У волинському райцентрі відновили самодіяльний театр

news

У волинському містечку Любешів реанімували місцевий самодіяльний театр. З такої нагоди у районному будинку культури був аншлаг, – повідомляє газета «День».

Були черги за квитками на виставу «Ніч перед Різдвом», і навіть люди, котрі отримали запрошення-контрамарки, тобто проходили без оплати, після вистави приносили організаторам свої гривні, бо вважали, що за таку роботу і таке свято треба платити. Як каже працівник національного природного парку «Прип ять – Стохід» Василь Корець, була хороша атмосфера зимових свят. Люди у черзі до каси пригадували, що останній раз стояли у такій ще у дуже давні часи, коли демонструвався фільм «Кінг-Конг» (було таке кіно про дуже велику мавпу). Насправді, висловив свою думку Василь, який наразі перебуває у лавах Збройних Сил України і з полігону у Старичах приїхав в Любешів на свята, «ми вже всі давно в очікуванні якихось живих дійств. Телевізор і святкові столи вже всіх втомили. Хотілось казки. Вистава вдалась веселою, трішки неочікуваною і трішки навіть короткою, хотілось ще… На обличчях глядачів після вистави, були щирі усмішки».

Начальник районного відділу культури Микола Савчук каже, що ідея постановки  твору Гоголя належить керівнику гурту троїстих музик «Медоцвіт» Олександру Матюку та його дружині Ірині, котра виступає у будинку культури як співачка-солістка. Сам Савчук зіграв роль Павука, і після вистави з ним охоче фотографувалися глядачі, а Олександр та Ірина були Вакулою і Оксаною. Для Любешова як провінційного районного містечка «Ніч перед Різдвом» стала справжньою сенсацією. Тим більше, що самодіяльні актори спромоглися зіграти мюзикл. Голосів же гарних вистачає. Зал будинку культури розрахований на 350 глядачів. І був набитий ущерть, люди й стояли. Не вистачило місця навіть голові районної держадміністрації. Врешті, вирішено, що виставу повторять 14 січня, аби її побачили всі охочі, покажуть її у будинку культури села Велика Глуша та у сусідньому райцентрі Маневичі. Прем’єра показала, що люди дуже спраглі до мистецтва, до культури, тим більше, що неоголошена війна, з якою другий рік живе Україна, мало дає підстав для радості, а душа того потребує.

Автор статті: Наталя Хвесик

0 Комментариев