Яка різниця мід договором дарування, довічного утримання (догляду) та спадковим договором? Як отримати консультацію стосовно оформлення такого типу договору в період карантину?
Цивільним законодавством передбачена свобода вибору особами щодо володіння, користування майном чи розпорядження ним, скажімо, передача іншій особі у власність. Однак, для уникнення ситуацій, коли особа сподівається на одні наслідки розпорядження своїм майном, а отримує інші, фактично, залишившись у програші і без майна, законодавством регламентовано способи здійснення такого розпорядження шляхом укладення договорів, які, залежно від їх виду, спрямовані саме на досягнення конкретного результату.
Однак, на практиці часто складається, коли люди не розуміють різниці між деякими з них і доцільність застосування того чи іншого саме до їхнього випадку.
Так, подібними за суттю, але не за наслідками, є договори дарування, довічного утримання (догляду) та спадковий договір.
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Характерною ознакою цих договорів є те, що всі вони тягнуть за собою перехід права власності. Однак головною відмінністю між ними є момент, коли особа, на користь якої укладається той чи інший договір, стає повноправним власником відповідного нерухомого майна.
Так, при укладенні договору дарування майно переходить у власність обдарованого після його прийняття ним (він має право відмовитись від дарунка, адже той не може бути подарований попри волю особа, який він передається). В той же час, дарувальник не має права вимагати від особи, якій передається майно, в замін будь-які речі чи немайнові вигоди. Однак, варто звернути увагу, що в договорі може ставитися вимога про вчинення дій на користь третьої особи (наприклад, особа подарувала земельну частку, через яку проходить доріжка на сусідську ділянку, тоді вона може зобов’язати обдарованого дозволити сусідам і надалі нею користуватись, або ж сплатити їм певну суму коштів, щоб ця доріжка більше не використовувалась і т. п.). Крім того, відповідно до ст. 727 Цивільного кодексу України передбачені випадки, коли дарувальник може розірвати договір, тобто подарунок або компенсацію його вартості можна витребувати назад (наприклад, коли на життя чи здоров’я дарувальника чи членів його сім’ї, на його власність було вчинено посягання обдарованим).
При укладенні договору довічного утримання майно переходить набувачу одразу, однак, обов’язки по догляду за відчужувачем, всі з них мають обов’язково прописуватись у цьому договорі, він повинен виконувати до смерті відчужувача, адже їх невиконання є підставою для звернення до суду з тим, або майно повернулось у власність відчужувача.
В той же час, за спадковим договором майно не перейде у власність набувача, поки особа-відчужувач не помре. Крім того, набувача може бути зобов’язано договором не лише доглядати за особою, таке взагалі може не вимагатись. Натомість, він має виконати будь-яке доручення відчужувача, яке прописується в договорі, і тоді, коли зазначено у договорі, – до чи після смерті відчужувача. Якщо такі дії не будуть виконані, нотаріус просто не зареєструє передачу права власності за спадковим договором.
Характерними особливостями спадкового договору є те, що 1) якщо майно, що передається за спадковим договором, належить особам на праві спільної часткової власності, то при посвідченні спадкових договорів правила забезпечення реалізації права купівлі частки у праві спільної часткової власності не застосовуються; 2) спадкоємці за заповітом чи законом не можуть претендувати на майно, передане за спадковим договором (якщо набувач належно виконав його умови), навіть, якщо вони мають право на обов’язкову частку в майні померлої особи (наприклад, неповнолітні діти); 3) на набувача за спадковим договором не покладається обов’язок сплати з набутого майна боргів кредитора, як це відбувається при прийнятті спадщини.
Всі ці договори укладаються у письмовій формі та підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню. Договір дарування містить винятки для речей особистого користування та побутового призначення – він може укладатися усно.
Якщо ідеться про укладання договорів, предметом яких є нерухоме майно, такі договори також підлягають державній реєстрації. За загальним правилом, право власності на майно, що отримане за договором, який підлягає державній реєстрації, виникає з моменту такої реєстрації.
Тож для досягнення бажаного та ефективного результату, для уникнення виникнення спірних відносин Луцький місцевий центр з надання безоплатної правової допомоги рекомендує громадянам вивчати їхні правові можливості, а, за потреби, звертатися за консультацією до юриста.
Щоб отримати правову консультацію дистанційно:
-напишіть на нашу електронну пошту: lutsk1.volyn@legalaid.lt.ua
Бюро правової допомоги:
kivertsivske@legalaid.lt.ua
manevytske@legalaid.lt.ua
rozhyshchenske@legalaid.lt.ua
-зателефонуйте на номер центру: (0332) 77-07-17
Бюро правової допомоги:
Ківерцівське: (03365) 2-18-49
Маневицьке: (03376) 4-04-66
Рожищенське: (03368) 2-13-79
Небхідні документи можна залишити в 📫 скриньці для кореспонденції, що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Прогресу, 7
м. Ківерці, вул. М. Грушевського, 23
смт Маневичі, вул. Комарова,32
м. Рожище, вул. Незалежності,60
Автор статті: Ірина Велігурська
