Архітектор Сергій Тимошенко і Луцьк: які будівлі 1930-х сформували обличчя міста
У Луцьку є вулиця, названа на честь Сергія Тимошенка, але про його справжній внесок у міську архітектуру знають не всі. У 1930-х він створив десятки проєктів житлових будинків у модерністичній стилістиці та залишив помітний «волинський слід», який можна відчитати у формах, плануваннях і характері міжвоєнної забудови.
Хто такий Сергій Тимошенко і чим він відомий
Сергій Тимошенко — архітектор, якого називають одним із розробників українського архітектурного модерну початку ХХ століття. Для цього напрямку характерне поєднання української традиції будівництва хат і барокових мотивів. За різними оцінками, його творчий доробок налічує сотні споруд і проєктів у різних країнах світу.
Восени 2025 року вийшла книга-альбом «Сергій Тимошенко. Повернення». Над виданням працювали дослідники з Харкова, Києва, Луцька, Львова, Рівного та Сум, щоб показати масштаб творчої спадщини архітектора в Україні та за кордоном. 20 листопада книгу презентували у Луцькому бізнес-просторі. Один з авторів і дослідник історії Луцька Олександр Котис розповів про роботу над виданням та напрацювання Сергія Тимошенка за життя.
Слід архітектора на Волині
Сергій Тимошенко народився у 1881 році та походив із села Базилівка на Сумщині. Освіту здобув у Петербурзі, працював інженером на залізниці в різних містах на території України, зокрема й у Ковелі. Паралельно проєктував будинки та розвивав український національний стиль в архітектурі у Харкові, Львові та на Донеччині.
У 1930 році з чеського міста Подебради, де Тимошенко викладав архітектуру в Українській господарській академії, він разом із дружиною переїхав до Луцька. Окрім професійної роботи, архітектор був активним у міському житті. Він входив у керівні органи кількох організацій, що підтримували українське культурне середовище, був членом Товариства ім. Петра Могили та Товариства ім. Лесі Українки, яке опікувалося Луцькою українською гімназією. Також Тимошенко очолював Українську парламентську репрезентацію у польському парламенті у Варшаві й деякий час був головою Волинського українського об’єднання.
У Луцьку Тимошенко мав приватну архітектурну практику й виконував замовлення містян. Відомо, що він жив у будинку на теперішній вулиці Сергія Тимошенка, 16, але точних даних, чи проєктував він цю споруду самостійно, немає.
Дев’ять років у Луцьку стали періодом, коли архітектор створив понад 40 житлових будинків під впливом ідей європейського модернізму. Окремий напрямок його роботи — модернізовані проєкти церков, у яких автор підкреслював зв’язок храму з архетипом сільської хати.
Церкви, які збереглися
Серед найпомітніших проєктів, що дійшли до нашого часу, називають церкву Святого Йоана Хрестителя у селі Прилуцьке (1934 рік), церкву Покрови Пресвятої Богородиці в селі Бронники на Рівненщині (1928 рік) та церкву Різдва Пресвятої Богородиці в селі Ясининичі на Рівненщині.
На початку Другої світової війни для Сергія Тимошенка настали складні часи. Він змушено виїхав з Луцька через радянську владу, а згодом опинився у США. Там архітектор проєктував споруди для української громади в Канаді, Аргентині, Парагваї та США. Помер Сергій Тимошенко від серцевого нападу у містечку Пало-Альто в Каліфорнії.
Офіцерська колонія і модернізм у Луцьку
У 1930-х у Луцьку запланували новий міський район для військових польської армії, так звану офіцерську колонію. Будівництвом займалося військове відомство разом із Міністерством громадських робіт Другої Речі Посполитої. Період проєктування збігся з розквітом модернізму в місті, тому більшість споруд створювали саме у цій стилістиці.
Кілька будинків офіцерського містечка спроєктував Сергій Тимошенко. Один із найяскравіших, який зберігся без перебудов, — міська вілла військового лікаря Мар’яна Кубашевського на вулиці Червоної Калини, 7. Будівлю звели у 1934 році.
Вілла поєднує прості та виразні об’єми. Серед особливостей креслень називають те, що Тимошенко показав споруду в тривимірному зображенні, тоді як у той час частіше обмежувалися «пласкими» фасадами. Планування теж було продуманим і зручним для життя. У будинку передбачили спальні, загальну кімнату-їдальню, кабінет, кімнату «пані» будинку, кухню та санітарно-гігієнічні приміщення на другому поверсі. Модерністичний образ підкреслював соціальний статус мешканців і рівень комфорту.
Міжвоєнні вулиці і приватні замовлення лучан
Банкова вважалася престижною вулицею у 1930-х. Тут діяли громадські організації, зокрема Клуб робітничої інтелігенції та Дім польських товариств. У цьому районі селилася заможна інтелігенція, яка купувала землю у Кронштейнів і будувала садиби, залучаючи різних архітекторів.
У 1936 році одним із таких замовлень став проєкт Сергія Тимошенка, двоповерховий будинок на три квартири для Лідії Лісіциної на Банковій, 2. Будівля вирізнялася чіткою геометрією та сучасним на той час плануванням. З боку вулиці її образ формували різні за висотою об’єми, вертикальний блок зі сходами та нижчі житлові частини. У будинку було дві квартири на першому поверсі та ательє на другому.
У 1938 році архітектор запроєктував двоповерховий котедж для родини лікарів Галини та Іренея Завідських. Ця будівля, яка нині має адресу Степана Бандери, 8, є зразком щільної забудови нових кварталів Луцька. Акцентом головного фасаду виступає балкон на другому поверсі.
Ще один двоповерховий будинок за проєктом Тимошенка збудували у 1936 році для родини Северина та Ізабелли Ковальських на вулиці Миколи Мялковського, 6.
Більш лаконічні рішення видно на вулиці Сергія Тимошенка, 14. Особняк Люції та Юляна Царуків, зведений у 1938 році, вирізнявся стриманою архітектурою з рисами кубізму. Фасади підкреслювали простими горизонтальними та вертикальними лініями по тинькуванню. Такий прийом створював ефект чіткої сітки й наголошував на новаторському характері будівлі.
Де переглянути всі будівлі Тимошенка у Луцьку
За дослідженням історика Олександра Котиса, виконаним на основі документів Державного архіву Волинської області, сьогодні в Луцьку збереглося 15 будинків, спроєктованих Сергієм Тимошенком, а також одна будівля, якою він володів.
Ці об’єкти можна знайти на інтерактивній карті. Кожна точка є клікабельною та містить адресу будинку, сучасні фото й, за наявності, ескізи фасадів із креслень Тимошенка.
Автор статті: Сергій Шагоферов
