Волиняни і далі блокуватимуть торгівлю з ОРДЛО
Понад 90 тисяч дозволів видала СБУ на торгівлю з окупантами, із них лише 4 тисячі дозволів стосуються купівлі вугілля. Учасники блокади закликають волинян виявляти такий бізнес і на Волині та блокувати його.
Про це йшлося вчора, 17 лютого, під час час прес-конференції учасників блокади торгівлі з ОРДЛО.
Доброволець батальйону «Донбас», один із перших учасників блокади, на честь якого названий редут, Богдан Пташник, розповів, що на цей момент СБУ видала уже понад 90 тисяч дозволів для торгівлі з терористами:
«Нас шантажують віяловими відключеннями. Я пам’ятаю, як у 2015 році говорили, що ми маємо бути незалежні енергетично від Росії і від терористів. Вони кричать, що без ДНР та ЛНР ми замерзнемо. За вагон вугілля приблизно 500 гривень, але чомусь нас змушують платити втричі більші тарифи. Влада вимагає зняти блокаду, бо зараз нібито шахтарі підуть в армію ДНР».
Учасник блокади також зауважив, що зараз є інформація про можливий силовий розгін блокади.
Як розповіла Ольга Матвіїва, у Волинській області зараз створений Штаб блокади, куди приносять допомогу для учасників та передають на схід. Активістка зараз є координатором Штабу та закликає долучатися людей.
Учасник блокади Радим Романюк зауважив, що багатьма ЗМІ блокада висвітлюється не у тому контексті, як є насправді:
«Там стоять люди без зброї, переважна більшість – це колишні учасники АТО, які бачили зсередини, як воно все відбувається, – наголосив Романюк. – Ніхто ні разу за цей весь період часу не згадав за тих хлопців, які перебувають у полоні, не прийняли жодної нормативного акту, дії до звільнення цих хлопців, які там утримуються зараз незаконно. Ми побачили, що все це робиться правильно, люди хочуть змін, закінчення цієї війни, бо як можна закінчити війну спонсоруючи її вантажами з території України. Все це робиться на підставі типового положенням про переміщенням вантажів на території Донецької та Луганської області, які затверджені Службою безпеки України. Вугілля займає лише близько 4 із 90 тисяч дозволів на переміщення товарів. Всі інші позиції, на які видавалися дозволи, – це лісоматеріали, будівельні матеріали, кварцовий пісок, навіть було дано два дозволи на переміщення дипломатичних вантажів».
Як наголосив активіст, учасники блокади помітили, що віялові відключення електроенергії на території блокади уже проводяться зранку, коли люди збираються на роботу. Це, на його думку проводиться, аби налаштувати місцеве населення проти мирної акції. Однак саме цю територію електроенергією забезпечує Луганська ТЕЦ, до якої залізнична гілка підходить з окупованих території і вертається назад. Тому було прийнято рішення, щоб цю гілку не блокувати, оскільки це може спричинити повну блокаду цієї ТЕЦ.
Ще один учасник блокади Володимир Гнатюк зауважив, що місцеве населення розуміє суть проблеми і навіть кажуть, що блокаду потрібно було розпочати ще у 2014 році:
«Схід і захід разом, проблема штучно створена нашою владою», – наголосив Гнатюк.
Депутат Луцькради, волонтер місії «Чорний тюльпан» Микола Собуцький зазначив, що і далі будуть збирати допомогу, активізовувати людей, оскільки ще не всі гілки перекриті. На цій сесії Луцької міськради на розгляд депутатам пропонуватимуть проект рішення звернення до Президента України про підтримку блокади торгівлі ОРДЛО. Також депутат наголосив, що генеральний директор ДП «Волиньвугілля» підтвердив, що на чотири ТЕЦ волинське вугілля є ефективним.
Богдан Пташник додав, що на блокаді розпочався третій Майдан. На його думку це незворотній процес, який стане остаточним. Також активіст наголосив, що на Волині потрібно шукати теж підприємства, які співпрацюють з терористами.
Нагадаємо, активіст Ігор Алексєєв зауважив, що терористи отримують від України газ та електроенергію безкоштовно, продають своїм жителям та витрачають кошти для розвитку своїх республік.
Активісти закликають владу не думати про силовий варіант розгону мирної акції, а шукала конструктивний діалог та вихід із ситуації.
Зуважимо, 2 лютого Волинська облрада звернулась до Президента України підтримати блокаду торгівлі ОРДЛО.
Автор статті: Мар'яна Метельська
