На Волині через помилку лікарів помер шахтар. ВІДЕО

news

Раїса Кравець із Нововолинська – удова шахтаря. Жінка розповіла, що її 58-річний чоловік помер через низку лікарських помилок.

Про це пише Наталя Камишникова на сайті Нововолинськ Діловий.

“У чоловіка зненацька підвищилась температура, – розповідає Раїса Кравець. – Три дні збивали анальгіном із дімедролом.  Пішов до дільничного лікаря – пані Моренко. Вона температуру не міряла, тиск не міряла, сказала, що в нього  грип, дала папірець із назвами ліків – що треба купити в аптеці. Купили, після уживання спав три дні поспіль, злякалася навіть. Йому трохи полегшало, вирішив помити ноги… А вони чорні! Це була гангрена, а не грип.

Уранці ми в лікарню. Одразу його записують на операцію. Три дні чекаємо, бо лікаря нема. Тим часом Олександрові колють антибіотики, ставлять крапельниці. У понеділок палець видалили.

Чоловік пролежав у хірургії 2 місяці. Нога ніби нормально зажила. 4 тижні побув удома – починається задишка. “Швидка” з дому забирає у кардіологію. Пан Федюра виписує цілу петицію ліків – на 1200 гривень. Питаю: “Який діагноз?” – “А з діагнозом, – каже Федюра, – треба зачекати”. Тобто призначив стільки ліків наосліп.

Ми три дні нічого не брали з медикаментів – чекали. На нас у відділенні вовком дивилися. Потім купили на 600 гривень. Медики поставили йому крапельниці, кололи антибіотики. Наступного дня доктор більше ліків виписав. Гаразд, купили, почав уживати ще й ці. Ніби почувався нормально.

Та наступної ж ночі телефонують із кардіології: “Ваш чоловік уживає алкоголь?”- “Ні, він не курить і не п’є”. – “Ми в нього хочемо взяти кров на аналіз і перевести хворого у психоневрологію”.

Яка кров на аналіз о першій годині ночі? яка психоневрологія? що трапилось? Біжу в лікарню. Пані Моренко, наша дільнична, мене зустрічає. Ще б хто інший недогледів, а вона ж мала знати: у нього підвищений цукор у крові!
– Я вас востаннє питаю, чи він вживає спиртне?
– Та не вживає!!!
Сашко лежить спітнілий, сорочка розірвана, мова дуже сповільнена.

Приносять аналіз крові. Питаю: як?
Медсестра кулею вилетіла з палати. Виявляється, цукор різко впав. Ну, хоч би перепросила, вибачилась, усі ж люди.
– Ви не переживайте, зараз глюкозу введемо.
Я цілу ніч  провела біля нього в палаті, це було 10 травня. Уранці попросила направлення до обласної лікарні.

Він став скаржитися, що ребра болять, так уже болять… наче били його. Питаю в пані Моренко:
– Що ви йому робили? Він ворухнутись не може, чи по ребрах били?
– Ви зрівняли мене і його! Він же міцний.
– Був міцний, тепер ні…
– Він кричав, матюкався… заспокоївся аж коли медсестра наступила йому на прооперовану ногу.

На прооперовану ногу! Де палець відрізали.

Я скільки шукала потім ту медсестру… ми ж до Луцька їздили. Знайшла. Кажу:
– Ви працюєте в кардіології, мене пам’ятаєте? Ви б так своєму чоловіку зробили? стали на травмовану ногу? чи батькові своєму? Стали б?
– То не я. То лаборантка!
– А Миколаївна сказала, що то ви таке зробили.

Хотіли його тоді вночі у психушку. Цукор падає, гіпоглікемія, людина робиться як п’яна. Якщо терапевт цього не знає… а вона ж наш дільничний лікар!
Мали дати глюкозу, солодку воду. А якби закрили у психушку?.. Це ж узагалі знущання.
Здоровий мужик був… я розумію, я його не підніму. Онук так ревів на похороні – діда шкода.
Помер Сашко мій через їхню халатність, слів немає. Люди повинні понести відповідальність. Хіба ми піддослідні кролики, щоб нас передчасно на другу шахту відправляти?”

Автор зазначає, що це лише частина тих митарств, яких зазнала в лікарні родина Кравців. Обіцяють подати продовження та оприлюднити також позицію лікарів.

0 Комментариев