У Луцькому зоопарку поселились звірі зі столиці

news

Луцький зоопарк знову тішиться поповненням колекції. Цього разу керівник комунального підприємства Людмила Денисенко привезла зі столиці пернатих та самку дикобраза. 

Про це йдеться на сторінці Луцького зоопарку у Фейсбуку.

У Київському зоопарку, за словами Людмили Денисенко, дуже втішені тими змінами, які відбулися останніми роками саме у Луцькому зоопарку. Тож візит до столичних колег, окрім суто робочих технічних та освітніх питань, мав і надзвичайно приємну для нас складову. Адже до обласного центру Волині привезли на утримання орлана-білохвоста, голубів-павичів та гірських куріпок.
Окрім того, віднині у нас мешкатиме самка дикобраза. Щодо неї є сподівання на збільшення популяції, бо у нас вже давно «холостякують» двійко дикобразів-самців.

А тепер трішки про нових підопічних. Отож, орлан-білохвіст є рідкісним червонокнижним птахом. Він – один із найбільших представників хижих птахів Євразії із розмахом крил, що досягають 2,5 метра. Характерною рисою виду є білий хвіст у дорослих особин (бо у молодих птахів воно буре). Мешкає у прибережних лісах, поблизу водойм, багатих рибою. Гнізда влаштовує на високих деревах, подалі від людей. У середині 20-го століття чисельність орлана-білохвоста драматично скоротилася внаслідок переслідування з боку людини та отруєння птахів отрутохімікатами. Проте протягом останніх декількох десятиліть популяція у багатьох країнах частково відновилася. В Україні теж – причому найпомітніше в Чорнобильській зоні.

Ще одні пернаті – декоративні. Голуби-павичі отримали свою назву через хвоста. Вони належать до однієї з найстаріших порід, виведених в Індії. Погано літають, але зачаровують витонченістю стійки і рухів. Їх відрізняють живий темперамент, плодючість, вони невибагливі і добре вигодовують своє потомство. У цієї породи голова на граціозно вигнутій шиї відкинута назад і лежить потилицею на пір’ї надхвістя; груди високо підняті; крила трохи зімкнуті, махові пір’я розміщуються під нижніми бічними пір’ям хвоста; хвіст плоский і широкий, добре зімкнутий, тримається вертикально.

Гірські куріпки – одні з найбільших і найяскравіше забарвлених куріпок, родичі сірих та кам’яних. Цей вид спочатку зустрічався тільки на європейській території. Згодом їх акліматизували на Азорських і Канарських островах та на острові Мадейра. Птахи тримаються зграями, їхній раціон – насіння та комахи, а також польові рослини.

Руді гірські куріпки швидко бігають, нерідко їм вдається сховатися від ворога, оскільки вони петляють, заплутуючи сліди. Птах, що сидить у гнізді, намагається відвернути ворога від кладки. Він тікає від нього, розпрямивши крила та спотикаючись – так самка прикидається пораненою.
Самка рудої гірської куріпки іноді влаштовує відразу 2 гнізда, які розташовані недалеко одне від одного. Тоді насиджує яйця також і самець.
Токуючий самець під час виконання шлюбного танцю часто тримає у дзьобі шматочок їжі – «частуванн». Самець дає його самці.

Запрошуємо лучан та гостей міста відвідати зоопарк і побачити нових мешканців.

0 Комментариев