Соленоїдний клапан: що це таке, особливості

news

Різновид запірно-регулювальної арматури, який встановлюють на трубопроводи різного призначення для керування потоками робочого середовища, – це соленоїдний (або електромагнітний) клапан. Головним привідним механізмом у ньому виступає електрокотушка. Пристрій монтують на магістралі, де рідина, пара або інша речовина рухаються автоматично. Це, наприклад, пневматичні або гідравлічні системи.

Соленоїдний клапан дуже зручний та простий у використанні. Оператор керує ним на відстані. Він спрацьовує тоді, коли працівник натискає на потрібну кнопку. Може функціонувати й автоматично, якщо робітник подасть необхідний сигнал, попередньо запрограмований на виконання певної дії. За допомогою пристрою перекривається або відкривається потік робочого середовища тоді, коли це потрібно.

Особливості, принцип роботи

Пристрій отримав таку назву тому, що в його конструкції присутні соленоїди, або електромагніти. Клапан спрацьовує тоді, коли до нього надходить потрібна напруга. Функціонує за принципом, схожим на роботу вентиля, проте тут задачі запірного елементу виконує індукційна котушка. Соленоїдний клапан містить у собі декілька важливих механізмів та вузлів, які забезпечують його стійкість і стабільність.

Корпус пристрою є цільнолитим. Для виготовлення використовують різні матеріали. Буває з нержавіючої сталі, латуні, алюмінію чи пластику. Витримує тиск до 100 бар (залежно від матеріалу, з якого зроблений). Працює в широкому робочому температурному діапазоні (від -40 до +180 градусів). Мембрану обирають відповідно до характеристик робочої рідини чи іншого середовища.

Шток передає кінетичну енергію до мембрани з плунжера. Соленоїди виглядають як котушки з емальованого дроту або електротехнічної міді. Всередині пристрою немає датчиків, тому з його допомогою лише зупиняють або регулюють потоки робочого середовища. Якщо потрібно автоматизувати цей процес, знадобиться інше обладнання. Така запірна арматура добре функціонує при використанні разом із контролером та датчиком протікання.

Де застосовуються

Електромагнітні клапани універсальні, вони мають дуже широке призначення. Їх встановлюють на побутові та промислові трубопроводи, на спеціальне обладнання, автомобілі. Обов’язкові як комплектуючі для регулювання роботи водопроводу, систем автоматичного поливу, опалення. За допомогою соленоїдного клапана зручно керувати потоками повітря, газу, рідини, субстрату. Конструкція продумана й ефективна в управлінні будь-якою речовиною.

Така арматура використовується на газових і нафтопереробних підприємствах, у системах зрошування, стерилізаторах, установках для кондиціювання, вентиляції. Кожна окрема модель експлуатується в певній галузі. Є різновиди, розраховані на кислоті, луги, агресивні рідини. На підприємствах з переробки нафти додатково передбачають захист від вибухів.

Які матеріали використовуються

Характеристики соленоїдного клапану залежать як від його конструкції, так і від властивостей корпусу. При цьому велике значення має матеріал, з якого він зроблений. Наприклад, виробники виготовляють корпус клапану з:

  • латуні. Такі моделі встановлюються на трубопроводи для регулювання пари, інертної рідини, газу. Найчастіше використовуються для побутових систем. Купують їх і для потреб промисловості;
  • нержавіючої сталі. Вироби стійкі до впливу будь-яких агресивних речовин. Часто встановлюються на магістралях хімічних, фармацевтичних, харчових підприємств;
  • алюмінію. Такі клапани роблять з анодованим покриттям і використовують лише в лабораторіях та медичній галузі. Алюмінієві моделі вузькоспеціалізовані. Мають малий робочий температурний діапазон, витримують не дуже високий тиск;
  • пластику. Використовується стійкий до полімерів тип матеріалу. Витримує високу температуру (до 260 градусів). Йому зовсім не страшні контакти з хімічними речовинами, удари, інші негативні фактори.

За допомогою соленоїдних клапанів вдається дуже швидко й просто керувати потоками робочого середовища на відстані. Це компактні й легкі пристрої. Усі моделі такого типу універсальні, успішно використовуються в промисловості та побуті.

Автор статті: Сергій Шагоферов

0 Комментариев