Як отримати ліцензію на посередництво у працевлаштуванні за кордоном

• xyz_fbap: 1
• xyz_fbap_insert_og: 0
• layf_related_links:
• layf_exclude_from_feed: 0

Останні роки в Україні спостерігається збільшення трудової міграції.  Основними напрямками міграції є Польща та Росія, далі йдуть — Чехія, Португалія, Італія, Канада та інші. 

За таких обставин, з’являються компанії та підприємці, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Особа, в планах якої діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, повинна обов’язково зареєструвати суб’єкт господарювання (наприклад ФОП або ТОВ), придбати або взяти в оренду нежитлове приміщення для ведення для такої господарської діяльності, та отримати ліцензію на посередництво у працевлаштуванні за кордоном ( далі ліцензія на працевлаштування за кордоном).

Обов’язок суб’єкта господарювання отримати ліцензію на працевлаштування за кордоном встановлено пунктом 20 частини 1 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Порядок видачі ліцензії, та ліцензійні умови провадження діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном встановлено Постановою Кабінету міністрів України № 1060 від 16 грудня 2015 р.

Як отримати ліцензію на посередництво у працевлаштуванні за кордоном?

Отримання ліцензії на працевлаштування за кордоном, на нашу думку, є одним із найскладніших процесів серед юридичних послуг у сфері ліцензування. За статистикою, при первинній подачі пакету документів, 90 відсотків заяв Міністерство соціальної політики України залишає без розгляду. У зв’язку з цим, заявники втрачають величезну кількість часу, тому ми радимо вам звернутись з цим питанням до кваліфікованих спеціалістів у галузі господарського права.

Хто видає ліцензію на працевлаштування за кордоном?

Ліцензію на посередництво у працевлаштуванні за кордоном видає Міністерство соціальної політики України.

Які документи подаються для отримання ліцензії ?

Для отримання ліцензії на працевлаштування за кордоном подаються наступні документи:

1. заява про отримання ліцензії;

2. копія документа що підтверджує факт реєстрації іноземного суб’єкта господарювання. Слід зазначити, що в останні роки виписки, витяги, свідоцтва про реєстрацію зазнали значних змін майже у всіх країнах Європи. Тепер ці документи існують лише в електронному вигляді. В залежності від країни, відповідний витяг з реєстру друкується, та засвідчується уповноваженим органом (нотаріусом, місцевим судом, реєстраційною палатою, міністром), потім оригінал такого документу перекладається на українську мову, підпис перекладача засвідчується в присутності нотаріуса. В іншому випадку такий документ не буде прийнято.

3. копія дозволу (ліцензії) на працевлаштування іноземних громадян, виданого уповноваженим органом держави працевлаштування роботодавцеві, якщо такий документ передбачено законодавством такої держави.

4. копія або витяг з документа іноземного суб’єкта господарювання, що визначає вид його господарської діяльності, якщо законодавством держави працевлаштування не передбачено видачі дозволів (ліцензій) на працевлаштування іноземних громадян. Зазвичай, достатньо однієї виписки в якій зазначено вид економічної діяльності, за яким громадяни України будуть працевлаштовані.

5. копія колективного договору (угоди) між відповідним іноземним роботодавцем чи об’єднанням роботодавців і профспілковою організацією чи їх професійним об’єднанням, якщо колективний договір (угода) є, або завірена іноземним роботодавцем копія довідки про те, що такий договір (така угода) не укладався (не укладалася).

6. копія зовнішньоекономічного договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, укладеного з іноземним суб’єктом господарювання, невід’ємним додатком до якого є завірений іноземним роботодавцем проект трудового договору (контракту), що укладається українською мовою чи мовою, що використовується у державі перебування, який повинен містити зобов’язання, взяті на себе іноземним роботодавцем, та інформацію про умови праці; Ці документи викладаються двома мовами (української та мовою іноземного партнера) або лише мовою партнера. У випадку викладення договорів іноземною мовою ці документи обов’язково перекладаються на українську мову, підпис перекладача засвідчується в присутності нотаріуса. В проекті трудового договору обов’язково повинна міститись інформація про умови праці:

— тривалість робочого часу;

— соціальні гарантії;

— розмір заробітної плати в гривневому еквіваленті (не менше ніж мінімальна заробітна плата в країні працевлаштування);

— розмір страхових внесків;

7. довідка про відсутність контролю за діяльністю здобувача ліцензії осіб — резидентів інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України;

8. копія колективного договору між відповідним іноземним роботодавцем чи об’єднанням роботодавців і профспілковою організацією чи їх професійним об’єднанням, якщо колективний договір (угода) є, або завірена іноземним роботодавцем копія довідки про те, що такий договір (така угода) не укладався (не укладалася);

9. опис документів які надаються заявником для отримання ліцензії на працевлаштування за кордоном.

Також, в трудових відносинах з суб’єктом, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, має бути особа з вищою юридичною освітою. В іншому випадку, необхідно укласти договір про надання юридичних послуг.

Рішення про видачу ліцензії на працевлаштування за кордоном

Якщо надані документи відповідають діючому законодавству України, протягом 3 діб з моменту надходження документів, Міністерство соціальної політики України видає наказ про видачу ліцензії.

Вартість ліцензії на працевлаштування за кордоном

Протягом 10 робочіх  днів з дня оприлюднення рішення про видачу ліцензії на працевлаштування за кордоном, ліцензіат сплачує збір в розмірі одного прожіткового мінімуму для працездатних осіб. Сума такого збору  з 01.07.2018 по  30.11.2018 становить 1841 гривень, з 01.12.2018 по  31.12.2018 становитиме 1921 гривень.