Чи потрібний сьогодні проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» №6062?
Асоціація міст України продовжує інформувати про ситуацію з урядовим законопроєктом №6062 та які виклики він нестиме для громад. Нюанси цього документу пояснює консультант з бюджетних питань Волинського регіонального відділення Асоціації міст України Василь Гром.
Проєкт Закону №6062 Кабінетом Міністрів України одночасно з проєктом Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» 15 вересня 2021 року подав до Верховної Ради України зміни до Бюджетного кодексу України. Активна фаза підготовки проєкту Державного бюджету на 2021 рік відбулася в період серпня-вересня і згідно зі статтею 27 Бюджетного кодексу України Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому і вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду. Зазначена норма Кодексу гарантує розробку і прийняття Державного бюджету України на чинні правовій основі. Таким чином, законопроєкт №6062, поданий Верховній Раді України, за законом, може бути застосованим в бюджетному процесі 2022 року і введений в дію 1 січня 2023 року.
Про це інформує Волинське РВ АМУ.
У Пояснювальній записці до проєкту закону Міністерство фінансів зазначає, що метою прийняття проєкту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» є врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», удосконалення бюджетних процедур та актуалізація деяких норм Бюджетного кодексу України. З цього випливає, проєкт не вносить зміни у чинні норми Кодексу за доходами чи видатками, а лише врегульовує процедури, тоді питання – чи має право Мінфін України формувати бюджет на не встановлених законом процедурах? Мало того, проєкт закону вносить зміни до переліку доходів державного і місцевих бюджетів.
Зокрема, стаття 29 Бюджетного кодексу доповнюється відповідними пунктами, які врегульовують зарахування до державного бюджету особливих видів мит, плати за ліцензії з організації і проведення букмекерської діяльності. Або, в Прикінцевих положеннях Проєкту встановлюється, що у 2022 році надходження від викупу земельних ділянок державної та комунальної власності, передбачених пунктом 61 Перехідних положень Земельного кодексу України, зараховуються в пропорції 70 і 30 відсотків відповідно до державного і місцевих бюджетів. Зазначені зміни, можливо не суттєво, але змінюють дохідні та видаткові частини державного і місцевих бюджетів, а тому законодавчі підстави для застосування Проєкту в бюджетах на 2022 рік відсутні.
«Водночас, незрозумілі намагання Кабінету Міністрів України, щодо нагального прийняття законопроєкту містить суттєві ризики, у разі прийняття Проєкту, для місцевих бюджетів територіальних громад. Зокрема, громадянам України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року, мають право на викуп таких земельних ділянок. Кошти від викупу яких незалежно від форми власності пропонується зараховувати 70 відсотків до державного і лише 30 відсотків – до місцевих бюджетів. За попередніми даними, більшість таких земельних ділянок, що передані громадянам належить до комунальної власності. Тому, цілком зрозумілий зиск Кабміну, для державного бюджету. Але, комунальне майно за Конституцією України є виключною власністю місцевих рад (територіальних громад), а тому, кошти від викупу таких земельних ділянок – є виключною 100-відсотковою власністю територіальних громад», – зауважив експерт.
Проблемними для місцевого самоврядування є також проєктні пропозиції щодо «так названої» ліквідації бюджетів розвитку територіальних громад, розробки механізму Кабінетом Міністрів України щодо погашення середньострокових позик з державного бюджету місцевим бюджетам вже сьогодні районних бюджетів неіснуючих (ліквідованих – ред.) районних рад. Несправедливим є розподіл надходжень від штрафів за порушення правил дорожнього руху в результаті фотофіксації правопорушень де місцевим бюджетам передбачено лише 10 відсотків надходжень, а в державний бюджет – 90 відсотків.
Зазначені ризики та відсутність правових підстав прийняття законопроєкту дають підстави дати відповідь на поставлене запитання – для бюджетів 2022 року законопроєкт не є актуальним.
Автор статті: Ірина Велігурська
