під час навчання я зустріла свою ніжну любов, хлопця своєї мрії, але зустрічатися ми почали значно пізніше, вже коли обоє переїхали до Києва та почали працювати у столиці, лише тоді наші долі зійшлися на 1,5 роки). Це була найромантичніша зустріч за моє життя до сьогодні.
Чим ми себе з подругами тільки не розважали під час навчання, хоча маю зазначити, що вчитись було цікаво і нудьгувати не було коли. Але коли втомлені ми приходили додому, на нас нападало щось таке, що заставляло нас трішки дуркувати, і щоб зовсім не зійти з глузду після напруженого дня, ми придумали, що той дах, під яким ми живемо, бо саме під дахом ми жили, це не була квартира, це було щось схоже на шпаківню, і вхід до нашої халабуди був з балкону, до якого вела довжелезна драбина. Так-от, ми вирішили зробити вдома собі розвагу, кидали шкірку від бананів на шафу, хто перший попаде, той виграв. Зате сміху було (ред. сміється). Так є що згадати. До цих пір товаришую з Оленкою Щербою, Катериною Канюкою, Юрієм Гаврищаком та з іншими – всі вони професіонали, працюють в провідних ЗМІ. От нещодавно повернулась з Ужгорода, де і живе моя однокурсниця Катерина. Я люблю ті часи, і людей з тих студентських часів, це найдорогоцінніші спогади, що в мене лишилися після навчання у найкращому та найріднішому універі світу.
Микола Романюк, мер міста Луцьк
День студента святкували як всі студенти. В основному групою.
Юрій Громик, декан факультету філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки
Дня студента тоді я зовсім не святкував. Не знав навіть… Зараз же щороку вітаю студентів і тішуся, що працюю з такими цікавими і креативними молодими людьми…
Григорій Пустовіт, депутат Луцькради
На жаль, студентом я не був, а в ті далекі 70-і роки минулого століття був курсантом військового училища. Тому й День студента не святкував. Мало того, для курсанта було принизливо, коли його називали студентом. Ось такі реалії.
Григорій Пустовіт, курсант
Григорій Пустовіт, курсант
Галина Конах, співачка
У роки, коли я навчалася (2000–2005) це свято набирало лише обертів й не скажу, щоб святкування проходили вже аж ТАК) Навчаючись в інституті мистецтв (підкреслюю): там ледве не кожен день – це привід для особливого святкування). Було весело завжди! Мої ж польські сесії припадали на літній період й ну ніяк не могли співпасти з датою «17 листопада». Втретє студенткою стала два роки тому й «відзначилася», ставши студентом року у свої… 32. Когось це повеселило, когось обурило, для мене ж стало звичною справою, так як звикла перемагати, незважаючи на обставини!
2004 – 41 група, Інституту мистецтв СНУ ім. Лесі Українки
2016 рік. Випуск магістрів факультету бізнесу, ЛНТУ
2011 – Koszalin, Polska
Для когось День студента – черговий нічим не знаменний день, а для когось – просто привід повеселитися та зробити один день зі студентського життя більш яскравим та святковим. Тому інформаційний портал «Волинь.info» бажає всім студентам в першу чергу чудово відсвяткувати своє свято, успіхів у навчанні та зробити студентське життя ще яскравішим.
Довідка:
Міжнародний день студентів встановлений 17 листопада 1946 року на Всесвітньому конгресі студентів, що відбувся в Празі, в пам’ять чеських студентів-патріотів.
В Україні 17 листопада стали відзначати як День студента з 1999 року згідно з Указом Президента від 16.06.1999.
Підготувала Анастасія КОЗІЦЬКА
Автор статті: Мар'яна Метельська
