“Сподіваюся обмінятися з Буффоном футболками” – 16-річний воротар “Мілана”

news

Повідомляє gazeta.ua

Джіджі Доннарумма – це не зовсім звичайний 16-річний підліток. Він присвятив своє життя футбольному полю і своїй мрії стати воротарем. Йому подобається перебувати тут в центрі, між двома штангами і поперечиною. І неважливо, чи було це облізле поле, на якому почалася його історія, чи це “Сан Сіро”, де почалася казка, в якій він живе.

Йому не важливо, дивляться на нього 60 тисяч глядачів або всього лише 6 його власних друзів. Важливо тільки те, що він одягає рукавички, стає в рамку і парирує. Важливо стояти у воротах, в воротах “Мілана”. І це не тому що в дитинстві він гірше всіх грав ногами, а тому що йому подобається і це його покликання.

У суботу ввечері, коли його однолітки будуть стурбовані тільки одним питанням, як би вчасно повернутися додому, він вийде на газон “Стедіум” і протистоятиме “Ювентусу”.

Джіджі, пам’ятаєш момент, коли Михайлович сказав, що ти дебютуєш?

“Це було за день до матчу з “Сассуоло”. Він покликав мене в роздягальню, поговорив зі мною трохи і оголосив про своє рішення”.

Твоя реакція?

“Це найсильніше потрясіння. Я спочатку навіть не зрозумів, що він випускає мене на поле. Зазвичай я ховаю свої емоції, але в той день це було складно зробити. Після тренування я відразу ж подзвонив батькам, і вони виїхали з Кастелламаре, щоб бути присутніми на матчі і побачити мій дебют. В автобусі до стадіону я відчував неймовірні емоції, адже кілька років тому я дивився на цей автобус з іншого боку, спостерігав, як проїжджала команда. А потім я вийшов на поле, торкнувся поперечини, і почалася гра”.

Це була твоя мрія?

“Я завжди хотів тільки цього: стати воротарем. І нічого іншого. З самого маленького віку я просив, щоб мене ставили у ворота. Звичайно, я мрію ще й про те, щоб виграти значущі трофеї, але ця моя мрія вже здійснилася”.

Чого тобі бракує з твого рідного міста Кастелламаре?

“Я сумую за сім’єю і за своїми друзями. І за піцою! Коли я повертаюся додому, я завжди першим ділом йду їсти піцу. Мої батьки, Альфонсо і Маринелла, коли можуть, завжди приїжджають в Мілан, але в Кастелламмаре залишилася моя сестра Нунція. Мама дуже засмутилася, коли мені довелося виїхати, точно так само, як поїхав мій старший брат Антоніо. Але вони з татом вирішили не заважати мені слідувати своєму шляху. Вони хочуть тільки, щоб я отримав диплом, але я теж вважаю, що це річ обов’язкова”.

Ти вивчаєш бухгалтерський облік. І як виходить поєднувати футбол і навчання?

“Залежить від розкладу. Якщо у мене тренування після обіду, то мені вдається вранці відвідувати заняття”.

Ти з 14 років живеш в гуртожитку молодіжного сектора. Ніколи не приходило в голову “Все, здаюся! Повертаюся додому!”

“Перші три дні – так, така думка приходила в голову. Але потім я звик”.

Вже відчуваєш себе міланцем?

“Давайте не будемо перебільшувати (сміється). Але мені навіть туман подобається, є у нього своя чарівність. Я від туману не страждаю”.

Яким було твоє перше поле?

“Просте поле з травою біля будинку. Але було здорово грати навіть там”.

У твоїй кар’єрі воротаря “Мілана” поки присутні тільки два стадіони: “Сан Сіро” і римський “Олімпіко”. У суботу тобі доведеться вийти на газон “Ювентус Стадіум”. Відчуваєш тиск?

“Ні, не відчуваю. “Сан Сіро” – більш іменитий стадіон, тому логічніше більше хвилюватися, коли граєш на ньому. На “Ювентус Стадіум” буде урочиста атмосфера, але я не хвилююся”.

Перед матчами вдається заснути?

“Звичайно! Якщо гра ввечері, то я і в день матчу намагаюся поспати”.

Усвідомлюєш, що ти вже перейшов в іншу категорію? Почав себе почувати відомим?

“У першу чергу я повинен думати про тренування. Але якщо необхідно дати якесь інтерв’ю, я його дам”.

Як не втратити голову у всьому цьому?

“У 16 років це зробити не легко, але мені допомагає мій характер. Я – спокійний і розважливий”.

Що, ніяких дивацтв, властивих шістнадцятирічним?

“Ну, ввечері ми з друзями виходимо погуляти до Дуомо. Але дивацтв ні, не роблю ніяких. Я як і раніше сплю в гуртожитку молодіжного сектора, і взагалі відчуваю себе там відмінно. Тепер, правда, під час прогулянок у мене беруть автографи і роблять селфі зі мною, але це приємно”.

Що тобі не вистачає з життя звичайного підлітка?

“Та я звичайний підліток!”

Дівчата?

“Давайте не будемо про це говорити”.

Тебе “призначили” спадкоємцем Буффона. На цьому званні вже погоріли кілька твоїх попередників. А ти як? Тобі лестить або ти думаєш, що це може принести невдачу?

“Мені дуже лестить, але я намагаюся не замислюватися про майбутнє. Я хочу працювати і вдосконалюватися день за днем”.

Сьогодні Буффон відзначає 20 років своєї кар’єри в Серії А. Хочеш передати йому який-небудь привіт?

“Перш за все я хотів би зробити комплімент його приголомшливій кар’єрі. У суботу ввечері я сподіваюся обмінятися з ним футболками. Грати проти Джіджі – це додаткова мотивація для мене. У першу чергу, звичайно, хочеться перемоги у матчі. І якщо вийде, то без пропущених голів”.

А ти через 20 років де себе бачиш?

“Хто ж його знає… Я повинен думати про те, щоб зберегти своє місце від неділі до неділі, тому що переді мною ще два таких чудових воротаря як Дієго Лопес і Крістіан Абб’яті”.

Які вони тобі дали поради?

“Завжди залишатися спокійним і робити те, що я вмію”.

Відчуваєш на собі “самотність воротарів”?

“Еее, яку самотність?”

Ти міг перейти в “Інтер”, а опинився в “Мілані”. Правда, що Мауро Б´янкессі знадобилося всього 8 годин, щоб переконати твоїх батьків і переманити тебе в Мілан?

“Так, правда, але я сам зробив цей вибір, тому що я – міланіст і тому що мій брат грав тут”.

Кілька днів тому були опубліковані деякі цитати, які були взяті з твого Фейсбуку. Прояснити не хочеш?

“Це речі, які були написані в 13 років. Я навіть і не пам’ятав, що я колись таке писав. Мої вибачення, я не хотів образити нікого (в ФБ було фото 13-річного Доннарумма з банером: “Ювентус”, засунь у дупу своє скудетто”)”.

Давай повернемося до матчу “Мілан” – “Сассуоло” і до голу Берарді на “твою” штангу. Що подумав у той момент?

“Та нічого. Матч тривав, не було часу злитися або обмірковувати. Потім вже ми матч переглянули з Альфредо Маньї у спокійній атмосфері в Міланелло. Іноді у відеозаписі і знаходжу ті моменти, які пропустив на полі, і зазвичай у мене виходить правильно їх оцінити” .

Бакка у чемпіонаті забиває майже з кожного удару по воротах. А на тренування проти тебе як у нього виходить?

“Я йому віддаю належне”.

Кричиш на своїх захисників?

“Так, є таке. Воротар повинен кричати і його повинно бути чутно на полі. Адже він ззаду бачить абсолютно все”.

Яка найбільша складність була для тебе в переході в дорослий футбол?

“У Серії А по воротах б’ють інакше. Я повинен був пристосуватися до цього дуже швидко”.

Який твій найкращий сейв?

“Той, що я зробив проти удару Гроссі в матчі з “Аталантою”: я впав в інший бік, довелося парирувати ногами”.

А найкращий сейв, який ти бачив в інших?

“От як раз-таки на “Ювентус Стедіум” у минулому сезоні. Дієго Лопес потягнув удар Маркізіо. Неймовірно!”

Твій зразок для наслідування в техніці?

“Нойєр. На нього дивляться всі. Ним неможливо не захоплюватися”.

Ти скоро підпишеш свій перший “справжній” контракт. Твій агент Райола. Готовий отримувати величезні грошишча?

“Та я про це навіть не думаю, я навіть машину купити собі ще не можу, мені занадто мало років”.

Берлусконі тобі сказав що-небудь особисто?

“Він зробив комплімент моїй грі”.

Давай закінчимо інтерв’ю маленькою вікториною з історії воротарів. Перше питання: чому воротар, який пропустив найменше голів у Ла Лізі, виграє трофей який називається Самора?

“Не знаю…”

Якщо я скажу скорпіон, що тобі у голову приходить?

“Легендарний удар скорпіона Ігуаіти”.

Молодець! Третє питання: назви двох великих воротарів, прізвище яких складається з одного складу?

“Дзофф. І… Подсказку можна?”

Грав у “Челсі” і тепер грає в “Арсеналі”.

“Чех”.

Скільки воротарів вигравало “Золотий м’яч”?

“Один. Але ім’я…”

Яшин. Останнє запитання: хто забив більше голів, Чілаверт або Рожеріо Сені?

“Це я знаю. Сені, звичайно”.

Дуже добре. Тест пройдено з відміткою 6,5. Наступна оцінка буде виставлена в суботу.

Тест на “Ювентус Стедіум” буде набагато суворішим. Але Джіджі не боїться нічого. Це не самовпевненість, це просто незвичайний спокій незвичайного шістнадцятирічного хлопця.

Світ Джіджі Донарумми: 20 питань, щоб зрозуміти його краще.

Найкраща риса характеру: Щирість.
Найгірша риса характеру: Я занадто хороший.
Улюблений гравець: Мануель Нойєр.
Улюблений спортсмен в іншому виді спорту: Джокович.
Останній побачений фільм: “Заручниця” з Лайамом Нісоном.
Остання прочитана книга: Автобіографія Джоковича.
Улюблений співак: Піно Даніеле.
Блондинки чи брюнетки: І ті й інші.
Школа: улюблений та найбільш неулюблений предмет: Всі предмети подобаються.
Улюблене заняття у вільний час: Проводити час з друзями.
Найкращий друг: Мікеле.
На вечерю з ким..: З друзями.
Ідеальна відпустка: Достатньо, щоб вона була на морі.
Улюблена страва: Піца.
Інший улюблений спорт: Теніс.
Компаньон по кімнаті в Міланелло: Немає.
Віруючий або атеїст: Віруючий.
Кіно або відеоігри: Плейстейшн.
СМС і повідомлення, відправлені протягом дня: Дуже багато.
Найбільш відвідуваний сайт в мережі: офіційний сайт “Мілана”.

Автор статті:

0 Комментариев