Лучани їздили у польське місто за досвідом

news

П’ятеро працівників Луцької міської ради стажувалися у місті Торунь Республіки Польща.

Про це повідомляють у прес-службі Луцької міської ради.

Стажувалися заступник начальника відділу секретаріату Олександр Шеремета, начальник відділу по експлуатації та ремонту житлового фонду департаменту житлово-комунального господарства міської ради Юрій Крась, головний спеціаліст відділу екології Олег Гелета, головний спеціаліст, юрист управління охорони здоров’я міської ради Олена Андрущак та провідний спеціаліст відділу інформаційної роботи Олександр Олішевський.

Про результати поїздки поінформував заступник начальника відділу секретаріату Олександр Шеремета.

Він зазначив, що під час перебування у Польщі кожен мав можливість набути досвіду за профілем у відповідному структурному підрозділі Уряду міста Торунь. Окрім проходження стажування, учасники делегації мали можливість ознайомитись з роботою підприємств та установ, оглянути важливі інфраструктурні об’єкти.

Рада міста Торунь 7-ї каденції (2014-2018 роки) складається з 25 радних (депутатів), які обираються по мажоритарних округах та обов’язково від політичних партій. У Раді утворені 4 клуби (фракції): Час господарчий (5 радних), Громадянська платформа (7 радних), Право і справедливість (7 радних), Час мешканців (2 радних), 2 радних позафракційні. Депутати мають право працювати одразу у декількох комісіях, таких 8 постійних та 2 дорадчих. Усі депутати отримують за свою роботу заробітну платню в 2000-2500 злотих в залежності від посади, що займають в Раді.

За його словами, цікавою функцією на офіційному сайті Уряду міста Торунь є «TORUN SMS». Суть її полягає в тому, що мешканці Торуня, попередньо зареєструвавшись, можуть отримувати на свій мобільний телефон інформацію про актуальні події життя міста. Зокрема, щодо зупинення чи обмеження руху вулиця, змін у русі автобусів та трамваїв, надзвичайних подій, анонси різноманітних культурних, спортивних та інших заходів, про проведення громадських обговорень щодо важливих проектів рішень міської ради, міського голови тощо.

Олександр Шеремета розповів, що на території міста Торунь розміщена Лісова дитяча школа. Головна мета створення цього комплексу – навчання дітей, виховання у них почуття любові до природи, спорту тощо. На її території розміщені інформаційні матеріали про те, які є види грибів, дерев, птахів. Також тут є футбольні та волейбольні поля, поле для міні-гольфу, їдальня, корпус для проживання.

В м. Торунь встановлено 2 підземних майданчики для роздільного збору відходів. Вартість одного – 130 тис. злотих. Коли мешканець викидає сортоване сміття, він вставляє карту, а при оплаті комунальних платежів йому роблять знижку за те, що він сортує сміття.

Вдалося побувати й на полігоні для складування твердих побутових відходів. Перша черга площею 14 га відпрацювала свій ресурс та законсервована. Нині тут видобувають біогаз.

Побували учасники делегації й на очисних спорудах. У 2013 році на очисних спорудах побудована гідроелектростанція, яка повністю забезпечує їхні потреби в електроенергієї. Також тут видобувають біогаз.

Члени делегації ознайомилися й з житловим фондом міста Торунь та принципами його експлуатації. Так у них його обслуговує адміністрація по утриманню житлового фонду, спільноти мешканьові (аналог ОСББ) та Торунське будівельне товариство. Однак, ніхто з вище перелічених організацій не надає послуг з утримання будинків, адже усі вони замовляються в приватних організаціях.

Також цікавою відмінністю, за його словами, є те, що комунальні квартири, які знаходяться у власності міста, не просто віддаються для приватизації, так як в Україні, а продаються за ринковими цінами. Мешканці, які проживають у комунальних квартирах, сплачують орендну плату, яка, станом на 1 вересня 2015 року, становила 10,53 злотих за м2.

Серед важливих напрямків роботи міської влади Торуня є захист громадян з обмеженими можливостями.У 2012-2013 роках владою м. Торуня було закуплено 4 нових міні-буси, що обладнані спеціальним підйомником для інвалідних колясок. Щороку вони перевозять близько 120000 неповносправних людей на роботу, навчання, до реабілітаційних центрів, на спортивні чи культурні події міста.

Реформування медичної галузі Польщі розпочалося у 1999 р. із вступом у дію закону про обов’язкове медичне страхування, що дало можливість медичній галузі перейти на нові більш сучасні технології, забезпечити пацієнтів невідкладною та плановою медичною допомогою, а лікувальні заклади – високоякісними витратними матеріалами, сучасним діагностичним та лікувальним обладнанням, підготувати високопрофесійних фахівців. Усі громадяни, що працюють, підлягають страхуванню Національним фондом охорони здоров’я. У структурі бюджету Національного фонду здоров’я третину становлять внески таких громадян (близько 9% від заробітної плати) та 2/3 – державні кошти. Лікуватися вони можуть як в державних, так і приватних клініках, але за умови, що Фонд підписав з лікарнями відповідний договір.

Проте обсяг послуг, які оплачує держава, орієнтований здебільшого на надання первинної допомоги. Фонд не оплачує стоматологічне протезування, пластичну хірургію, вакцинацію.

Секретар міської ради Сергій Григоренко зазначив, що триває співпраця з польським партнерами. За його словами, уже дві групи працівників міської ради мали можливість ознайомитись з роботою відповідних структур міста Ґроджіск Мазовєцкі, перейняти досвід щодо реалізації різноманітних новітніх ініціатив.

“Ми направляємо молодих спеціалістів, а не керівників структурних підрозділів до Польщі, аби вони переймали досвід. Це сприяє зміні свідомості та мотивації працівників”, – наголосив він.

Сергій Григоренко наголосив, що стажування працівників міської ради за кордоном й надалі продовжуватиметься.

0 Комментариев