Луцькі патрульні повідомили деталі нічного чергування. ФОТО
У ніч на 2 серпня життя в Луцьку не надто вирувало, резонансних викликів не було, попри це – кілька цікавих моментів варті того, аби розповісти про них більше.
Про це повідомляють патрульні у “Фейсбук“.
На годиннику – 21, а на планшеті висвітлилось чергове завдання – бійка. 23-річна дівчина «легкої» поведінки розпивала алкоголь з трьома хлопцями на вулиці Гордіюк. Згодом до компанії підійшов четвертий, наніс одному з учасників компанії ножове поранення в шию. На місце викликають слідчо-оперативну групу, потерпілих доставляють до лікарні. Щоправда, тут нікого не шпиталізовують, та і від написання заяв усі відмовляються. Дівчина далі подалась в мандри нічним містом, бо згодом надійшло повідомлення від лікаря, що в тої – забійно-рвана рана верхньої губи. Після надання допомоги її відпустили.
Далі один з екіпажів просить підвезти прилад Драгер. На місці події, по вулиці Ветеранів, застаємо жінку, яка, за словами очевидців, керувала напідпитку. Жінка проходить перевірку на місці – результат 0, 34 проміле. Однак наполягає на тому, щоб її повезли в наркодиспансер. Згодом повідомляють, що в медзакладі результат перевірки на вміст алкоголю показав допустиму норму, відтак, протокол не склали. Очевидно, що на декого алкоголь з часом діє сильніше, а в декого – просто вивітрюється.
На годиннику – приблизно 22.30 – і повідомлення про спробу проникнення в квартиру на проспекті Соборності. Прибули на місце – виклик не підтвердився, пенсіонерці здалось, що хтось хоче пробратись у чуже помешкання, насправді – це були люди, які там проживають.
Через кілька хвилин – повідомлення про порушення тиші закладом харчування. Лучанин обурюється, що одна з піцерій на проспекті Соборності працює після 22 години, також у закладу голосно працює кондиціонер, чим заважає людям, які проживають над приміщенням піцерії. Патрульні пояснюють, що надання дозволів щодо режиму роботи – не їхня компетенція, також вони не можуть регулювати звучність роботи кондиціонера. Радять громадянину звертатись до міської ради. Хоча й погоджуються, що такий заклад на першому поверсі багатоповерхівки – не зовсім зручний для інших людей.
Трішки їдемо різними вулицями міста, роздивляємось, приглядаємось. Заступник командира роти розповідає, що найважче сприймаються виклики, де є діти. «Ось учора, 31 липня, прибули на виклик про сварку між братом і сестрою, а в жінки – п’ятеро дітей, замурзані, недоглянуті, але такі милі, усміхаються. Всі вони – від різних батьків. Що може дати їм така матір? І якою буде їхня доля?», – риторично запитує інспектор.
Нашу сумну розмову «розбавляє» цікаве повідомлення: заявник поскаржився у службу 102, що дві нетверезі жіночки чіпляються до його знайомого. Сміх сміхом, але й на такий виклик потрібно реагувати, скрізь необхідно розібратись, всюди треба навести лад нашим інспекторам.
Після опівночі надходить тривожний сигнал від колег з дорожньої патрульної поліції: на трасі в напрямку Ягодина, неподалік Ковеля, трапилось ДТП з потерпілими: попередньо дві автівки (Chevrolet та BMW на німецькій реєстрації) зіткнулись «лоб в лоб», троє потерпілих – всі живі. Що буде далі – розбиратимуться місцеві слідчі з районного управління поліції. Згодом отримуємо моторошні фото з місця події – транспортні засоби перетворились на купи брухту.
І ніби на продовження розмови про дітей – помітили хлопчика, який йшов тротуаром по проспекту Відродження. Його побачив інспектор, який був за кермом. Зупинились, запропонували підвезти. 8-річний хлопець поліції не боїться, охоче сідає, розповідає про себе. На годиннику – 1 година ночі, а йому ще вдень мама дала гроші на морозиво і відпустила гуляти. Вдосталь походивши містом, хлопець направлявся додому і був вже зовсім близько. Ми під’їжджаємо до під’їзду, у дворі – нетвереза мама, її кавалер і бабуся. Всі нападають на Юру з питаннями, де він був. А нашому обуренню немає меж. Бабуся каже, що хлопець частенько втікає з дому і його треба показати психологу. Цікавимось, чому не зателефонували на службу 102. «Та 102 – це вже остання інстанція! – каже кавалер. – Ми його самі цілий день шукали, скрізь були, до всіх їздили». Ми ще раз наголошуємо, що в таких випадках потрібно негайно телефонувати на службу 102, адже зволікання може навіть коштувати життя. Бабуся піднімається з онуком в квартиру. Мама з кавалером залишають на вулиці.
Їдемо далі: до обласної лікарні, що на проспекті Грушевського, намагаються потрапити невідомі люди. Дуже хочуть, щоб їхнього товариша негайно оглянув хірург. Усі троє – з явними ознаками сп’яніння. Є тут ще один чоловік, якому здалось, що його фотографують, він вимагає видалити фото, показати вміст телефону, бо ми «порушили його права» і він «не хоче появлятись в інтернеті». Врешті, з ними залишається розбиратись інший екіпаж. Згодом ми дізнаємось, що до хлопців, які посеред ночі «ламались» в лікарню, таки вийшов черговий хірург.
Далі – знову тривожні сигнали. На вулиці Шухевича жінка всередині квартири кричить про допомогу. Не обходиться без допомоги ДСНС – вірних супутників патрульних поліцейських. Ті проникають всередину, з жінкою все гаразд, шпиталізації не потребувала.
Але тим часом службу ДСНС очікуємо зовсім поруч, на проспекті Перемоги. Тут сестра з мамою прийшли до квартири, яку винаймає брат, і побачили біля дверей сліди крові. Всередині не було ні звуку, квартиру не відчиняли, останній раз мати з сином розмовляла десь три години тому. Звісно, всі налякані, що могло трапитись з хлопцем. Врешті, прибувають рятувальники, вирішують пробиратись на 4 поверх через вікно. Рідні та медики очікують в коридорі, напруга зростає, хвилюються, що їх чекає, коли відчиняться двері. Нарешті рятувальники відчиняють двері, заходимо всередину, будимо хлопчину, який мирно спав на ліжку, за ознаками – вживав напередодні алкоголь, і то чимало. Добре, що з ним все гаразд. Мама розгублена і вдячна, сестра радісна, син нічого не розуміє. Врешті, так їх і залишаємо.
Тим часом, на годиннику – близько 4 години ранку: пора й перепочити, ставимо кілька хвилин перерви, швиденько їмо і їдемо далі.
На щастя, резонансів, погонь і трагедій цієї ночі не було, але роботи вистачало всім, всі 6 екіпажів були зайняті – опрацювали понад 40 викликів за ніч. У вільний час патрулювали двори, парки, місця потенційного скупчення людей.
З того, що закарбувалось найбільше, – це 8-річний хлопчик, який довго гуляв Луцьком та очікування відчинення дверей, за якими мирно спав хлопець. Добре все те, що добре закінчується.
Гідно несемо службу далі, все – заради Вашої безпеки!
Автор статті: Iryna Hupalo
