Які закони «пишуть» волинські нардепи: Сергій Мартиняк

news

Джерело: Які закони «пишуть» волинські нардепи: Сергій Мартиняк

27 листопада 2014 року новообрані обрані народні депутати прийняли присягу. ВАР проаналізував, авторами та співавторами яких законодавчих ініціатив стали за рік волинські депутати Верховної Ради.

Першим ми проаналізували доробок позафракційного нардепа із групи «Воля народу» від округу №20 Сергія Мартиняка. За рік він став автором чи співавтором 24 проектів Законів України та 3 проектів Поставно ВРУ.

Найважливіші для волинян, на нашу думку, такі:

 

 

Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо відновлення пенсійного віку жінок).

Його співавторами 2 грудня 2014 року стали всі депутати із «Волі народу».

Як ідеться у пояснювальній записці, основна ідея законопроекту: «Відновлення соціальної справедливості та повернення до попередньої норми, згідно якої вік виходу на пенсію для жінок становив 55 років».

Депутати нагадують, що «із прийняттям 7 липня 2011 року Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» було здійснено реформування пенсійної системи…».

На виконання узгоджених дій Кабінету Міністрів України з Міжнародним валютним фондом та з метою скорочення дефіциту державного Пенсійного фонду, була включена норма щодо підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років… поки за тривалістю життя Україна займає 156 місце у світі (за даними міжнародних організацій), підвищувати пенсійний вік не гуманно і на даний час згадану дискримінаційну норму необхідно вилучити з чинного законодавства».

Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо додаткових гарантій для учасників бойових дій.

Проект внесли 14 січня 2015 року 7 депутатів, зокрема Степан Івахів, Ігор Єремеєв та Сергій Мартиняк.

Як ідеться у пояснювальній записці, його мета: «зобов’язати Міністерство оборони України та його структурні підрозділи забезпечувати видачу особам довідок, що підтверджують їх участь в антитерористичній операції протягом 7 робочих днів з моменту прийняття рішення про демобілізацію та/або протягом 3 робочих днів з моменту звернення відповідних осіб».

На думку нардепів, це необхідно зробити, бо «відповідно до законодавства учасникам АТО для визнання їх статусу необхідно подати до відомчих комісій… довідки про свою участь в АТО, засвідчені командирами військових формувань, у разі поранення – висновок медичної комісії, а для нарахування пенсій – копію паспорта. Але на практиці все проходить не так просто. Бійці воюють, отримують поранення, гинуть, але довідок про участь в АТО так і не отримують або командири частин приписують їх до військових частин, що не беруть участь в АТО. Яким же чином ці бійці або члени сімей загиблих бійців можуть довести їх участь в АТО? Ніяким… Вони просто загнані в глухий кут, з якого дуже важко вибратись і у людей просто опускаються руки».

marty

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реєстрації оренди (суборенди) та мінімального розміру річної орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення)

Його подали 11 грудня 2014 року 10 нардепів, зокрема Мартиняк та Івахів.

Завдання проекту «на законодавчому рівні встановити розмір річної плати за оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), що перебуває у приватній власності, не менше 6 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості… та зобов’язати орендарів сплачувати не менше половини від її загального розміру в грошовій формі… з метою спрощення, економії часу та здешевлення витрат селян, власників сільськогосподарських земель на реєстрацію договорів оренди (суборенди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення… передати зазначену функцію виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад».

 

Проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (щодо удосконалення процедури відкликання депутатів місцевих рад

Його подали 7 нардепів, серед яких і Мартиняк, 12 лютого 2015 року.

У цьому проекті вони передбачили механізм відкликання депутата через волевиявлення виборців із його округу. «Законопроектом пропонується, що протокол зборів виборців, громадян, що проживають та зареєстровані на території відповідного виборчого округу, зборів (конференцій) об’єднань громадян, їхніх місцевих осередків направляється до територіальної виборчої комісії у триденний строк після їх проведення.

Територіальна комісія розглянувши це питання на своєму засіданні і прийнявши відповідне рішення, надає ініціативній групі необхідну кількість підписних листів керівнику ініціативної групи по збиранню підписів. Заповнені підписні листи здаються у відповідну територіальну виборчу комісію, де перевіряються і реєструються.

Відповідна територіальна комісія у п’ятиденний термін після одержання відповідного рішення ради чи складання протоколу про результати збирання підписів на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, повинна здійснити голосування щодо відкликання депутата місцевої ради чи відхилення відкликання. Якщо на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради зібрано підписи в кількості п’ятдесят одного відсотка виборців… депутат втрачає свої повноваження».

cb-sergiy_martinyak_mi_povinni_navchitis_domovlyatis_martyniak_com_ua

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення принципів конституційності в сфері стимулювання інвестиційної діяльності та створення нових робочих місць в депресивних районах та/або містах.

Його подали 17 березня 2015 року 4 нардепи, зокрема Степан Івахів та Сергій Мартиняк.

З метою рівномірного розвитку економіки України законопроектом пропонується надавати державну допомогу інвестиційним проектам, які створюють робочі місця саме в економічно депресивних районах та/або містах України.

У свою чергу зберігається обов’язок органів держаної влади та місцевого самоврядування здійснювати максимальне сприяння інвестиційним проектам та контроль за законністю їх діяльності.

Законопроектом також встановлюється, що державна підтримка буде надаватися виключно тим суб’єктам господарювання, які на своїх підприємствах забезпечили роботою учасників антитерористичної операції та інвалідів (не менше 10 відсотків нових робочих місць займають інваліди або учасники АТО).

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників (наймачів) квартир у багатоквартирних житлових будинках.

Це чи не єдиний законопроект, який Сергій Мартиняк за рік подав без співавторства. Нардеп так пояснює свою ініціативу:

«Біля 70% населення України проживає у містах, більша частина з якого є мешканцями багатоквартирних будинків. Більшість населення України, яке проживає у багатоквартирних будинках, не один раз стикалися з наслідками затоплення або загоряння у квартирі як у якості винуватця, такі у ролі потерпілого.

Саме тому сьогодні необхідно запровадити більш ефективну систему захисту громадян від матеріальної шкоди, яку завдають пожежі, вибухи газу чи пошкодження водою. Одним із елементом такої системи має стати обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників (наймачів) квартир у багатоквартирних житлових будинках. Залучення страхових компаній до процесу відшкодування матеріальних збитків, завданих зазначеними подіями, дозволить покращити добробут та соціальний захист потерпілих, а також зменшить матеріальні втрати фактичних винуватців».

Фото ВолиньPost

Фото ВолиньPost

Проект Закону про внесення змін до статті 64 Бюджетного кодексу України (щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб до відповідного місцевого бюджету за податковою адресою платника податків – фізичної особи).

Його подали 17 липня 5 нардепів, зокрема Степан Івахів та Сергій Мартиняк. Вони пояснюють, що «фінансові проблеми місцевої влади в наш час набули великої гостроти. Хронічна нестача грошей, фінансових ресурсів у органах місцевого самоврядування та нестабільність їх дохідних джерел стали проблемою справді загальнодержавної ваги. Як наслідок, на місцях не вирішуються найболючіші життєві проблеми людей, занепадає міське господарство, соціально-культурна сфера (освіта, охорона здоров’я, культура), погіршується стан доріг та інші комунікації міської інфраструктури».

Цим законопроектом вони пропонують «внести зміни до статті 64 Бюджетного кодексу України щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб до відповідного місцевого бюджету за податковою адресою платника податків-фізичної особи».

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку екологічного (зеленого) туризму в сільській місцевості.

Його подали 3 вересня 2015 року Сергій Мартиняк, Степан Івахів та Ярослав Москаленко. Нардепи вказують такі завдання законопроекту:
– створення нових робочих місць в сільській місцевості;
– збільшення внутрішнього туризму, а саме екологічного (зеленого) туризму в Україні;
– зменшення кількості довідок при здійсненні діяльності особистими селянськими господарствами.

Вони зокрема передбачали податкове стимулювання зеленого туризму: «якщо підтверджено вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва безпосередньо платником податку, а також надання послуг у сфері екологічного (зеленого) туризму… оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (нині це 137 800 гривень, – ред.)»

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення індикативної заробітної плати та стимулювання виходу з тіні обчислення та нарахування заробітних плат.

Його подали 2 жовтня 2015 року 5 нардепів, зокрема Степан Івахів та Сергій Мартиняк.

У законопроекті визначені так звані індикативні розміри заробітних плат для керівників, робітників та спеціалістів із різних галузей. Це зарплата, розмір якої відображає реальну мінімальну заробітну плату різних категорій працівників з урахуванням виду їх економічної діяльності.

Очевидно, такі індикативні зарплати хотіли запровадити, щоб директору підприємства, який реально може заробляти десятки тисяч гривень, не оформляли офіційно мінімальну зарплату 1378 гривень, аби уникнути оподаткування.

Нардепи пропонують «передбачити відповідальність за нарахування працівнику заробітної плати нижче індикативної, тобто нижче реальної мінімальної заробітної плати працівника відповідної категорії у відповідному виді економічної діяльності» та «здійснювати податкові відрахування та відрахування до фондів соціального страхування на базі заробітної плати працівника, але не нижче індикативної заробітної плати (реальної мінімальної заробітної плати) працівника відповідної категорії та економічної діяльності».

Антон БУГАЙЧУК

Автор статті: Олег Горох

0 Комментариев