Чи законне відеоспостереження в офісах?
Нікого вже не дивує і не лякає велика кількість камер відеоспостереження в громадських місцях. Але камери на робочому місці викликають у більшості «білих комірців» почуття дискомфорту і пригніченості, а також відчуття, що їм не довіряють і тому стежать за кожним кроком.
Чи законне відеоспостереження в офісах України, з’ясовували експерти Міжнародного кадрового порталу hh.ua.
Найпоширенішими на сьогоднішній день способами стеження за співробітниками є відеоспостереження, перегляд електронної пошти, відстеження відвідуваних сторінок в інтернеті, фіксація часу перебування на роботі, прослуховування телефонних розмов, а також розмов в приміщеннях офісу.
Деякі способи не викликають додаткових запитань адже вже стали звичними і само собою зрозумілими. Наприклад, фіксація часу. Сьогодні електронними перепустками, які фіксують час перебування співробітників на робочому місці, обладнані більшість сучасних офісів.
Роботодавець також може переглядати файли, з якими ви працюєте, читати вашу переписку в ICQ і фіксувати взагалі все, що відбувається на моніторі співробітника. Такі дії більшість роботодавців виправдовують тим, що все це робиться з метою запобігання «зливу» або витоку інформації. Але де гарантія, що роботодавець таким чином не відслідковує тих співробітників, які шукають нову роботу? Або стежить, щоб співробітники не байдикували, не сиділи на розважальних сайтах, в онлайн магазинах або в соц. мережах?
Відеокамери найчастіше встановлюються в приймальних і вестибюлях — місцях, де найчастіше бувають люди ззовні. Робиться це для того, щоб запобігти хуліганству і крадіжкам. Однак, якщо керівництво компанії хоче простежити, чим займаються його кадри в робочий час, камери спостереження можуть бути встановлені в кабінетах, коридорах або на кухні офісу, де так часто співробітники діляться враженнями, обговорюють роботу і пліткують.
Звичайно ж, роботодавець має право вимагати від співробітників виконання ними посадових обов’язків, дбайливого ставлення до майна підприємства, дотримання трудової дисципліни і правил внутрішнього розпорядку. Однак чи всі методи контролю хороші і законні? І чи можна притягти до відповідальності роботодавця, який таємно стежить за співробітниками в робочий час?
Про це розповів експерт, керівник юридичного департаменту Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна Анна Воєводіна.
«Стаття 307 Цивільного кодексу гарантує захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомки. Фізична особа може бути знята на фото, кіно-, теле- відеоплівку лише за її згоди. Відповідно, зйомку можна здійснювати, якщо така згода отримана шляхом підписання угоди і після ознайомлення з наказом роботодавця. Також необхідно, щоб в приміщенні, де здійснюється така зйомка, було встановлено попередження про це — текстове або графічне. Це також повинно бути прописано і в наказі роботодавця.
В ієрархії нормативно-правових актів на останньому місці знаходяться локальні акти компаній. Вони є джерелами права, проте повинні враховувати вимоги Цивільного кодексу України і КЗпП.
КЗпП вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку і використання ресурсів роботодавця в робочих цілях. Роботодавець має право здійснювати контроль за використанням таких ресурсів. Відповідно – встановлювати контроль над усім, що ви робите з використанням інтернету, комп’ютера, телефону та іншого, наданого за рахунок компанії. Однак здійснювати контроль необхідно в рамках письмової домовленості між роботодавцем і працівником.
Цивільний кодекс гарантує наступне:
ст. 301 – право на особисте життя;
ст. 303 – право на особисті документи;
ст. 306 – право на таємницю кореспонденції.
Ніхто не має права втручатися в особисте життя. Ніхто в нього і не буде втручатися, якщо не використовувати ресурси компанії в робочий час в особистих інтересах. Більшість західних компаній спочатку беруть письмову згоду співробітників на моніторинг і контроль використання ними всіх ресурсів компанії, включаючи право знімати інформацію з каналів зв’язку (пошта, скайп, і т.д.) з метою контролю використання робочого часу. Весь час, витрачений на рішення не робочих питань в робочий час, просто не оплачується.
Таким чином, відеозйомка та моніторинг листування і запис розмов законні, якщо між роботодавцем і працівником це питання погоджено. Без згоди працівника — це незаконно».
Експерти рекомендують уважно читати всі документи, які підписуєте під час працевлаштування. Якщо ви підпишете згоду про спостереження або відповідний пункт буде у вашому трудовому договорі, опісля обурюватися буде безпідставно. Адже якщо підписали — значить знали, на що йшли.
Автор статті: Наталя Хвесик
