Івана Купала 2020: історія, традиції та прикмети літнього свята

Стародавнє свято Івана Купала (Купайла) в 2020 році відзначається в ніч з 6 на 7 липня. У ньому тісно переплелися традиції язичництва і християнства, магічні обряди і старовинні повір’я. Свято Купайла зберігає в собі багато загадок і незвичайних прикмет. Яка історія, традиції та значення цього дня?

Історія дохристиянського свята Купайла мало досліджена. Відомо, що саме цей день наші давні предки також називали Яриловим, або святом Сонця і Кохання, або Сонцекрес. До затвердження григоріанського календаря літочислення, свято Купайла випадало на день літнього сонцестояння. У зв’язку з цим в слов’янській обрядовості збереглося так багато традицій, пов’язаних з Сонцем. Це і хороводи (як символ руху небесного світила по колу), і розпалювання вогнищ, і багато іншого, про що ми поговоримо далі. К

Згідно з християнськими традиціями, які вкоренилися дещо пізніше, 7 липня святкують Різдво Івана Хрестителя (Предтечі). Цей святий був пророком і найближчим попередником Христа. Він передбачив пришестя на Землю Месії, який врятує людство від гріхів. Іоанн Предтеча вів аскетичний спосіб життя, жив у пустелі і був відлюдником. Він проповідував християнську віру, закликав людей до спокути і здійснював обряди обмивання і покаяння від гріхів.

Після встановлення християнства свята Купайла (сонцестояння) і Різдво Іоанна Предтечі, які виявилися близькими за датами, сплелися в одне ціле. Таким чином сьогодні, в 2020 році, ми відзначаємо Івана Купала (Іванів день), в якому спостерігається тісний симбіоз християнських і язичницьких традицій. Але у святі Купайла все ж таки більше язичницького. Про це чарівне розмаїття традицій, звичаїв та обрядів ми поговоримо далі.

Дівчата у цю ніч ворожать ворожать на своїх “суджених”, ворожіння на Івана Купала здавна вважаються правдивими та доленосними. Святкування розпочинається в заздалегідь домовлених місцях, переважно біля річок. Дівчата плетуть вінки з польових квітів і перед заходом сонця збираються на вигонах біля річок, а потім пускають вінки по воді.

Часто на свято Купала молодь запрошувала музикантів, що грали на народних інструментах, на скрипці, цимбалах, сопілці окремо взятих чи в ансамблі.

Головні атрибути свята — це Купало й Марена (Марена, Мара, Марина). Згідно зі слов’янським міфом Марена — зимове божество, що морить землю стужею, а людину хворобами та голодом. Але в народі, зокрема на Слобожанщині, її вважали старшою русалкою.

Власне святкування починалося з виготовлення опудала головних персонажів свята — Купала та Марени. Так, на Поділлі й Волині дівчата виготовляють Купала з гілки верби й прикрашають її квітами та вінками. На Полтавщині в одних населених пунктах опудало Купала виготовляють із соломи, прикрашають його стрічками й намистом, в інших замість солом’яного опудала саджають дитя, яке виконує роль Івана Купала. На Київщині та Одещині його виготовляють із гілок будь-якого дерева.

Опудало Марени роблять у різних регіонах України в залежності від традицій, які там склалися. На Полтавщині, наприклад, його виготовляють із гілок чорноклену, вишні, соломи. На Слобожанщині — з гілок чорноклену та трави.

Взявшись за руки, дівчата ходять навколо Купала й Марени та співають пісень. Основною темою цих хороводів є кохання. Чоловіки й жінки також сходяться на це видовище, але у співах участі не беруть.

Існують свідчення про обрядове дерево на свято Купала, схоже на весільне гільце. Воно відоме як «Купа́ло» («Купа́йло», «Купа́йлиця»), проте могло також називатись, як і весільне деревце, гільцем. Дерево прикра­шали стрічками, квітами й вінка­ми; воно уособлювало рослинність у пе­ріод літа й очікування від неї щедрих плодів восени.

Купальське вогнище

Обов’язково розкладається велике вогнище, через яке стрибають дівчата і хлопці поодинці або парами.

Купальське вогнище, згідно з переказами, має велику магічну силу. Через купальське вогнище стрибають усі, проходячи таким чином своєрідний ритуал очищення. Тож вважалося, що коли дівчина та хлопець, які кохають одне одного, взявшись за руки, стрибають у парі через вогнище і їхні руки залишаються з’єднаними, то вони, побравшись, все життя проживуть разом. Проте в цьому видовищі можна бачити й інший бік — спортивний. Кожний намагався стрибнути через вогнище якнайвище та якнайдалі, не забуваючи й про те, щоб стрибок був гарним. А вдавнину, якщо жінка відзначила Івана Купала і не побувала біля вечірнього багаття, її вважали відьмою.

Дівочі вінки

Після втоплення Марени (інколи топили Купалу) дівчата тікають від хлопців до води, щоб ворожити («заворожувати вроду»). Вони дістають свічки, запалюють їх і, прилаштувавши до своїх вінків, пускають на воду. Поки вінки пливуть, дівчата йдуть понад річкою та співають:

Часто хлопці намагаються зловити вінки дівчат. Пари заздалегідь домовляються про те, яким буде вінок. Кожна дівчина плете його так, щоб можна було впізнати: вплітають яскраву свічку або велику квітку. Якщо хлопцю вдається зловити вінок коханої, діставшись до нього вплав чи на човні, це вважається доброю прикметою для їх подальшої спільної долі.

Згідно з народним повір’ям, якщо вінок пливе добре й гарно горить свічка, то дівчина вийде заміж, а якщо він крутиться на місці, — то ще дівуватиме, а як потоне — заміж не вийде взагалі. Якщо ж вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега, то значить, що туди дівчина заміж піде.

На Полтавщині пущений на воду вінок переймає наречений дівчини, який хоче з нею одружитися.

За народним повір’ям, вінки, в яких дівчата беруть участь у святкуванні купальського свята, наділені цілющою силою. Тому й закидали дівчата їх через голову на дах хати, а інші зберігали на горищі, вірячи, що зілля, з якого сплетений вінок, вилікує від усяких хвороб.

У Галичині деякі дівчата вінки, сплетені з чебрецю, святили в церкві та зберігали протягом року. Під час хвороби людей чи худоби напували хворих настоєм із зілля тих вінків.

У деяких селах Полтавщини дівчата при процедурі потоплення Мари знімали з голови вінки й розвішували на деревах, а дехто приносив їх додому й вішав у хаті чи господарській будівлі як засіб охорони від нечистої.

Папороть

Існує повір’я про цвіт папороті, котрий нібито з’являється в купальську ніч. За легендою, папороть цвіте лише одну коротку мить найкоротшої у році ночі під Івана Купала. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Страхітливі народні перекази про її витівки використав у своєму оповіданні «Вечір напередодні Івана Купала» Микола Гоголь. Той, хто має цвіт папороті, може розуміти мову будь-якого створіння, може бачити заховані в землю скарби. Володар заповітної квітки також міг у ніч напередодні Івана Купала бачити, як ходять лісом дерева й стиха розмовляють між собою.

За даними сучасних дослідників, повір’я про цвіт папороті могла породити цікава особливість папоротевої рослини «страусове перо звичайне» (Matteuccia struthiopteris); спороносні листки (спорофіли) цієї папороті виділяють особливу ефірну олію, що може випромінювати слабке світло.

Чого не можна робити на Івана Купала?

Вважають, що на Івана Купала прокидається різного роду нечисть — відьми, змії, водяники, русалки, перевертні. Тому цієї ночі не можна спати.

Крім того, в цей період не заведено нічого віддавати, продавати і позичати, інакше сім’я може збідніти.

Що можна робити на Івана Купала?

Виходячи з купальських традицій та обрядів, пропонуємо список справ на свято Івана Купала 2020.

1. Обов’язково скупайтеся в річці, морі, озері або іншій водоймі до заходу сонця. Вода наділена магічними та цілющими властивостями. А також безпечна для купання – аж до свята Іллі на сушу виходять водяники і русалки.
2. На березі водойм на Купайла розпалюють багаття – можна насититися силою вогню, водити хороводи і стрибати через вогнище.
3. Незаміжнім дівчатам можна і потрібно плести вінки на Івана Купала і пускати їх на воду. За допомогою цього обряду легко дізнатися, чи вийде дівчина заміж цього року та де живе її суджений. Якщо вінок не потонув і поплив за течією – з того боку очікувати на нареченого.
4. Рекомендовано в день Івана Купала збирати цілющі трави, заготовлювати їх на зиму, сушити вінки для лазні.
5. Дуже добре на Купайла вмитися росою до сходу Сонця і ходити ранковими росами.
6. Також у давнину наші предки проводили в цей період косовицю: скошували і сушили траву на сіно.
7. Релігійні люди в день Різдва Іоанна Предтечі йдуть до церкви, читають молитви і ставлять свічки за дітей та за здоров’я.

Купальські прикмети: магія і сила природи

Наші предки здавна придивлялися до природних явищ на Купала.

• Якщо цього дня іде дощ, літо буде спекотним і посушливим.
• В купальську ніч небо зоряне, а на ранок багато роси – до щедрого врожаю.
• Вважалося, що світлячки, які з’являються на Купала – це душі померлих людей.
• Також від Купайла і до свята Іллі часто трапляються грозові дощі, гуляють блискавки. Раніше думали, що так розважаються громові духи.
• Якщо вінок, який дівчина запустила на воду в ніч на Івана Купала поплив, вона вийде заміж цього року.
• Якщо вінок потонув або кружляє на місці – не стати дівчині нареченою цьогоріч.