Туреччина веде переговори про новий «зерновий коридор» у Чорному морі
Туреччина активізувала переговори з Україною та Росією щодо створення нового механізму безпеки в Чорному морі. Анкара прагне відновити експорт продовольства морем та зменшити ризики подальшого зростання світових цін.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на турецьке видання Ekonomim.
За даними видання, через атаки на торговельні судна цивільне судноплавство в Чорному морі фактично зупинилося. У результаті значні обсяги зерна та олійних культур залишаються у сховищах.
📌 Що відомо про ситуацію
- Туреччина веде переговори з Києвом та Москвою;
- чітких термінів укладання нової угоди наразі немає;
- новий механізм має передбачати захист торговельних суден;
- за даними Ekonomim, в Україні накопичилося 30–35 млн тонн зерна та олійних культур, які не можуть експортувати морем;
- турецькі експортери попереджають про ризик подальшого зростання світових цін на продовольство.
Переговори тривають
Контакти з Україною та Росією ведуть Міністерство транспорту та інфраструктури й Міністерство закордонних справ Туреччини.
Заступник міністра транспорту Туреччини Дурмуш Юнювар повідомив, що дипломатичні канали працюють цілодобово. Водночас конкретних термінів, коли сторони можуть домовитися про новий механізм безпеки, поки немає.
Якщо домовленості вдасться досягти, механізм має допомогти захистити торговельні судна та відновити постачання продовольства через Чорне море.
Чому Туреччина зацікавлена у відновленні експорту
Проблема зачіпає й турецьку економіку. Туреччина закуповує сировину в Україні та Росії, переробляє її та експортує готову продукцію.
За інформацією Ekonomim, минулого року такий експорт приніс країні близько 13 млрд доларів. Тривала зупинка морських поставок створює ризики для цього сектору.
Президент Стамбульської асоціації експортерів зерна, бобових та олійних культур Казим Тайджі заявив, що зараз продукція з України та Росії цим маршрутом до Туреччини не надходить. За його оцінкою, якщо ситуацію не вирішити протягом двох місяців, зростання цін може перевищити 10%.
Автор статті: Сергій Шагоферов
