20 березня – день загибелі одного з найвидатніших командирів УПА
1944, 20 березня – загинув один із найвидатніших командирів УПА – Олексій Шум (псевдо Вовчак), який уславився багатьма серйозними військовими операціями проти нацистів та більшовиків. Найвідоміша з них – ліквідація генерала Вермахту Віктора Лютце.
Про це інформують в Українському інституті національної пам’яті.
Олексій Шум народився 14 травня 1919 р. в с. Шайно (тепер Журавлине) Старовижівського району на Волині. Навчався в Луцькій гімназії, служив у Польській армії. У 1938 році став членом Організації українських націоналістів, за що був ув’язнений у польській тюрмі. Після звільнення у 1939-1940 рр. пройшов старшинський вишкіл ОУН в Німеччині.
Із початком Другої Світової війни працював у комендатурі Української допоміжної поліції в с. Деревок Любешівського району. Протягом 1941-1943 рр. був організаційним референтом Ковельського окружного проводу ОУН. На початку березня 1943 р. організував перехід до УПА всієї української міліції Ковеля. При відході з міста під керівництвом Олекси Шума повстанці звільнили в’язнів з тюрми і невільників із табору полонених. Усі, хто пішов за ним 28 березня 1943 р., у травні склали першу на Ковельщині сотню УПА «Стохід». Олексій Шум – засновник підстаршинської школи УПА Військової округи «Турів» УПА-Північ.
15 травня 1943 р. О. Шум організував на трасі Секунь-Буцин засідку на німецьку автоколону. У результаті вдалого короткого, але запеклого бою було ліквідовано обергрупенфюрера СА Віктора Лютце. Гітлер призначив його керувати 400-тисячною армією СА, а сам генерал обіцяв швидко покінчити з українським рухом опору. Німецькі газети на території рейху, що вийшли з траурним повідомленням про смерть генерала, приховали дійсну її причину. Так, «Берлінер Ілюстрайте Цайтунг» повідомила, що генерал Лютце загинув у автомобільній катастрофі на східному фронті.
Вітку 1943 р. сотню Олексія Шума включено до загону УПА «Озеро» ВО «Тури». З серпня 1943 р. О. Шум був командиром цієї військової групи.
8-10 вересня 1943 р. Вовчак керував триденним боєм з німцями та польською допоміжною поліцією під с. Радовичі Ковельського району. Це був один з найбільших відомих боїв УПА на Волині. Як відомо, німці з поляками підтягнули туди свої найкращі сили з добре укріпленого залізничного вузла Ковель. У тому бою брали участь дев’ять сотень УПА, тобто понад 1000 повстанців, а з німецького боку близько 2000 гітлерівців, яких вогнем підтримував бронепоїзд. У бою з групою Вовчака німці мали багато поранених, втратили 208 убитих. Пошкодили й ворожий бронепоїзд. З боку УПА в бою під с. Радовичами загинуло 16 вояків, яких з повстанськими почестями поховано на Володимирщині. Налякані поразкою нацисти, боячись штурму УПА залізничного вузла Ковель, ввели у місті особливий стан.
У листопаді 1943 р. О. Шум очолив Військовий штаб УПА, а невдовзі став заступником командира Північно-Західної військової округи Турів Рудого (Юрія Стельмащука). Територія цієї округи охоплювала сьогоднішню Волинську область, а також теперішні Брестську, Кобринську та Пінську області Білорусі.
Під час переходу відділом УПА лінії фронту на трасі Володимир-Волинський – Луцьк Олексій Шум прийняв бій з німецьким розвідувальним відділом поблизу с. Луковичі Іваничівського району, у якому загинув. Бойові побратими поховали свого командира в с. Жашковичі Іваничівського району на Волині.
Автор статті: Наталя Хвесик
Людмила Димерська та Леонід Фінберґ звинуватили його книжку «Націоналізм» (1926 р.) в повторенні думок Гітлера з «Mein Kampf» (L. Dymerskayaand L. Finberg. The «Willful» Nationalismof Dmytro Dontsov and his Followersin Today’s Ukraine// Antisemitismofthe Ukrainian Radical Nationalists: Ideologyand Policy. — Jerusalem, 1999. — P. 12.). Думаю, что пришло время выступить против против кощунствннного памятника в Бабьем Яру в связи с расстрелом оуновцев, которые о участвовали в Холокосте, занимались мародерством имущества расстрелянных (см. газету Хадашот №1, 2017) и т.п. Кто мог бы это поддержать? 28 ноября, 2016 Львівський історик Ярослав Грицак: “Декомунізація в Україні є нечесною. Ми засуджуємо радянський тоталітарний режим, але нічого не говоримо про націоналізм, який теж був тоталітарною ідеологією. Українські націоналісти мали причетність до геноциду проти єврейського та польського населення в роки Другої світової війни. І про це не треба забувати” https://tribuna.pl.ua/news/ne-bandera-ne-mazepa-yaroslav-gritsak-rozpoviv-hto-ob-yednuye-ukrayintsiv/;http://zik.ua/news/2016/12/01/yaroslav_grytsak_nazvav_imena_yaki_obiednuyut_ukraintsiv_tse_ne_bandera_1001439 «Ми повинні заявити, що багато хто з (ОУН) і (УПА) були вбивцями євреїв», – заявив порталу IzRus екс-голова правління «Яд Вашем» Іцхак Арад, який бився всю війну з нацистами і колабораціоністами в лісах Литви і Белоруссіі.- «організація українських націоналістів поширювала антисемітизм в своїй пропаганді. Її лідери заявляли, що в їх Україні не буде місця москалям, полякам і жидам ». Арад додав, що в рядах УПА, сформованої в 1943 році на базі воєнізованих підрозділів ОУН Бандери, складалися колишні українські поліцаї – учасники геноциду євреїв. Він нагадав, що навесні 1943-го ці працювали на німців поліцаї залишили свої пости і пішли в ліси за призовом ОУН. «УПА вбивала і єврейських утікачів з гетто, особливо на Волині». «Интересно также свидетельство Зыбачинской о том, что зимой 1942 года немцы активно прозводят аресты мельниковцев, в том числе людей, близких к Войновскому, за то,что они грабили имущество убитых евреев, вырывали золотые зубы у расстрелянных жертв Холокоста и переплаляли их.» (Хадашот, №1, 2017). От рук УПА … погибло до 100 тыс. человек, из которых 80-90% – это мирное население…. (Хадашот, №7, 2015)