Дара Корній призналась лучанам, що шантажує видавців. ФОТО

news

Відома письменниця, родом з Волині, Дара Корній презентувала у Луцьку свою нову книгу – «Зворотній бік сутіні». Письменниця розповіла, як вона творить свої світи, що є небезпечним та чи вигідно писати книги.

Презентація книги відбулася вчора, 15 березня, у Центральній бібліотеці для  дітей.

Бібліотекар Ніна Бочарова здивувалась такій кількості людей, які прийшли послухати письменницю:

«Я бачила черги колись за маслом, але перший раз бачу чергу до письменника. Приємна черга. Весною народжуються бажання. Я мала бажання зустрітися з письменницею, у Мирослави Іванівни – було бажання випустити книжку. Наші бажання співпали і ми зустрілися сьогодні тут».

IMG_0081

Дара Корній (прим. авт. – Мирослава Замойська) розповіла про історію написання книги:

«Якщо тобі не пишеться, то ти не пиши. Два роки мені не йшло, я зупинилася»

Письменниця призналась, що коли сідає писати історію, то знає, чим вона закінчується.

«Майже рік тому в травні я зрозуміла, що мої герої починають мені снитися, і я сіла та написала дві книжки. Почалися перемовини з видавцями, щоб книга побачила світ».

IMG_0086

Авторка розповіла, що коли пише, то помітила, як починають з’являтися нові персонажі, нові герої.

«Персонажі, які згадуються у цій книзі, помістила на двох форзацах. Три місяці пішло на погодження із видавцями», – розказала вона про труднощі систематизації героїв книги.

Пані Мирослава просить не сприймати книгу, як підручник:

«Це не традиційна міфологія – це міфологія мого світу. Це є роман, а не підручник із народознавства».

Признається, що насправді потрібно було вивчити генеалогію наших богів: «Ніхто не знає, як насправді було. Я дев’ять місяців збирала матеріал. Сиділа і в Інтернеті, і в бібліотеці. Начиталася всього дуже багато і зрозуміла, що я взагалі нічого не розумію. Тоді зробила перерву – на тиждень поїхала в Карпати. Коли повернулася, зрозуміла, що я набагато більше знаю, ніж науковці всі разом взяті. Я знаю інтуїтивно, тому коли я писала, я слухала саму себе».

Письменниця зазначила, що люди часто сваряться через її книги, сприймають досить серйозно те, що там написано і сперечаються:

«Я ці дискусії читаю, але не вступаю в них».

Мирослава вважає, що міфологію потрібно вивчати:

«Ми про себе дуже мало знаємо. Це дуже болісно насправді, коли ми не знаємо, хто ми. І ми не хочемо цього знати – це також дуже болісно».

Авторка розказала про одну професорку з Києва, яка прочитала книгу, і піднявши шкільну програму, зрозуміла, що дуже мало годин приділяється у школі для вивчення міфології».

Часто її персонажі мають прототипів у реальному житті:

«Мій приятель – це Стрибог. Я йому подарувала книжку, він дочитав і в третій годині ночі подзвонив –  розбудив і питає: «Стрибог – це я?».

Коли жінка писала книжку, приятелеві снились погані сни:

«Він подзвонив і спитав, чи пишу продовження книжки. І каже, не вбивай Стрибога».

IMG_0114

Героїня книги, Мальва, розмовляє сучасною мовою:

«Я попросила свою доньку, і вона спеціально склала словничок сленгової мови. Мама такого понаписувала, що потім дитина редагувала».

Світи, які Мирослава описує у книгах, іноді бачить і в реальному житті:

«Якось я їду в маршрутці і я зрозуміла, що я не в маршрутці їду, і мені так стало страшно. Ти підсвідомо живеш з цим, але це дуже небезпечний стан».

Письменниця розповіла, що окрім білого та чорного є сіре – і воно найгріше:

«Краще жити на чорному боці, ніж на сірому: сіре незрозуміло, коли закінчиться. Коли пліснявою довгою дихаєш, вона тебе починає роз’їдати, і ти сам не усвідомлюєш, що ти стаєш цією пліснявою. Я не знала, що вони настільки жахливі, ці сірі. Інформація про сірих не дуже відкрита, мало хто знає, що були сірі боги».

Мирослава запевнила, що світ, про який вона пише, не впливає на неї, адже там є свої правила, і якщо людина не хоче впускати до себе «гостей» із інших світів, то вони не мають права до неї прийти.

«Звертання до ворожок та цілительок – це не що інше, як забирання у вас енергетики. Ти завжди платиш, і та плата не матеріальна».

Авторка окрім своєї роботи, допомагає ще й іншим авторам. Завдяки її рекомендації нещодавно у видавництві «Твердиня» з’явилися нові імена в літературі: «Віщунський сокіл» Артура Закордонця та «Алхімія свободи» Ярини Каторож.

«Якщо я прочитала роман, написала рецензію, я стараюсь цей роман пристроїти, – зізналась Мирослава. – Доводиться впливати на видавця – це називається шантаж: якщо наукову фантастику надрукуєш, то я дам вам свій роман. Потрібно допомагати талановитим людям».

Призналась також у тому, що на книгах таки заробляє і може за їхній рахунок жити, тому і задумується, щоб покинути роботу в музеї:

«Я можу відмовитися від своєї основної роботи. Рано чи пізно – це рішення мусить прийти до мене».

Ідей у письменниці дуже багато. Хоче скласти довідник із нижчої української міфології з гарними ілюстраціями і притчами невеличкими.

Присутні читачі поцікавилися, яка межа між світом добра і зла. Письменниця розповіла, що є такий закон Овертона – будь-що можна виправдати:

«Якщо довго говорити, що це добре, то це стане добром. Це зараз відбувається у нашому світі. Ми розуміємо негативні речі, але нам кажуть, а чому б і ні. От і межа. Межі насправді чіткої немає: добро дуже легко перетворити на зло. Все в нашій голові. Ми з вами вибираємо: темні сили не можуть вибрати світлий бік, а ми з вами маємо право вибору. Вибір завжди є. Кажуть, не ходіть на вибори, бо не ви вибираєте. Неправда, ходіть на вибори. Рівновага світу залежить від кожного з нас».

Директор видавництва, Микола Мартинюк, який був присутній на зустрічі, наголосив, що Мирослава вміє спілкуватися і з авторами, і з видавцями. Пан Микола побажав, щоб нарешті в державному класифікаторі вписали таку професію, як письменник:

«Тоді не було б проблем з трудовою книжкою», – пожартував видавець.

IMG_0173

Письменниця розказала, як дивуються тому, що вона допомагає іншим авторам – виховує собі конкурентів. На це жінка відповідає:

«Дуже важко одному бігти по біговій доріжці, коли ніхто тобі не дихає в спину».

IMG_0067 IMG_0069 IMG_0070 IMG_0071 IMG_0075 IMG_0085 IMG_0091 IMG_0095 IMG_0099 IMG_0102 IMG_0115 IMG_0117 IMG_0119 IMG_0120 IMG_0122 IMG_0124 IMG_0128 IMG_0131 IMG_0161 IMG_0180 IMG_0183

 

Автор статті: Мар'яна Метельська

0 Комментариев