У Луцьку волинські децентралізатори розповіли про здобутки та виклики. ФОТО
Децентралізацію у 2017 році на Волині та виклики для об’єднаних територіальних громад обговорювали у 2018 році під час прес-конференції «Децентралізація на Волині у 2017 році: здобутки та виклики».
Про це інформує Волинський Центр розвитку місцевого самоврядування.
Директор Волинського Центру розвитку місцевого самоврядування Анатолій Пархом’юк у вітальному слові наголосив, що децентралізація – це тривалий процес. Тому потрібно проаналізувати ті проблеми, які не дають рухатися реформі вперед. Серед викликів, за словами Анатолія Пархом’юк, забезпечення об’єднаних громад кваліфікованими кадрам, пошук нових надходжень до бюджетів та формування органів влади.
У наступному році експерти Центру розвитку місцевого самоврядування акцентують свою увагу на тих, територіях в області, де в силу об’єктивних чи суб’єктивних причин не відбулося об’єднання, а також на методичній роботі тим громадах, які вже функціонують. Також існує необхідність ухвалення Верховною Радою законопроектів, які стосуються земель поза межами населених пунктів, визначення міст як ОТГ тощо.
Наразі не створено жодних об’єднаних громаду у Камінь-Каширському та Горохівському районах Волині, щоправда, громада із останнього, вирішила доєднатися до громади у Луцьому районі.
«Якщо лідер громади сильний та енергійний, то йому не варто боятися, що його не оберуть головою об’єднаної територіальної громади», – зауважив Пархом’юк. Приміром, саме так трапилося у Любомлі.
Серед пріоритетів – підтримка сталого економічного розвитку громад. «Потрібно думати не тільки про сьогодення, а й про те, що громади залишать власним дітям. Це теж є новими викликами для громад», – додав Пархом’юк.
Експерт із стратегічного розвитку Петро Гоцалюк зауважив, що новостворені об’єднані громади постають перед багатьма викликами. Один з викликів принципово новий – це інтеграція в один організм багатьох населених пунктів та їх мешканців, які раніше діяли окремо. Після створення ОТГ приймають ключові рішення про напрями розвитку, способи розв’язання проблем спільноти мешканців.
За його словами, у Волинській області розроблено і затверджено дві стратегії громад: Устилузької міської та Голобської селищної ОТГ.
Приступили до розробки стратегії (перебувають на різних стадіях): Павлівська, Зимнівська, Княгининівська, Литовежська, Шацька, Вишнівська, Смолигівська, Заборольська, Колодяженська, Дубівська, Заболоттівська, Люблинецька, Прилісненська, Велицька громади об’єднані територіальні громади.
Експерт із місцевих фінансів Анатолій Матвіюк зауважив, що, згідно, з аналізом фінансової спроможності громад, чотири волинські громади увійшли до першої сотні із 366 українських ОТГ. «Ці громади – серед передовиків у сфері управління“, – додав експерт. За його словами, громади із хорошим менеджментом встигають освоювати кошти і мають значні капітальні вклдення на одного мешканця. Також потрібно потурбуватися про розвиток підприємництва, ефективну мережу закладів, оптимальні структури управління фінансами. «Без розвитку немає покращення», – зауважив експерт і нагадав громадам про можливості подальшого об’єднання або доєднання до інших громад. «Настав час, коли громади самі рахують кошти», – резюмував експерт.
«Місцевий розвиток – це кількісне і якісне зростання рівня життя місцевої спільноти, зростання місцевої економіки, збільшення участі громадян у діяльності публічної влади, яка взаємодіє із громадянами на території їх проживання. Механізм забезпечення місцевого розвитку – це розробка, схвалення і реалізація стратегії розвитку громади», – зауважив експерт.
Експерт із децентралізації Оксана Урбан розповіла, що протягом 2015-2017 рр. в Україні створено 665 ОТГ, до складу яких увійшли 3118 територіальних громад, що становить 27,8 % від загальної кількості рад базового рівня станом на 01.01.2015 р. Загальна кількість жителів в цих громадах становить 5,7 млн.чол.
У рейтингу областей Волинська посідає загальне 4-те місце. Волинська область також займає третю позицію по кількості створених об’єднаних територіальних громад з відповідною кількістю у 40 ОТГ. Щодо показників покриття площі області та територіальних громад, що об’єдналися, то Волинська область посідає шосте місце.
Щодо кількості ОТГ з чисельністю менше 5 тисяч, то Волинська область займає 9-ту позицію. У Волинській області спостерігається позитивна динаміка створення кількості ОТГ за період 2015-2017 рр. (2015 р. – 5, 2016 -10, 2017 – 25).
За площею покриття територій показник Волині – 45,2 %.
З 40 створених громад Волинської області 14 мають чисельність менше 5 тис.чол, що відповідає 35 % від загальної кількості ОТГ.
Значна роль в процесах децентралізації належить ефективному використанню міжмуніципального співробітництва. У Волинській області функціонує 8 таких договорів, приміром, у Рівненській -1, тоді як в Тернопільській взагалі не підписано жодного.
Якщо говорити про секторальну децентралізацію, то у Волинській області створено 24 опорні школи, з яких 7 на території ОТГ. У Волинській області 2 ОТГ передали освітню субвенцію на район. В медичній сфері у Волинської області створено 3 госпітальні округи. Об’єднані громади Луцького та Любомльського районів Волинської області працюють над створенням ЦПМСД на основі міжмуніципального співробітництва. За кількістю створених ЦНАПів лідируюча позиція належить Волинській області з 24 ЦНАПами.
Експерт з муніципальних послуг Петро Лавринюк наголосив на важливості секторальних реформ і якості надання послуг в ОТГ.
У 2018 році Волинський Центр розвитку місцевого самоврядування продовжить свою роботу у сфері децентралізації. Серед пріоритетів – створення передумов для якісного виконання ОМС своїх завдань та повноважень, що виникають в процесі впровадження децентралізаційної реформ, зміцнення потенціалу ОМС з питань управління фінансам, розвиток інституційної спроможності установ на обласному і місцевому рівнях з питань координації процесу децентралізації, сприяння ОМС в питаннях розробки обґрунтованої політики, посилення спроможності ОМС у сфері проектного менеджменту, створення механізмів координації для проведення реформи та покращення діалогу з населенням щодо впровадження реформ.
Нагадаємо, що волинський Центр розвитку місцевого самоврядування фінансуються Програмою «U-LEAD з Європою». Вона спільно фінансується Європейським Союзом та країнами-членами, а саме Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Основним завданням ЦРМС спільно з Міністерство регіонального розвитку, будівництво та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) є підтримка реалізації регіональної політики та реформи децентралізації, покращення надання місцевих адміністративних послуг на користь громадян тощо. У 2017 році Центром було проведено майже сто заходів, учасниками яких стали понад дві тисячі осіб.
Автор статті: Iryna Hupalo
