На Волині у потенційній ОТГ децентралізаційний ступор
Попри те, що Волинь серед лідерів за створенням нових ОТГ, тут залишаються території, де вже роками мешканці не мають можливості визначитися з власним майбутнім. Так жителі громад, які за Перспективним планом мають увійти у Берестечківську міську ОТГ, ось уже півтора роки не можуть розпочати процес об’єднання. Схоже, не останню роль у затягуванні процесу відіграє позиція голови Горохівської районної ради Тараса Щерблюка, який більше схиляється до формату один район-одна громада. Він не проти аби вся Горохівщина була однією ОТГ із кількістю жителів 52 (!) тисячі. Втім, на думку фахівців, найкраще можна господарювати об’єднавшись у середніх розмірів, спроможну громаду із населенням 10-15 тисяч населення.
Із сподіванням зрушити процес із мертвої точки, до Берестечка на збори громадян, як і півтора роки тому, приїхали регіональні консультанти проекту «ПУЛЬС», який реалізує Асоціації міст України за підтримки USAID Василь Гром, Валентин Малиновський та Андрій Банера.
На зустріч у нещодавно відкритому Центрі національної пам’яті зібралася майже повна зала людей. Були присутні й голова райради Тарас Щерблюк, начальник управління фінансів райдержадміністрації Валентина Ковальчук, головний освітянин району Віктор Білик, голови та депутати Берестечківської міської, Горішненської, Лобачівської, Мервинської, Перемильської, Жабченської, Смолявської, Пісківської сільрад, депутати, керівники бюджетних установ, підприємці, священики Берестечка і довколишніх сіл.
Першим до слова запросили консультанта з юридичних питань Валентина Малиновського, який звернув увагу присутніх на особливостях створення ОТГ, розповів як живуть і розвиваються новостворені громади на Волині. Він також наголосив, як багато часу й можливостей, зокрема і фінансових, втратили жителі Берестечка і тих сільрад, які мали б утворити Берестечківську ОТГ .
“На жаль, в області щодо процесів децентралізації Горохівський район пасе задніх: ту немає жодної ОТГ, якщо не враховувати три сільські ради, які відійшли до Городищенської ОТГ Луцького району. Сподіваюсь, що зваживши всі «за» і «проти», нарешті, розпочнете процес формування потужної ОТГ, щоб повернути славу Берестечка, яке з 1940 до 1959 рока було районним центром. Берестечко – бренд, який знають не лише в Україні, а й за її межами, тому гріх цим не скористатися для промоції громади та залучення інвестицій,– сказав Малиновський. – За ОТГ майбутнє, це незворотній процес, а період добровільності невдовзі завершиться і тоді вирішуватимуть за вас. Робіть усе, щоб об’єднатися самостійно і у 2018 році провести вибори, щоб у 2019-му – отримати прямі бюджетні відносини з державним бюджетом”.
Консультант проекту «ПУЛЬС» Асоціації міст України також наголосив, що після об’єднання громада сама ухвалюватиме рішення і житиме без «одобрямсу» районної влади. Малиновський зауважив, що в громаду напряму приходитимуть освітня і медична субвенції, суттєво зміниться база оподаткування, ОТГ отримують повноваження на рівні міст обласного значення, тож бюджети зростають у рази, а ще люди вчаться рахувати кожну копійку і беруть відповідальність за стан справ у громаді.
Василь Гром, консультант з бюджетних питань АМУ, об’єктивно оцінивши фінансові можливості потенційної Берестечківскої ОТГ впевнений, що це буде хоч і не багата, але й не бідна громада і не глибоко дотаційна.
“Хочете ви того чи ні, а Берестечківській громаді бути, тут іншого шляху немає. Формат «сім+один», а це 10 тисяч населення, для неї, як на мене, досить таки вдалий, ефективний і в управлінні, і у фінансових ресурсах. Громада, за моїми попередніми розрахунками, зможе утримувати соціально-культурну сферу й має перспективи для середніх темпів розвитку”, – сказав заслужений економіст України.
Він додав, що зволікаючи з об’єднанням Берестечківська ОТГ уже втратила десь 10-15 мільйонів гривень, які можна було б вкласти в дороги, дахи, школи, дитсадки й таке інше.
Голова Горохівської райради Тарас Щерблюк, поцікавився, що думає пан Гром про ефективність великої громади – Любешівської ОТГ.
На що той відповів, що Любешівська громада з кількістю населення 30 тисяч, виграє за рахунок того, що там багато дітей і буде хороша освітня субвенція та дотація, втім, створення великих ОТГ там, де щільність населення висока, такого ефекту не дасть.
“Я впевнений, що велика громада буде потужнішою, бо в її бюджет будуть спрямовані кошти на освіту, медицину. Отож зможемо утримувати і Берестечківську лікарню. Чи може бути Горохівський район однією громадою? Можливо, що і так. Хочемо подивитися як об’єдналися в Любешові. Це дуже цікаво. Ми однозначно за об’єднання, але хочемо подивитися на досвід іншої громади”, – сказав Щерблюк.
Принагідно він також прозвітував перед присутніми скільки і на які потреби громад цьогоріч перерозподіляли кошти із району, забувши уточнити лише одне, що це не районні, а більше як наполовину кошти держбюджету отримані районним у вигляді дотацій та субвенцій, які після об’єднання, увійшовши у прямі міжбюджетні відносини, ОТГ напряму отримуватиме з Києва й розпоряджатиметься ними за рішеннями об’єднаної ради в Берестечку, а не у Горохові, як це робиться понад два десятиліття. Виступ голови райради, на думку експертів, скидався на таку собі «страшилку» для присутніх, мовляв, об’єднавшись не дасте собі ради.
Уважно вислухавши всіх і зрозумівши, що присутні скептично налаштовані щодо об’єднання, консультант з економічного розвитку АМУ Анатолій Банера застеріг їх, що «серйозний інвестор, особливо іноземний, у не об’єднану громаду не прийде, бо який сенс йому будувати фабрику в Берестечку, коли доведеться пройти дев’ять кіл пекла у Горохові».
У Берестечку дискутували допізна, але судячи з настроїв, їхні децентралізаційні візії й надалі лишилися на минулорічних позиціях. Своєрідним підтвердженням цього стала дивна позиція Берестечківської міської голови Валентини Залевської, яка так і не виступила перед шановним зібранням і не озвучила свого бачення перспектив розвитку містечка…
Тамара ЗУБЕНКО, консультант з комунікацій АМУ, Волинське регіональне відділення
Автор статті: Iryna Hupalo
