Весілля по-волинськи

Записи з тегом ‘весілля’

Історія їхнього кохання  – неймовірна. Вони змушені були подолати чимало перепон і труднощів, щоб бути разом. Ця пара жодного разу не була помічена в сімейних публічних скандалах.

20 листопада 1947 року відбулося королівське весілля Єлизавети II і принца Філіпа. Ця дата вважається офіційним святом в Британії ще з дня одруження пари.

Єлизавета II, повне ім’я – Єлизавета Олександра Марія – народилася в Лондоні 21 квітня 1926 року. Принц Філіп, герцог Единбурзький, народився 10 червня 1921 на Корфі (Греція).

Королева Єлизавета II і принц Філіпп – чотирирідні сестра та брат.  Королева Вікторія і принц Альберт їх спільні прабабуся і прадідусь.

Єлизавета і Філіп познайомилися на сімейному прийомі в палаці, куди юнак був запрошений зі своїм дядьком. Тоді Єлизавету зачарував розумний, стрункий блондин з блакитними очима, який до всього ще був кадетом.

Після смерті свого батька Філіп переїхав до Лондона і зустрічі з Єлизаветою стали частішими. Під час війни йому довелося виїхати на фронт, звідки Філіп писав листи своїй коханій. А в 1946 році 26-річний принц Філіп зробив пропозицію 21-річній Єлизаветі II, яка погодилася, не порадившись з батьками. Заради шлюбу з Єлизаветою II Філіпу довелося відмовитися титулів «принц Грецький» і «принц Датський», прийняти британське підданство і перейти з грецького православ’я в англіканство. Замість своїх колишніх титулів йому вручили титул герцога Единбурзького, графа Маріонетского і барона Гринвічського. Вступаючи в відносини з Єлизаветою, Філіп знав, що завжди буде в її тіні і його це влаштовувало.

Весільна церемонія майбутньої королеви Великобританії Єлизавети II і принца Філіпа відбулася 20 листопада 1947 року в Вестмінстерському абатстві.

До вівтаря наречену у сукні з 4-метровим шлейфом вів батько. Дизайнером Розкішна вінчального вбрання став Норман Хантнелл, який створив сукні для мами Єлизавети і восьми подружок нареченої. Дизайнер черпав натхнення в роботах Ботічеллі. Так з’явилася весільна сукня з сатину кольору слонової кістки, розшита тисячами перлин, квітковою вишивкою срібною ниткою і кристалами. Після Другої світової війни таку кількість перлин складно було дістати в Великобританії, тому довелося їхзамовляти з США. Щоб пошити королівське весільне плаття, Єлизаветі видали 100 талончиків на одяг, які в той час видавали всім. Цікаво те, що ободок на тіарі лопнув (що, здавалося б, повинно стати поганою прикметою), але придворний ювелір швидко виправив це непорозуміння.

На торжество запросили 2500 гостей, а народ з нетерпінням чекав весілля, так як після війни подібні свята були величезною рідкістю. 200 мільйонів слухачів стежили за церемонією одруження затамувавши подих, а після торжества молодята отримали 10000 телеграм з привітаннями.

У Британії той рік був дуже важким. – повоєнна країна “сиділа” на продовольчих картках. Та весільні подарунки все одно були, з усього світу. Родичі дарували коштовні речі й вишуканий посуд, але надсилали й зовсім скромні гостинці: одне графство – мішок борошна на весільний торт, Австралія – мішок родзинок, Індія – мішок мигдалю, громада Манчестера подарувала швейну машинку. “Це весілля було кольоровою веселкою на нашому тяжкому шляху”, – сказав про нього В.Черчилль.

Майже через 5 років, 6 лютого 1952 року,  25-річна Єлизавета була проголошена королевою. 2 червня 1953 року відбулася церемонія коронації Єлизавети II, де першим, хто приніс Її Величності клятву у вірності був її чоловік принц Філіп:«Я, Філіп, герцог Единбурзький, стану вашим васалом у хворобі й здоров’ї, буду служити Вам вірою і правдою, з пошаною і повагою, до самої смерті. Хай допоможе мені Бог ».І, дійсно, майже 70 років принц Філіп є опорою королеви Єлизавети II, про що вона не раз говорила у своїх зверненнях.

Весілля американської актриси Грейс Келлі і князя Монако Реньє III було і залишається однією з найбільших подій ХХ століття.
Воно стало наймасштабнішою світською подією після коронації Єлизавети II і увійшло в історію як найрозкішніша і найромантичніша церемонія свого часу.

Княгиня Грейс і князь Реньє – одна з найкрасивіших і найщасливіших королівських пар, яка змогла не тільки завоювати серця і любов людей, а й відродити цілу державу і зробити її однією з найбагатших у світі.

Грейс Келлі – фотомодель, муза Альфреда Хічкока і найбільш касова актриса свого часу. За свою нетривалу кінокар’єру Грейс Келлі удостоїлася премії «Оскар» і премії нью-йоркських кінокритиків за роль в картині «Сільська дівчина». Блакитноока блондинка з ангельською зовнішністю і тендітною фігурою володіла незвичайним даром викликати прихильність до себе людей.

Келлі вона зустріла Реньє в самому розквіті сил і на піку кар’єри – в 27 років. Блискуче освічений, інтелігентний і галантний – манери видавали в ньому аристократа, яким він і був. Уже в 26 років він зійшов на престол Монако. Після смерті Луї II, мати Реньє, яка формально була спадкоємицею, відмовилася від престолу на користь свого молодого сина.

Реньє і Грейс познайомилися на Каннському кінофестивалі в 1955 році під час візиту делегації акторів до принцу Монако.

Їх роман зав’язався не відразу, йому передувала тривале і цікаве листування. Грейс були дуже приємні залицяння і романтичні листи, вона відзначала, що Реньє пише листи живою і легкою мовою. Він розповів їй про життя монарха, розповів про свій замок і сад, описуючи все, аж до аромату квітів. Але ймовірно, справа була не тільки в романтичності молодого князя. Безумовно, він був зачарований Грейс, але будучи одноосібним правителем, він розумів важливість і необхідність одруження. А красива і тендітна Грейс бачилася йому найкращою кандидатурою.Через кілька місяців Реньє зібрався і приїхав до Філадельфії, де проживали батьки Грейс, щоб зробити коханій офіційну пропозицію.

Грейс не роздумуючи погодилася, і незабаром ступила на борт міжатлантичного лайнера, який доставив її, разом з улюбленим пуделем, близькими подругами і особистим перукарем, прямо в карликову державу.Батьки актриси не відразу прийняли її рішення, вважаючи, що шлюб до князем такої невеликої держави, – це крок назад в її кар’єрі. Та й потенційні женихи у неї були багатшими, наприклад, за кілька років до цього її руки просив арабський шейх з величезними статками. Як би там не було, через тиждень після приїзду Грейс в Монако – 19 квітня 1956 року – відбулося пишне весілля, після якого почалося нове життя, в якому більше не було місця Голлівуду. Грейс Келлі стала княгинею Монако.

19 квітня 1956 року відбулася церемонія одруження, яка була поділена на 2 дня: громадянська церемонія – для найближчих людей і урочисте пишне весілля для численного списку запрошених, який за різними джерелами в себе включав від 600 до 1000 імен. Весілля століття пройшла в храмі Святого Ніколаса в Монако. Це була перша весільна церемонія, яку дозволили знімати так близько, що можна було побачити ті моменти таїнства, які зазвичай бачить тільки священик.

Телевізійну трансляцію  королівського весілля змогли побачити близько 3 мільйонів телеглядачів, а під стінами храму зібралося більше 20 тисяч шанувальників і фанатів Грейс.

Витончене і прекрасне плаття нареченої створила дизайнер кіностудії MetroGoldwynMayer (MGM) – Хелен Роуз. Тридцять швачок працювали над ним протягом 6 тижнів! На сукню пішло 25 метрів шовкової тафти кольору слонової кістки і старовинне бельгійське мереживо, яке князь викупив з музею спеціально для весільної сукні Грейс! Це плаття входить у п’ятірку найдорожчих весільних суконь в світі, поряд з вінчальним нарядом принцеси Діани.

 

Плануючи свій незабутній день, кожна наречена хоче виглядати неперевершено! І та, котра прагне відійти від стереотипів, бути оригінальною, відрізнятися, обов’язково обире не традиційне біле плаття і не таке, як було у деяких її вже заміжніх подруг (тобто кольору айворі)… Саме ці два кольори найчастіше обирають дівчата, що виходять заміж. Вона шукатиме щось інше, щось оригінальне. Зараз стає модно одягати рожеве весільне плаття. А чому б і ні? Цей колір не агресивний, ніжний і красивий.

Рожевий колір – колір пастелі. А як відомо, все пастельні тони надають дівчатам ніжності і жіночності. Одягнувшись в такий наряд, юна особа буде здаватися вразливою і делікатній натурою. Єдине, що радять стилісти – вибирати рожеве пишне весільне плаття з легкої тканини. Строгість, прямі лінії і щільна тканина виглядатимуть негармонійно в рожевих тонах.

Ми підібрали для вас кілька образів наречних у ніжно-рожевих весільних сункях.

Як вам?

Вчені з Даласького університету зробили висновки, що молодята, які щасливі в шлюбі, ризикують набрати зайву вагу, оскільки вагомої причини піклуватися про свою привабливість у них більше немає.

Науковці чотири роки спостерігали за 160 сімейними парами і визначили взаємозв’язок між змінами ваги і рівнем сімейної задоволеності.З’ясувалося, що молодята, в яких не було серйозних розбіжностей і проблем у сім’ї, додавали у вазі. А от незадоволені своїм шлюбом – трималися напоготові і набирали набагато менше зайвих кілограмів. Таким чином це означає, що щасливе одруження або заміжжя сприяє набору зайвої ваги, а це досить погано впливає на стан здоров’я. Озвучений американськими вченими результат змушує сумніватися у звичному переконанні про те, що якісні стосунки зміцнюють здоров’я. Може це й так, але фігурі вони точно шкодять. У випадку появи перших симптомів ожиріння потрібно проконсультуватися з лікарем, пройти всі необхідні обстеження.

Основна думка вчених, що виступають за підтримку шлюбу, полягає в наступному: сімейні пари ставляться до свого здоров’я більш уважно – вчасно приймають лікарські препарати і дотримуються графіків регулярних медичних оглядів. Як наслідок – хороше самопочуття і збільшення тривалості життя чоловіка і жінки. Дослідники ще раз нагадали, що вдалий шлюб впливає на фізичний та емоційний стан, однак вони рекомендують пам’ятати про негативні наслідки, які приховують у собі зайві кілограми.

Вже кілька років на Волині зону реєстрації шлюбу для виїзної церемонії прикрашають декоративними арками. Але існує безліч альтернативних варіантів оформлення – квіткові стіни, штори, колони, старі двері, стрічки, перші букви імен наречених та багато інших варіантів. Якщо ж ви хочете, щоб ваше весілля було не схоже на інші, проявіть себе і зробіть щось оригінальне. Кілька ідей оформлення місця виїзної церемонії ми пропонуємо для перегляду, надіємось вони надихнуть вас!

Весілля королеви Вікторії з Альбертом Саксен-Кобург-Готський вібдузавдяки коханню. Тому все, що створювалося, придумувалося для королівського весілля а несло в собі якесь таїнство і сенс.

Придворні весільні традиції, які пізніше стали використовуватися повсюдно, ввела саме англійська королева Вікторія. Серед таких: білий колір сукні, незвичайна модель весільного плаття (вікторіанськав), вінок з флердоранжа і мереживна вуаль нареченої, Вікторіанські обручки, поєднання квітів у букеті зі смислом, у весільні букети королівських сімей обов’язково входить миртових гілочка, класична бутоньєрка нареченого, подружки в сукнях пастельних тонів, весільний торт, шматки торта подавалися гостям в серветках або коробках – бонбоньєрки.

Історія їх кохання починалася так: Альберт був кузеном Вікторії. Він народився на 3 місяці пізніше неї й за допомогою однієї й тієї ж повитухи.

Їх бабуся, стара герцогиня Кобургська, з самого початку мріяла їх одружити. Коли діти підросли, таке ж бажання виникло у короля Леопольда (дядька Вікторії).  У травні 1836р. Альберт вперше приїжджає з братом в Англію і знайомиться зі своєю кузиною. Молоді люди сподобалися один одному. Знову вони зустрілися через три роки. Вікторія розгледіла тоді у Альберта “вишуканий ніс”, “витончені вуса і маленькі, ледь помітні бакенбарди”, “прекрасну фігуру, широку в плечах і тонку в талії”.

Молода королева не володіла красою в її розхожому розумінні. Але обличчя її було розумним, великі світлі, трохи витрішкуваті очі дивилися зосереджено й допитливо.  Все життя вона всіляко, втім, практично безуспішно, боролася з повнотою, хоча в молодості мала досить витончену фігуру.

Принц Альберт був ідеалом її дитячих мрій: гарний, розумний, романтичний, справжнім атлетом. Вона закохалася. Чи було кохання взаємним, з цього приводу в англійській літературі побутують різні думки. Біографи частіше вважають за краще говорити з його боку не про любов, а скоріше про прихильність і почуття обов’язку, хоча межа між цими визначеннями досить умовна. Деякі вважають, що у відповідь на безмежну відданість молодої кузини він, природно, відчував почуття ніжності і подяки, але всепоглинаюча відповідна пристрасть його минула. Хоча Вікторія йому дуже подобалася.

У січні 1840 королева виступила в парламенті з промовою, вимовляючи яку дуже хвилювалася. Вона оголосила про своє майбутнє заміжжя.

У понеділок, 10 лютого 1840 в церкві Святого Якова відбулася найгучніша весільна церемонія ХIХ століття – одружилися королева Великобританії Вікторія та принц Альберт Саксен-Кобург-Гота. Церемонія одруження, як годиться, була пишною, з дотриманням усіх традицій і правил багатовікового британського етикету.

За словами Вікторії, день одруження з “її ангелом” принцом Альбертом був найщасливішим днем ​​в її житті.

Наречена прокинулася рано вранці від шуму дощу, який голосно стукав по вікнах її спальні. Однак пізніше хмари розсіялися і, як це часто бувало в відповідальні дні її життя, на чистому небі з’явилося сонце.

Цікаво, що такі дні в Англії зазвичай називають “королівською погодою”.

Після сніданку, від якого вона не відмовилася всупереч старому упередженню, що сніданок перед весіллям не обіцяє нічого хорошого (Вікторія називала цей забобон “дурною нісенітницею”), вона вирушила до нареченого, якому вже встигла відправити записку такого змісту:

«Мій дорогий, як ти себе почуваєш сьогодні і чи добре ти спав? Я прекрасно виспалася і відчуваю себе цілком комфортно… Яка жахлива погода сьогодні! Однак я сподіваюся, що дощ скоро припиниться. Скажи мені, мій улюблений наречений, коли будеш готовий. Твоя вірна і любляча Вікторія».

Королева Вікторія стала першою Британської правителькою, яка одягла білу весільну сукню. За часів Вікторії нареченим було прийнято одягати сукні будь-яких кольорів, крім білого.

Білий колір в XIX столітті свого роду уособлював розкіш і багатство, радість і процвітання. Так як надіти білого кольору плаття не кожна дівчина могла собі дозволити, бо воно швидко забруднюється. Вже пізніше білій сукні привласнили символ невинності.

Королевою Вікторією також була введена в моду особлива модель весільного плаття, яку пізніше стали називати «вікторіанською». Це весільна сукня з вузьким ліфом, об’ємною спідницею на крінолінах і довгим шлейфом.

За процесом пошиття свого весільного плаття молода монархиня стежила сама.

Проігнорувавши традиційну важку парчеву весільну сукню, оздоблену коштовним камінням і наполовину закриту оксамитовою, обробленою горностаєм накидкою, королева замовила чудове біле атласне плаття, оздоблене гілочками квітки апельсина і оброблене мереживом.

На сукню прикололи сапфірову брошку, інкрустовану великими діамантами – подарунок принца Альберта.

Щоб виготовити мереживо для королівського сукні і вуалі потрібно більше ста кружевниць, які в свою чергу працювали шість місяців.

Голову королеви прикрасили вінком з квітів апельсина і мереживною вуаллю, яку несло вісімнадцять осіб.

При королеві Вікторії фата символізувала чистоту і непорочність її власниці. Фату було прийнято передавати з покоління в покоління. Сама королева порушила давню традицію, замінивши бабусину фату з каталонського мережива новою тюлевою.

Її фату прикрашали квіти апельсина, перлинки і гірський кришталь.

Діаманти сяяли в волоссі Вікторії, діамантове намисто обвивають її шию, і подарунок принца Альбера – сапфирово-діамантова брошка іскрилася в області серця – традиційному місці для брошки у англійської нареченої в день весілля.

Саме королева Вікторія ввела в моду на так звані вікторіанські обручки.

Вихована на стародавніх легендах своєї батьківщини, Вікторія вірила в безліч сентиментальних зворушливих казок. Їй дуже подобалися прикраси у вигляді змій. Вона вважала, що змія – це символ подружньої вірності. Альберт настільки перейнявся її наївним забобоном, що подарував обручку в вигляді змії з її “зодіакальним” каменем – смарагдом. Обручка королеви Вікторії зображувало змійку з смарагдовими очима.

Вікторія в супроводі матері і герцогині Сазерленд вирушила в королівську церкву Святого Якова, де повинна була відбутися шлюбна церемонія.

Видавав її заміж герцог Суссекському, який мало не розплакався з цього приводу, але віддавав її охоче і не приховував своєї радості. Він повів її до вівтаря, де її вже чекав блідий від хвилювання принц Альберт. Він був одягнений в уніформу британського фельдмаршала, на якій яскраво виділявся орден Підв’язки.

Сам принц Альберт став першим в історії чоловіком, що використав класичну бутоньєрку. Раніше в цій ролі виступали суцвіття фіалок.

Шикарне плаття Вікторії, чарівна мереживна фата, подружки в сукнях пастельних тонів визначили моду на весілля наступних років.

Просування королеви між рядами було утруднено незграбними рухами її подружки, яка намагалася втримати не надто довгу сукню і тим самим плуталася у королеви під ногами. Однак це вже не могло зіпсувати чудового настрою Вікторії. Правда, вона була бліда і помітно нервувала через велике скупчення людей, але її відповіді на традиційні питання священнослужителя були, як завжди, спокійними.

Незабаром королева Вікторія разом з чоловіком повернулися до Букінгемського палацу, де їх вже чекав «каприз нареченої» – величезний весільний торт більше трьох ярдів в окружності. Його внесли четверо слуг і поставили перед молодятами. Коровай вікторії  здавався надто простонародною стравою, тому вона веліла кухареві виготовити особливий аристократичний коровай, прикрашений квітами з крему.

У ті часи звичай роздавати шматочки торта гостям в серветках або коробках тільки входив в моду. Так, на своєму весіллі королева Вікторія сама розпорядилася розіслати шматочки весільного торта тим гостям, які не змогли приїхати на її торжество.

Після обіду, як зазначила в своєму щоденнику королева, « мій дорогий Альберт підійшов до мене і повів вниз по сходах, де ми попрощалися з мамою і приблизно о четвертій годині поїхали додому. Поїхали зовсім одні, що було так приємно».

З Букінгемського палацу в Віндзорський, вони добиралися майже чотири години, зустрічаючи на вулицях і площах Лондона захоплений прийом присутніх людей, які бажають їм щастя. Всі дороги були забиті величезними натовпами радісної публіки.

Нещодавно у мережу потрапили фото та інформація про незвичайну наречену – 86-річну Міллі Тейлор-Моррісон (Millie Taylor-Morrison). Їх на сторінці в одній з соціальних мереж розмістила її онучка Хадіджа.

«Їй тільки недавно виповнилося 86 років – тиждень тому, її ж новому чоловікові 86 буде в грудні, – написала Хадіджа. – Моя бабуся була одружена з моїм дідом протягом 41 року, до того моменту, поки він не помер. І ось через 25 років вона знову знайшла свою любов, і наша сім’я за неї дуже рада».

Зі своїм нареченим Гарольдом Моррісоном (Harold Morrison) Міллі знайома 60 років. Кілька років тому Гарольд сильно захворів, після чого вони стали жити разом. Міллі піклувалася про нього, і ось коли Гарольду стало краще, вони вирішили одружитися.

Модель з 50-річним стажем Міллі виходила заміж в шикарній сукні, яку створила сама. Всі запрошенні на весілля були вражені неймовірним образом нареченої.

Весільна церемонія пройшла містечку Верона, передмістя Нью-Джерсі (США) в Richfield Regency. Все було витримало в одному стилі. Це одне з найдивовижніших весіль витрималих у фіолетовому кольорі   .

Вишитий рушник – стародавній оберіг дому, символ щасливої долі, злагоди і подружньої вірності, чистоти почуттів і найщиріших побажань. Рушник – від слова «руки». Бо руки його творять і він передається з рук у руки, його біла основа – це колір святості; його орнаменти – то життєвий зміст побажань, прагнень і помислів. Червоний колір символізує любов, а чорний – журбу. Рушниками прикрашають святі ікони й хрести, на рушник кладуть святий хліб; на рушник стають молоді до вінця; рушником перев’язують старост на весіллі й почесних гостей на торжествах… Окрім усього, рушник-це оберіг від злих сил і пам’ять про святе і незабутнє.

В давнину загалом на весілля готували аж до 40 рушників різноманітного призначення.

Зараз же їх кількість значно менша: основний стелять молодим під ноги, ще один під коровай, один під Євангеліє в церкву, два рушники на ікони Ісуса Христа та Богоматері, якими благословляють молодих, рушники для перев’язування старостів (дружби).

Що ж варто вишивати на рушникові?

Горнятко (Вазон) та Берегиня – це український етнічний обереговий знак. До орнаменту входять Вазон (великі квітучі гілки із птахами) та Берегиня (стилізована жіноча фігура або ж могутня квітка). Ця дивовижна та загадкова квітка несе в собі декілька значень: це і життєдайна Матір-природа, і жінка-Мати, яка дарує світові нове життя, і Дерево Життя, що символізує створену чітку систему Всесвіту. І вся ця велич скромно укоренилась у маленькому земному горнятку, як доказ того, що усе живе на планеті є невід’ємною частиною Вселенського буття. Як правило, вишивали цей символ червоними нитками, що знаменує собою очисний вогонь та сонце, і пов’язувався він із захисною магією,слугував оберегом та використовувався при енергетичному очищенні та лікуванні людей.

 

Калина –  дерево українського роду, що символізує вірність, відродження, надію, а ще – це символ жіночої вроди, сили та здоров’я. На теренах України гілку калини потайки дарувала дівчина майбутньому нареченому на знак згоди вийти заміж у давні часи калину пов’язували із створенням Всесвіту, з вогняною трійцею: Сонцем, Місяцем та Зорями. Тому й ім’я її походить від старослов’янської назви Сонця – «Коло». А через свій червоний колір ягід калина стала ще й символом крові та безсмертного роду.

 

Дуб – символ чоловічої сили, оберіг життєдайної сили свого роду. Це священне дерево, що уособлює собою Перуна, бога сонячної чоловічої енергії, життя та розвитку. Тому парубки та чоловіки завжди мали при собі цей оберіг.

 

Виноград – це символ достатку, працьовитості, благополуччя та душевного спокою. Сад-виноград символізує життєву ниву, на якій чоловік – це сіяч, а жінка має вирощувати дерево їхнього роду та доглядати за ним.

 

Мак – символ збереження і продовження свого роду. А тендітна квітка маку означає невмирущу пам’ять народу. В давні часи вірили, що поле після битви навесні вкривалося маками. А дівчата, в сім’ях яких були загиблі, вишивали маки та вдягали віночок із семи маків, тим самим даючи обіцянку оберігати та продовжити свій рід.

А ще з давніх-давен в Україні повелася традиція святити мак та обсипати ним рідних, худобу та помешкання, оскільки люди вірили у магічну силу маку та його здатність захищати від усякого зла.

 

Лілія – це жіночий знак, символ дівочої чарівності, чистоти та цноти. Якщо уважно придивитись до узору лілії, то можна вгледіти силуети двох пташок, які є знаком любові та парування. Досить важливими елементами у вишивці лілії є листок та пуп’янок, які є невід’ємною частиною орнаменту та створюють непорушну композицію триєдності: народження, розвиток та безперервність життя.

Іноді у вишивці над квіткою присутні краплі роси, що символізують запліднення.

В орнаменті лілію може доповнювати знак, подібний до хреста. Він є магічним та несе в собі благословення пари на утворення сім’ї, оскільки ще з прадавніх часів хрест символізує поєднання сонячної батьківської та водної материнської енергій. А саме лілія уособлює водну енергію, що підтверджує й сама давня назва квітки – «крин», яка є, до речі, однокореневою зі словом «криниця».

 

Мальва (рожа) – давній оберіг роду та дому від злого ока. За народним повір’ям, добрі душі наших предків оселяються на мальві та охороняють нас. Раніше до мальви зверталися із такими словами: «Благослови, берегиня-мальво, день новий зустріти, радості дожидати, всіх і все любити і ніколи не грішити».

 

Троянда (ружа) – королева квітів, яку шанують в багатьох країнах світу, є символом невмирущої краси і величі, вдячності, благополуччя, безсмертя. А ще говорять, що троянда – провісниця щастя.

Рослинні орнаменти із трояндами означають безперервний сонячний рух та постійне його оновлення. В них: листочки – символ основи, нескінченності життя; квітка, що розпустилась, — символ краси та процвітання; пуп’янок – символ зародження нового життя, продовження роду.

Якщо ж троянди включені до геометричного узору, то тоді це не просто квіти, а квіти-зорі, що передають уявлення людей про систему Всесвіту та непорушні закони буття.

 

Хміль – це символ розвитку, розквіту, молодого буяння та любові, а ще – безбідного життя. За словами народної пісні, готовність парубка одружитися означає «витися», а для дівчини готовність вийти заміж — «пучечки в’язати».

 

Вінець – символізує життєву дорогу, яка має продовжуватись. Тому на весільних рушниках вишивають так, щоб він не був замкненим, як коло. Посередині вінця можна вишити ініціали молодих (з урахуванням нового прізвища нареченої). А над вінцем – корону, яка є аналогією корони, що тримають над головами молодят під час вінчання у церкві.

 

Павичі – або жар-птиця, яка символізує сонячну енергію життя і є птицею сімейного щастя. Також павичі є символом безсмертя, оскільки, за древнім повір’ям, його м’ясо не піддається тлінню. На весільних рушниках над ними вишивають вінок або вінець, або ж вони самі можуть входити до орнаменту вінця.

 

Лебідь і лебідка – символ безмежного кохання і непорушної вірності. За повір’ям, лебеді, з Божої волі, володіють таємницею вічного кохання, за якою за вірність і жертовність закоханим дарується духовне безсмертя. Як досягти вічного кохання – лебеді співають у своїй лебединій пісні. Та, щоб зрозуміти цю пісню, людина має навчитись лебединої вірності.

 

Соколи, голуби та півні – символізують наречених. Та потрібно мати на увазі, що на весільному рушнику птахи повинні бути розташовані голівками один до одного. Вони можуть або тримати у дзьобиках ягідку калини, або сидять біля коріння дерева, що, в свою чергу,  є символом сім’ї.

В давнину, якщо дівчина відмовляла парубкові, то підносила сватам рушника, на якому пташки сиділи, відвернувшись один від одного.

 

Ластівка – це завжди добрий провісник. Саме вона переймається тим, щоб людина не проґавила свій сприятливий момент для одруження, а також для зміцнення господарства.

 

Сонце та Вода – знаки, якими пронизана вся українська вишивка. Досить часто Сонце зображають у вигляді восьмикутної зірки або квітки, а знак Води передають у вигляді паралельних хвилястих ліній, завитків, або ж він схожий до вужа, що скрутився. Це дві стихії, що створили життя на землі і уособлюють собою материнську водну та батьківську сонячну енергії.

 

Символ Матері – це головний  символ на рушниках і, частіше за все, він зображений у вигляді восьмикутної зірки. Оформлює цей знак стилізована гірлянда із квітів, що символізує велич Матері, її особливу роль у продовженні життя. Також материнським символом може бути велика фантастична квітка, або ж фігура, подібна до жіночої, із піднятими догори руками на знак благословення.

 

Ромби – найбільш поширений орнамент української вишивки, який уособлює богиню землі, є гарним захисним символом, що приносить щастя та сприяє родючості.

 

Побажання «На щастя», «На долю», «Хліб-сіль» та ін. – вишивають ПІД основним малюнком!

Зозуля та соловей! — На весільних рушниках цих пташок вишивати не можна! Соловей – символ парубоцького, холостого життя, щоб дівчата вились. А зозуля – символ незаміжньої жінки або ж вдови.

 

 

19-річна Єва і 20-річний Лукаш із Словацького міста Міхаловце, що за 40 кілометрів від Ужгорода, стали знамени після того, як фото та відео їхнього пишного весілля потрапило у Всесвітню мережу.

Користувачів Інтернету вразив шик і блиск святкування визначної події у житті кожного.   На весіллі гуляли 80 людей, а святкування тривало чотири дні – з п’ятниці до понеділка. В п’ятницю, за давній циганським звичаєм, молодятам дарували подарунки. В суботу відбувались усі обряди, у неділю та понеділок ж було гучне святкування. Гостей розважали 14 музикантів, а також спеціально запрошені гурти з Будапешту та Великобританії.

За словами рідних, пишне святкування весілля коштувало 35 тисяч євро.

Не можна оминути увагою й вбрання молодят. Зокрема, зовнішній вигляд нареченої:   оздоблена золотом дизайнерська сукня, золота корона, взуття та прикраси коштували близько 7 тисяч євро.  А шлейф сукні прикрасили справжніми купюрами номіналом у 500 євро гості торжества.

Наречений був одягнений у білий костюм із золотом вартістю 1500 євро.

Шейх Мохаммед бін Рашід аль Мактум і Шейха Хінд бінт Мактум

У 1979 році прем’єр-міністр ОАЕ і правитель Дубая шейх Мохаммед бін Рашид аль Мактум зіграв грандіозне весілля з принцесою Саламі. 20 000 гостей святкували цю знаменну подію сім днів. Для того, щоб помістити таку кількість запрошених, був побудований цілий стадіон. А за місяць до торжества всім жителям міста і навколишніх сіл були вислані частування та напої. Це весілля було внесено до Книги Рекордів Гінеса як найдорожче. Сім’я шейха витратила на святкування 137 млн доларів США.

Вейн Руні та Колін МакЛалін

Весілля зірки футболу гравця “Манчестер Юнайтед” Вейна Руні і телеведучої Колін МакЛалін відбулося 12 червня 2008 року в Портофіно, Італія. Сама церемонія вінчання проходила в замку 16-го століття з видом на італійську Рів’єру. Весілля проходило на яхті вартістю 120 мільйонів доларів і тривала чотири дні. Гості були доставлені приватними літаками і розташувалися на дорогій яхті або в найближчих п’ятизіркових готелях. Весілля обійшлася в 7, 7 млн. Доларів.

Марк Мезвинскі й Челсі Клінтон

Весільна церемонія Челсі Клінтон, дочки американського президента Клінтона, і банкіра Марка Мезвінскі відбулась 31 липня 2010 року. Церемонія пройшла в містечку Рaйнбек в штаті Нью-Йорк. На весіллі були присутні близько 500 гостей, в тому числі режисер Стівен Спілберг і колишній держсекретар США Мадлен Олбрайт. Весілля коштувало 5 млн. Доларів США. Велика частина грошей пішла на організацію весілля знаменитим консультантом Вірою Вонг і на запрошення в якості тамади телеведучої Опри Уїнфрі.

Давид Гест и Лайза Міннеллі

Весільна церемонія телевізійного продюсера і концертного промоутера Давида Геста і американської актриси і співачки Лайза Міннеллі відбулася 16 березня 2002 року в нью-йоркській церкві на 5 авеню. Після вінчання молодята вирушили святкувати в найшикарніший заклад Манхеттена. Було запрошено близько 500 гостей, серед яких такі знаменитості, як Джоан Коллінз, Майкл Дуглас, Ентоні Хопкінс, Уїтні Х’юстон, Майкл Джексон, Елтон Джон, Елізабет Тейлор та інші. Футболку знаменитої нареченої створив дизайнер Боб Меки. Ціна склала 45 тисяч доларів. Боярином жениха був сам Майкл Джексон, а подружкою нареченої не менш відома Елізабет Тейлор. Було замовлено весільний торт вартістю 40 тисяч доларів, а приміщення готелю прикрашали живі квіти на суму 700 тисяч доларів. Вся весілля обійшлося в 4.3 млн. доларів.

Принц Уельський Чарльз і принцеса Діана Спенсер

Весільна церемонія принца Чарльза і принцеси Діани відбулася 29 липня 1981 року в Лондоні. Вже рано вранці близько 600 тисяч людей прийшли вітати весільну процесію, люди чекали її на всьому шляху від Букінгемського палацу і Кларенс-Хаус до собору Святого Павла. Весільна церемонія стала надзвичайним торжеством не тільки для британців : за нею спостерігало приблизно 750 мільйонів телеглядачів в усьому світі, а число офіційно запрошених гостей становила дві з половиною тисячі чоловік. Принц Чарльз був одягнений в парадну форму офіцера. Принцеса Діана була у весільній сукні кольору слонової кістки з 8-метровим шлейфом. На весілля принцеси Діани і принца Чарльза подарували близько чотирьох тисяч подарунків. Від уряду Австралії молодята отримали 20 срібних блюд, від кронпринца Саудівської Аравії – сапфірові прикраси. Весілля обійшлася в 48 млн. доларів.

Принц Вільям і Кетрін Міддлтон

Вартість весілля склала 20 мільйонів фунтів стерлінгів. За оцінкою австралійської газети Herald Sun, 32 мільйони австралійських доларів було витрачено на безпеку і 800 тисяч – на квіти. Весільна сукня від лондонського дизайнера Сари Бртон з дому моди Alexander McQueen була пошита з атласу і складалася з мереживного ліфа і спідниці. Мереживний ліф ручної роботи з шовкової тюлі кольору слонової кістки був створений з використанням техніки, що виникла в Ірландії в 1820-і роки (візерунок на основі збирається з окремих квіткових мотивів, вирізаних з мережива). Ці мережива були зроблені в Королівській школі рукоділля в Хемптон-корті.