На луцькій сцені вили вовком, діставали нутрощі та народжували дітей. ФОТО
Які протиріччя мучать людей, як вони люблять, ненавидять та шукають щастя, показували лучанам у спектаклі-асоціації «Три сестри».
Танцдрама за однойменним твором Антона Чехова відбулася вчора, 6 квітня, у Драмтеатрі.
Режисер Ілля Мощицький, балетмейстер Микола Бойченко та композитор Дмитро Саратський створили свою, музично-хореографічну версію цього твору.
Емоції, підсилені відповідною музикою та звуками, пластика акторів, світло, костюми, гра – все це відображає абстрактний чуттєвий світ чеховських героїв.
Варто відзначити те, що п’єса не має сюжету. Одна із сестер читає та рве сторінки книги, лікар, який оперує людину, дістаючи звідси «нутрощі», а опісля п’є, герої надувають кульки, граються ними, чоловік у ящику, якому заважає муха, голосний дзвін чайних ложечок об краї чашки, голосне виття героїв – все це складається, мов пазл у одну картинку людського життя, переживання емоцій, любові та ненависті, самотності, розлуки тощо.
Словами не все завжди можна сказати, слова оживив та надав їм емоційності танець. Якщо мову можна не зрозуміти, то танець стирає межі нерозуміння. Актори передавали почуття не лише танцем та словом, а й різними звуками – голосне виття, істеричний сміх, дзижчання мух тощо.
Герої постановки відображають людські архетипи, які ніколи не зміняться, а, отже, близькі кожному із нас. Глядач може тут впізнати себе у певній ситуації.
Звісно, скільки глядачів, стільки буде інтерпретацій, та головна суть – це шлях досягнення людського щастя.
Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА
Автор статті: Мар'яна Метельська