«Кросфітер – це універсальний солдат», – організатори перших у Луцьку змагань із кросфіту
Що таке кросфіт, кому можна ним займатися, чи є у Луцьку кросфітери, а також про перші змагання із цього виду спорту у місті розповіли організатори змагань – голова Волинської федерації із кросфіту Світлана Пелех та голова Громадської ради при Волинській ОДА Олександр Волянюк.
Розкажіть насамперед нашим читачам детальніше про те, що таке кросфіт.
На сьогоднішній день звичайні люди не розуміють, про що іде мова, а люди, які у спорті, які в тренажерних залах займаються, то для них слово «кросфіт» дуже страшне. Дивляться на американських професійних спортсменів і думають, що це людина приходить в зал і зразу на неї кидають 180 кг штанги, тягни тягу і бігай незрозуміло на які дистанції. Насправді не так. Кросфітерський вид спорту підходить всім, тільки все починається з маленького. Наші люди, які ходять в зал, дуже проти того всього, бо це виглядає зі сторони дуже страшно, як виступає професійний спортсмен. Але, якщо розібратися, то будь-який професійний вид спорту – це страшно. На рівні професійному це одне, коли людина робить це для себе, для здоров’я – це зовсім інші речі. Так само і кросфіт. Всі чогось думають, що це дуже страшно, це дуже неприємно, у тебе садиться серце і т. і. Ніхто не приходить перший раз на тренування і робить нереальні речі. Кожна людина має свої фізичні можливості. Кросфітер – це, можна сказати, універсальний солдат, він може все у будь-якій ситуації, у будь-яких погодніх умовах. Це багатофункціональний вид спорту, який в себе зібрав нюанси з важкої атлетики, з легкої атлетики, з гімнастики, плавання тощо. Взагалі, кросфіт пішов від американських солдатів-спецпризначенців.
Кросфіт – це відносно нова система фізичної підготовки, яку використовують у підготовці військових країн НАТО. На вашу думку, ця система є ефективнішою у тренувані військових, ніж інші?
Звичайно, тому що за маленький проміжок часу можна зробити дуже велику роботу. Звичайне заняття 2–2,5 години, то можна робити ту саму роботу за 30 хвилин. І буде набагато кращий ефект, як цей. Я можу сказати зі свого особистого досвіду. Я вже 20 років у спорті, пройшла важку атлетику, легку атлетику, пауерліфтинг, бодіфітнес, і от саме система кросфіт є набагато ефективніша для наших зайнятих людей. Тому що ми приходимо в зал і можемо за годину часу працювати максимально і не втрачати часу на лишні кардіо по 2,5 години чи ще щось там. Все починається зі звичайної гімнастики. Люди приходять і три рази не можуть віджатися від підлоги. За два–три місяці можуть по сто разів віджиматися.
Знаю, що цю систему будуть використовувати і в тренуванні українських військових.
Так, вже воно потрохи запроваджується, вже змагання проходять між військовими. Зараз в Миколаївській області навіть приїжджали американські військовослужбовці. Але там все дуже жорстко. І звідси виходять спецпризначенці.
А є якісь є недоліки у кросфіті?
Я не бачу недоліків. Недоліки в тому, що люди сприймають це як щось незрозуміле, надприроднє і недоступне. Все відносно і все індивідуально.
Що головне у кросфіті? На що треба увагу звертати?
Сила, характер, витривалість, гнучкість, як і в будь-якому виді спорту.
Кому не можна категорично займатися кросфітом?
Я б не сказала, що не можна. Навіть інваліди можуть. Найголовніше, щоб був професійний тренер, щоб не приходити і незрозуміло робити що, думати, що я все можу, потім отримати травми і казати, що кросфіт винуватий. Ні, це не кросфіт винуватий, це винувата твоя голова, що ти зробив все не так, як треба. Якщо робити все поступово, потрошки, то немає протипоказів ніяких.
Учасники, які виявили бажання взяти участь у змаганнях, проходили спеціальну підготовку?
Олександр: У них є загальна фізична підготовка, вони самі тренуються, займаються кросфітом. Там у нас будуть команди. Коли виникла ідея у нас зі Світланою провести змагання, то я як прес-секретар «Варти порядку» зініціював, щоб «Варта порядку» виступала. Хлопці тренуються, і там є елементи кросфіту. Стосовно патрульної поліції, то нам було б цікаво з ними позмагатися. Я впевнений, що вони тренуються, думаю, боротьба буде запекла. І так само Нацгвардія. Постараємось, щоб змагання були на достойному рівні і сама боротьба була гарячою.
А є звичайні люди, які захотіли взяти участь у змаганнях?
Олександр: Є. Одна команда зголосилась і вже збирає всі медичні довідки. У нас в рекламі заявлено чотири команди, але буде п’ять. Багато хто хоче в одиночку, бо для команди ще треба підібрати людей, але в нас командні змагання.
Світлана: Потрібно п’ять людей з однаковими більш-менш фізичними можливостями.
Олександр: Окрім того, що всі підготовлені фізично, ще має бути стратегія команди. Наприклад, на одну команду потрібно зробити 200 підтягувань, то це має бути стратегія, як підтягнутися так, щоб кожен член команди зберіг сили для виконання наступної вправи. У командах буде цікавіше, це інтрига, тому ми вирішили провести саме в такому форматі.
У Луцьку про цей вид спорту ще мало хто чув. Чому така ситуація із цим видом спорту?
Світлана: Люди багато бояться. Ніхто не хоче відходити від старого. Щось нове завжди важко вноситься в суспільство.
Олександр: Тим більше такого виду спорту ще нема в країні. 15 років він у світі. В Америці зараз активно розвивається. У нас він є, тільки не на державному рівні. Але я думаю, що ми докладемо всіх зусиль до цієї справи. Ми створили обласну федерацію, будем проводити змагання, створимо ще міські федерації.
Тобто у вас така ідея популяризувати кросфіт, щоб він розвинувся на всеукраїському рівні?
Олександр: Він є спалахами у містах: в Рівному, у Львові, в Києві дуже сильно представлений, у Запоріжжі, Харкові, Одесі, але треба все це зібрати, щоб воно вистрелило як спорт. Треба проводити вже міжобласні змагання, всеукраїнські.
Світлана: Зали уже відкривають, але, до прикладу, у нас в Луцьку є тільки якась частинка.
Олександре, Ви говорили, що вже створена Федерація Волині із кросфіту. Розкажіть про неї.
Федерація наша новостворена буквально місяць тому. Ми вирішили з нагоди її відкриття провести ці змагання та приурочити 25 річниці незалежності України. Ми будемо її розвивати, зокрема, після оцих змагань почнемо роботу в інших містах, спершу в Ковелі, бо там уже були змагання, люди вже розуміють, що це таке.
У Луцьку багато спортсменів серед цього виду спорту?
Світлана: З професійних – лише я одна. І є люди, які займаються.
Таких, які хочуть долучитися до цього виду спорту, є багато?
Світлана: Багато хто хоче, але багато кому заважає невпевненість в собі, боязнь поїхати і програти. Людині потрібно перейти певну межу, щоб наважитися і поїхати. Хтось просто їде і пробує. Вдалось, то вдалось, ні то ні. От я така. Я просто поїхала попробувати і з першого разу вийшло. Ну, значить, все кльово. Для чого проводимо змагання? Щоб люди побачили, хоч приблизно, що це таке. Цей вид спорту дуже видовищний.
Олександр: Коли ти підходиш до штанги у важкій атлетиці, то в тебе там є час підготуватись, налаштуватись, одна вправа, зробим ривок і все. А тут виступає команда і крім того, що вони роблять на рази, вони ще й роблять на час. Тобто, стояти і думати, налаштовуватись нема коли. І ще у кросфіті спортсмен до останнього не знає, що він буде робити.
Світлана: Ми маємо бути максимально готові на все. Є часом, що за пару днів кваліфікацію повідомляють, але за днів три–чотири нереально підготуватись. А фінальний комплекс уже перед самим змаганням оголошують.
Олександр: Тобто наприклад буде 20 вправ, а як вони можуть бути скомбіновані – ніхто не знає. Можеш підтягуватись, потім зразу робиш прес тощо. Тобто, як буде скомбіновано, кажуть уже в останній момент. Ти маєш бути готовий до всього.
Світлана: Для самих спортсменів є сюрприз.
Світлано, Ви зауважили, що на Волині єдиний професійний спортсмен із кросфіту. Як у Вашому житті з’явився цей вид спорту?
Подивилася в інтернеті. Дивлюся — кльове, можна поїхати попробувати.
Важко було перший раз?
Перший раз було несподівано, я все життя так тренуюсь, завжди відходила від рамок, трішки по іншому тренувалась. У кожному виді спорту є своя система тренування, я завжди намагалася всю цю систему тренування зламати, бо щось мені не вистачало. Багато речей я ще не можу, є свої нюанси, наприклад, гімнастика, моє слабке місце, але головне працювати над собою. Все приходить з часом.
Лучани дуже мало знають про цей вид спорту. Як Ви їх хочете залучити? Що ви їм зараз скажете, щоб вони захотіли прийти і займатися?
Світлана: Приходьте до нас на змагання. Найкраще – це, коли бачиш, коли люди перед тобою це роблять, бо казати можна багато, але багато хто собі не може навіть уявити, що це таке.
Олександр: Окрім виступів ми ще і розважальну програму включимо, але збережемо інтригу. Нам закидають, що це не перші змагання в Луцьку із кросфіту, але це не так. Перша проба змагань із кросфіту була, але це не змагання професійні. Вони зробили один комплекс. Це не можна назвати змаганням, це відкрите тренування. А у нас буде три комплекси. У «Максимуса» було як кваліфікація, а не змагання.
Світлана: Це будуть хороші змагання. Наші силові структури покажуть, на що вони здатні.
Розмовляла Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА
Автор статті: Мар'яна Метельська
