Стрітенська свічка: як волинянам можна її використання

news

Для чого ми освячуємо свічки на Стрітення? Чому ж саме стрітенській свічці надають особливого значення та приписують їй надприродну силу?

В народі дотепер вірують: якщо молитися із запаленою стрітенською свічкою, від її світла втікають злі духи, і саме тому нею освячують помешкання, вона має силу відвертати або оберігати від стихійних лих, особливо від громовиці. За це її часто так і називають – «громовиця», або «громнича». Стрітенською свічкою обкурювали хворих і немічних, поpоділь під час важких пoлогів, дітей від перeляку, корову з телятком від пoганого ока. Брали її з собою «на щастя» на першу оранку й зажинки.

Практика освячення свічок відносно нова, і на наших землях не була відома раніше XVІІ ст. Її заведення приписують Київському митрополиту святителю Петру (Могилі). Окремо слід сказати, що чин освячення свічок на Стрітення відрізняється від звичайного чину освячення свічок, котрий може звершуватись у будь який день року.

У своєму відомому «Требнику» для української Церкви 1646 року митрополит помістив кілька чинопослідуваннь, серед яких 37 раніше відомими не були. Святий Петро (Могила) на основі древнього «Римського ритуалу» – «Rituale Romanum» переробив деякі чини та освячення на православний лад, та благословив надалі використовувати у всій Українській Церкви. Серед тих чинів був і «Чин благословення та освячення свічок на Стрітення Господнє». Згодом ця традиція було частково запозичена і на Московію, але там не прижилася.

У молитві освячення священик просить Христа Спасителя «освятити свічі світлом благодаті, щоб як світло вогнем видимим запалене проганяє нічну пітьму, так щоб серця наші огнем невидимим, тобто світлістю Святого Духа просвіщені, оминули сліпоту всяких гріхів. Щоб змогли ми очищеним оком душі бачити те, що Богу вгодне і для нашого спасіння благо потрібне. І щоб сподобитися нам перемогти темні небезпеки цього світу і досягнути світла безперестанного…»

Сьогодні священники все більше наголошують на тому, щоб не надавати стрітенській свічці надприродних властивостей, а ще гірше – не перетворювати освячену річ в такий собі амулет з магічними здібностями.

То як нею «правильно користуватися» і чим тоді вона відрізняється від звичайної свічки, придбаної у церкві? Про це ми спілкуємось з о. Іваном Жуком, сотрудником Архикатедрального Собору Воскресіння Христового м. Івано-Франківська.

– Отче, чи стрітенська свічка обов’язково має бути виготовлена з бджолиного воску?

– Ні, це не обов’язкова вимога. Кожен може придбати собі свічку відповідно до своїх матеріальних можливостей та вподобань. Але, згідно з українською традицією, вірні намагалися жертвувати Богові те, що є найкраще. Наша українська земля багата на продукти бджільництва, а бджіл у нашому народі вже здавна називали божою комахою, кажучи про неї, що це «свята божа трудівниця», символ мудрості, працелюбності та ощадливості. Тому саме бджолиний віск здавна цінувався і за традицією саме з нього й робили стрітенську свічку. Людина повинна прагнути нести світло в собі і з тим світлом прийти назустріч Господеві, як ті мудрі діви. Вони завжди були готові з тими наповненими лампадами оливи, щоб світло не загасло, світло віри, надії, любові.

– Часто під час освячення стрітенської свічки можна помітити людей, які одночасно тримають у руках ледь не 10 свічок. Навіщо так багато? Хіба не достатньо однієї свічки?

– Це є похвально, що хтось освячує так багато свічок. стрітенська свічка не повинна стояти для оздоби приміщеня, на шафі чи у серванті. При світлі стрітенської свічки потрібно кожного дня приносити Господеві молитву. Давайте поміркуємо: напевне, молячись щодня, вам і не вистачить однієї свічки. Тому люди освячують їх багато, щоб вистачило на весь рік.

– Отож, неправильно зберігати свічку за образами, як реліквію?

– Так робити не слід. Я ще раз наголошую, що ми освячуємо стрітенську свічку для щоденного використання під час щоденної молитви. Багато родин мають чудову традицію: запалюють цю свічку за обіднім столом, коли вся сім’я зібралась разом. Але знову ж таки наголошую, що перед обідом варто й помолитися!

– То чи має все ж таки стрітенська свічка особливі властивості, чи захищає від грому, адже її називають ще «громовицею»?

– Коли освячується стрітенська свічка, священник читає певну молитву, свого роду «малий екзорцизм». Свічка стає видимим знаком невидимої Божої ласки. І в особливо важких обставинах життя: при хворобі, важких пологах, коли рідні пускаються в далеку дорогу, потрібно приклонити коліна в молитві і запалати саме стрітенську свічку для підсилення вашої молитви. Щодо вашого питання, чи захищає вона від грому… Є така українська приказка: «Пізно христитися, коли гримить». Як я вже казав, світло віри, надії та любові до нашого Господа має горіти у наших серцях, як ця стрітенська свічка. І це світло має горіти кожного дня, а не тільки тоді, коли блискає та гримить. Бо тоді й свічка не поможе!

– Чим же тоді відрізняється стрітенська свічка від звичайної, яку кладемо до великоднього кошика чи освячуємо в інші неділі церковного року?

– Я зачитаю вам слова, які використовуються в молитві під час освячення свічок. У них ви знайдете відповідь на ваше запитання: «Владико святий, Отче всемогутній, Предвічний Боже. Тобі, що з небуття все створив і повелів праці Бджіл служити на виріб свічок, і нинішнього дня сповнив прохання праведного Симеона». А наступна молитва звучить таким чином: «Всемогутній, предвічний Боже, Ти нинішнього дня у святій Твоїй Церкві Єдинородного Сина твого поклав на рамена праведного Симеона, і ми Твою щедрість призиваємо: ці свічки, що ми, слуги Твої, приймаємо і носити бажаємо на Велич імені Твого, зволь благословити і освятити світлом небесного благословення…». Адже найважливішим світлом є Небесне світло, яке Господь об’явив нам через Єдинородного Сина, Який понизив себе, вид слуги прийнявши, і дозволив покласти себе на руки праведного Симеона. Тобто Бог перший раз дозволив людині торкнутись до себе. І остання молитва звучить так: «Господи, Ісусе Христе, світло істини, що освітлюєш і освячуєш кожну людину, яка приходить у цей світ. Пошли своє благословення на свічки оці і освяти їх світлом Твоєї благодаті…» (молитви з Требника. Благословення свічок на Стрітення Господнє).

Згідно з традицією, вірні запалюють свічки ще під час Божественної Літургії, вони горять і під час читання Євангелії, і під час Херувимської пісні. Отож освячення свічок не починається з освяченням води, але ще раніше, під час Літургії. Тому вони мають таку особливу ласку освячення.

Ще варто наголосити на тому, що стрітенську свічку в жодному випадку не можна використовувати для ворожбицтва чи зливання на віск. Адже використання святих речах у таких нечистих справах називається оскверненням.

Якщо людина сподівається лише за допомогою певного релігійного ритуалу позбавитись від усіх своїх проблем та турбот, не прикладаючи для цього зусиль і не змінюючись внутрішньо – то вона грішить, і називаючи себе християнином живе за язичницькими віруваннями. Стрітенська свічка важлива не сама по собі, а лише, як християнський символ нашого серця, просвіченого Духом Святим.

0 Комментариев