21 травня: чим особливий цей день та що святкують в Україні та світі
21 травня світ відзначає Міжнародний день Космосу, День обміну талісманами, День пам’яті апостола і євангеліста Іоанна Богослова, покровителя авторів, редакторів і видавців, Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку.
В Україні святкують День вишиванки, у США – День офіціантів та офіціанток, День полуниці з вершками, у Німеччині – День батька, в Індії – День боротьби з тероризмом, у Чорногорії – День незалежності, у Казахстані – День працівників культури і мистецтва, в Греції – Піровассія, в Чилі – День військово-морського флоту, в Угорщині – День патріотів і військових, на острові Святої Олени – День відкриття.
Саме 21 травня православна церква відзначає день пам’яті Іоанна Богослова. Це свято вважається одним з найзагадковіших в православному календарі.
Церква назвала Івана «Богословом» за божественні одкровення, які він приніс в світ. В іконографії євангеліст зображений глибоким, скромним, величним і духовним старцем з ніжними рисами обличчя і добрим поглядом. В очах Івана можна побачити безліч невимовних пророцтв. Православні християни свято шанують як ікону, так і діяння Божого угодника, завдяки яким він набув слави у всьому світі.
Власне, 21 травня, Іоанн Богослов, переваливши за столітній вік, зібрав навколо себе своїх учнів, забрався в ними ж могилу і наказав засипати себе землею. Трохи незвичайне рішення для святого мудреця. Учні не посміли ослухатися, так що прохання свого вчителя виконали. А коли буквально через кілька днів «здоровий глузд» переміг, з’ясувалося, що могила порожня.
Ось тільки кожен рік, 21 травня, з могили виступає невелика цівка дивного праху, який, за чутками, чудово зцілює хвороби. Життя в Івана було дуже насиченим. Як мінімум, йому вдалося пережити тортури, які чисто теоретично пережити було не можна, наприклад – варіння живцем у киплячій олії. Так що влада просто заслала його на віддалений острів, але проповідувати більше не заважали.
Саме на острові Патмос і було створено вкрай неоднозначне християнський літературний твір – «Одкровення Іоанна Богослова», що стосується обставин кінця світу і подій, що йому передують. І найголовніше. Іоанн Богослов – абсолютно реальна історична особистість, чиї діяння засвідчені сучасниками і записані в хроніках. Датування хронік підтверджує, що вони були створені в кінці першого століття нашої ери.
Традиції на Іоана Богослова
21 травня пекли пироги, які не їли, а виносили за село і роздавали перехожим. Перед цим молилися, щоб зустріти хорошу людину, з якою можна було б розділити трудовий хліб.
Вважалося поганим знаком 21 травня не зустріти перехожого, і в цьому випадку, щоб не накликати біду, згодовували пиріг птахам.
Ще однією турботою в цей день в багатьох місцевостях була посадка огірків. Вважали, що посіяні на Івана довгого, вони обов’язково виростуть довгими.
21 травня спостерігали за веселкою. Побачити веселку вранці – до дощу, ввечері – до погожого дня. Побачити три веселки – до вітру.
Православні християни вірять, що молитва до Іоанна Богослова може врятувати від отруєння, адже коли його хотів отруїти римський імператор, на апостола отрута не подіяла і він залишився цілий і неушкоджений.
До святого апостола Іоанна Богослова, якого також називають «апостолом любові», звертаються з молитвами про подружнє щастя. Вважається, що молитва, звернена до Іоанна Богослова, зцілює від хвороб.
Євангеліст Іоан також є покровителем школярів і студентів, які просять його про допомогу перед іспитами.
Повір`я
За звичаєм, в Іванов день жебраки і мандрівники вклонялися орної смузі і заходили в селянські будинки. Господині пригощали гостей пшеничним пирогом, а вони бажали їй добрих сходів. Вірили, що велика кількість пшеничних пирогів в цей день забезпечить хороший урожай хліба, якого вистачить на весь рік і з якого в наступному році на Івана пшеничника знову вийде спекти пироги і пригостити ними жебраків і мандрівників.
Народні прикмети на 21 травня
- Погожий день – влітку грибів трохи буде
- Дощовий день – прикмета того, що виростуть гриби
- Рясно цвіте черемха – літо буде мокре
- Місяць 21 травня вкритий серпанком – скоро погода погіршиться
- Як тільки листя дуба розпускалися – можна сіяти теплолюбні культури, оскільки грунт вже прогрівається добре
- Якщо зорати землю під час останньої чверті повного місяця, то поле буде чистим і без бур’янів
- Черемха 21 травня цвіте – пора сіяти пшеницю Небо ввечері забарвлюється в червоний колір – погода найближчими днями буде хорошою.
- Якщо ж небо червоне вранці – буде дощ Хмари 21 травня пливуть вгору – буде ясний день, і навпаки.
- Хмари в одну купу збиваються – чекай негоди
- Що перше зацвіте – трава або пшениця, той врожай буде багатим.
Що необхідно зробити в день пам’яті Івана Богослова
Церковнослужителі дають повчання всім християнам, які свято вірять в Господа і його земних послідовників, відвідати 21 числа храм Божий, щоб віддати данину поваги апостолу, вознести молитви і знайти заступництво небесних заступників, яким для багатьох людей є Івана Богослов.
День пам’яті обов’язково потрібно проводити за благами діяннями. Якщо немає можливості відвідати церкву і здійснити таїнство Причастя, то необхідно помолитись вдома. Пам’ятайте, що молитви, звернені до святого, повинні бути змістовними і йти від самого серця.
Що забороняється робити 21 травня 2018 року
День, присвячений спогадам про життя і діяння Івана Богослова, – це не двонадесяте свято, тому особливих заборон в їжі немає. Але все ж бажано утриматися від надмірностей, aлкoгольної продукції та м’ясних виробів.
Це духовний день, а значить, головним завданням є рятування дyші від гніву, скверни, вад та інших негативних якостей, які Іван протягом свого земного шляху усіма силами намагався викорінити в людях.
Не можна лихословити, провокувати сварки, виступати ініціатором конфліктів, брехати. 21 травня важливо принести покаяння Господу і всім його послушникам, адже саме цьому вчив Христос і його святі послідовники.
У четвер, 21 травня, іменини відзначають власники таких імен: Іван, Арсен, Арсеній, Олена, Антиох, Іван, Кристоф, Петро, Серапіон, Теобальд, Тимофій, а також Віктор. Не забудьте привітати винуватців свята з Днем ангела!
День вишиванки відзначають щороку у третій четвер травня. Цьогоріч ця дата припадає на 21 травня.
Вишиванка – українська національна одежа, яка не тільки оберігає від зла та хвороб, а визнана одним із найкрасивіших національних аксесуарів.
Читайте також: День вишиванки 2020: коли і як українці відзначають свято, цікаві факти
Історія появи Дня вишиванки:
Свято зародилося як студентська ініціатива. Ідею акції у 2006 році запропонувала на той момент студентка Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Леся Воронюк. Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Її підтримали інші студенти та викладачі й одяглися відповідно.
Історія появи Дня вишиванки:
Свято зародилося як студентська ініціатива. Ідею акції у 2006 році запропонувала на той момент студентка Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Леся Воронюк. Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Її підтримали інші студенти та викладачі й одяглися відповідно.
Цікаві факти про вишиванки:
У 2019 році щонайменше 30% українців одягнуло вишиванки 16 травня (в День вишиванки);
День вишиванки – це молоде та не офіційне свято. До сьогоднішнього дня немає законодавчого закріплення щодо його відзначення;
У вишиванці не може бути не оздоблених кінців. Замисел такої одіжі, щоб вишивані узори завадили всьому лихому вчіпитися до людини;
В давнину чорні вишиванки носили лише чоловіки;
Основоположник моди на вишиванки у діловому стилі Іван Франко;
Дівчата дарували вишиванки хлопцям в знак залицянь, а заручини, або великі свята;
В кожному із регіонів України узори та колір вишиванок відрізняються.
Найпоширеніший колір вишиванки – білий, хоча вони існують найрізноманітніших кольорів та відтінків.
Здавна лише дівчата вишивали вишиванки;
На виготовлення декотрих вишиванок йде близько 3 років;
Дедалі більше заручених пар обирають на весілля вишиванки, або елементи вишиванок на весільному вбранні.
Більшовики у 17-20 роках розстрілювали та катували людей, які ходили у вишиванках (після Першого зимового походу Ленін був змушений змінити тактику на тимчасове прийняття української культури);
Вишиванка стала трендом для політиків – в кожного політика ви знайдете світлину у вишиванці, – це обов’язковий атрибут «зближення» із народом;
Вишиванка – це зв’язок тисячоліть, в ній «зашифровано генетичний код».
Автор статті: Ірина Велігурська
