Бюро правової допомоги: п’ять років поруч з людьми та для людей

П’ять років тому, 1 вересня 2016 року в Україні запрацювали бюро правової допомоги. Це стало важливим етапом розвитку системи безоплатної правової допомоги – мешканці невеликих населених пунктів отримали можливість вирішити свої правові питання недалеко від дому. Відтоді можна сміливо казати, що правова допомога – поруч.

Понад 1,3 млн клієнтів бюро отримали правову допомогу

Бути максимально ближчими до людей та надавати їм якісну правову допомогу – такою була головна мета створення бюро як окремих підрозділів місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Адже наближення правових послуг до мешканців віддалених населених пунктів була на часі – деякі громадяни, особливо літнього віку, не мали можливості їхати за кількадесят кілометрів до місцевого центру для вирішення своєї правової проблеми.

«Утворення бюро правової допомоги, а це понад 400 додаткових стаціонарних офісів, які з’явилися у малих містах та селищах, спростило доступ до безоплатної правової допомоги для мешканців територіально віддалених громад. Лише за перші 4 місяці роботи бюро кількість людей, які звернулися за правовою допомогою, зросла у 4 рази», – розповіла начальниця управління забезпечення доступу до правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги Наталія Марчук.

Загалом за п’ять років тільки до бюро правової допомоги звернулися понад 1,3 млн осіб. Фахівці, які працюють у бюро, надали понад 1,9 млн правових консультацій та роз’яснень. Понад 145 тис. рішень про надання безоплатної вторинної правової допомоги у складенні процесуальних документів та представництві інтересів у суді. Наведені цифри – це не просто статистичні показники. Кожне звернення – це чиясь проблема чи навіть біда, яку допомогли вирішити юристи бюро та адвокати, які співпрацюють з системою БПД.

ТОП – цивільне, сімейне та спадкове право  

Люди звертаються до бюро з дуже різними питаннями: розірвання шлюбу, поділ майна подружжя, стягнення аліментів, встановлення факту належності правовстановлюючого документа, визнання права власності на житловий будинок тощо. За останній рік значно побільшало звернень, що стосуються земельних правовідносин – як укласти та реєструвати договір оренди землі, в яких випадках можливе дострокове розірвання таких договорів, яка відповідальність передбачена за недотримання умов договору оренди. Також часто люди звертаються для отримання допомоги у вирішенні питань щодо заборгованості за банківськими кредитами.

«Особливо тішить, коли допомагаєш людині вийти, здавалося б, із безвиході – зменшити суму неправомірно нарахованих відсотків за кредитом, збільшити розмір аліментів, здійснити перерахунок пенсії та багато іншого», – говорить начальниця Перечинського бюро правової допомоги, що на Закарпатті, Тетяна Кость.

Основні функції та завдання у всіх бюро правової допомоги однакові, та кожне з них має свої особливості – територіальність впливає на правові потреби окремих громад.

Наприклад, Рокитнівське бюро правової допомоги, що на Рівненщині, розташоване у прикордонному районі, тож поширеними тут є справи, пов’язані із незаконним перетином державного кордону. Місцеві мешканці під час збирання журавлини або випасання худоби нерідко перетинають кордон з Білоруссю, за що на них складають адміністративні протоколи. Фахівці бюро допомагають цим клієнтам захистити їхні права у суді, бо часто вони навіть не підозрювали, що мандруючи поліськими болотами, порушили закон.

Правопросвітництво та карантин

Оскільки п’ять років тому мало людей знали про існування бюро, найголовнішим завданням для його фахівців стало проводення правопросвітницьких заходів, щоб розповісти мешканцям громад про види безоплатної правової допомоги, які можна отримати. Завдяки такому живому спілкуванню і конкретним прикладам допомоги людям, вдалося завоювати довіру громади. Тепер нові клієнти дізнаються про бюро від своїх знайомих, родичів чи друзів, які вже зверталися туди по правову допомогу.

Зараз юристи бюро знають правові потреби громад і проводять правопросвітницькі заходи, враховуючи попит на інформацію та цільову аудиторію: правові лекції та бесіди у закладах соціальної сфери (для літніх людей), правові вікторини, ігри та квести в навчальних закладах (для дітей), семінари для органів місцевого самоврядування та органів державної влади. Також беруть участь у різноманітних фестивалях та масових заходах та багато іншого.

Наприклад, юристи Семенівського бюро правової допомоги, що на Полтавщині,  започаткували рубрику «Юридичний лікбез» на ютуб-каналі «ТРК-Інформ», де висвітлюють актуальні правові питання. А згодом приєдналися до ще одного не менш цікавого проєкту цього каналу – «Дитячі відповіді на дорослі запитання».

До серйозних змін у роботі бюро правової допомоги призвели карантинні обмеження, пов’язані з COVID-19. Працівникам бюро довелось переходити на дистанційний прийом громадян, обмежувати масові правопросвітницькі заходи. За короткий час юристи перелаштувалися на роботу онлайн – почали проводити онлайн-консультування, брати участь в онлайн-заходах, готувати та поширювати в інтернеті відеосюжети на правові теми тощо.

«Задля безпеки клієнтів, через стрімке поширення COVID-19, деякі бюро запровадили прийом громадян за попереднім записом. На підтримку впровадження у суспільстві альтернативних способів вирішення спорів, протягом останнього року працівники бюро правової допомоги надають консультативну підтримку у доступі громадян до процедур медіації», – розповіла начальниця управління координації системи надання безоплатної правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги Олена Ялова.

Від обласних центрів до найвіддаленіших сіл

Бюро правової допомоги розташовані по всій Україні – від обласних центрів до найвіддаленіших сіл. Саме у цьому їхня унікальність – у близькості до конкретної людини, конкретної громади.

Багато бюро знаходяться в будівлях, де розміщені інші державні установи – ЦНАП, служба у справах дітей, центр соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді, відділ державної реєстрації актів цивільного стану, міграційна служба, нотаріальна контора та ін. Це дає змогу громадянам вирішити низку правових питань та отримати комплекс адміністративних послуг в одному місці.

Від розташування бюро значною мірою залежить і контингент клієнтів та правові питання, з якими вони звертаються. Наприклад, Сокирянське бюро правової допомоги, що у Чернівецькій області, знаходиться в приміщенні Пенсійного фонду. Тож багато клієнтів – це літні люди, які звертаються з питаннями пенсійного права.

У Києві два бюро знаходяться у закладах для людей з інвалідністю – будівлях Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих та Культурного центру УТОГ.

Про людяність та різні компетенції

Робота в бюро правової допомоги вимагає як правової компетентності і психологічної стійкості,  так і інших, часом специфічних, знань. Наприклад, до території обслуговування Герцаївського, Глибоцького, Новоселицького, Сторожинецького бюро правової допомоги у Чернівецькій області входять населені пункти, мешканці яких є румуномовними. Тому фахівці цих бюро володіють румунською мовою.

У південній частині Вінниччини на межі з Молдовою є селище Піщанка. І мало хто б знав про цю місцину і її незвичайних людей, якби не Тетяна Шубенко, очільниця Піщанського бюро правової допомоги, яка працює тут з 2016 року. Саме завдяки їй про Піщанку дізналися у Вінниці, Києві, а згодом і в інших містах України.

Тетяна Шубенко не лише допомагає людям у вирішенні їхніх правових проблем, а й пише статті до правничої вікіпедії «WikiLegalAid», записує відео з відповідями на правові запитання. Молода фахівчиня стала тренером у  правових клубах Pravokator, у якому проводить тренінги та вебінари, а також є засновницею правового клубу на базі Піщанської громади. У співпраці з ГО «Докудейз» проводить правові кінозали, організовує правові виставки та семінари у бібліотеках та школах в Піщанці. Її запрошують вести тренінги у режимі офлайн та онлайн до Вінниці, Одеси, Києва та інших міст України.

Серед обов’язкових якостей працівників бюро – людяність та відкритість, готовність допомогти навіть тоді, коли це не передбачено посадовими обов’язками.

Так, фахівчиня Ємільчинського бюро правової допомоги, що на Житомирщині, Алла Садурська допомагала клієнтці оформити пенсію по втраті годувальника. Справа була складна, адже жінка мала тяжку форму епілепсії, а родичі відмовлялися надавати необхідні документи та взагалі опікуватися її долею. Тому під час збору документів юристка супроводжувала її до різних установ, навіть інколи годувала жінку, бо розуміла, що подбати про неї нікому.

А одного разу до Білокуракинського бюро правової допомоги, що у Луганській області, прийшла 91-річна бабуся, яка пішки та без сторонньої допомоги подолала відстань майже 3 кілометри. Після того як її питання було вирішено, фахівці бюро запропонували старенькій викликати таксі за власний кошт, щоб вона дісталась додому, оскільки хвилювались про її фізичне здоров’я. Однак бабуся навіть назвала це «буржуазною розкішшю» і жваво пішла з бюро самостійно.

Життєві історії: вислухати та допомогти  

За п’ять років роботи фахівці бюро правової допомоги почули безліч життєвих історій. Вони різні й не завжди мають щасливий фінал. Та переважна більшість проблем, з якими зверталися люди, вирішувалась. І у кожного бюро є справи, які схожі на сюжети кінострічок.

Мешканці Черкаської області, які одружилися два місяці тому, посварилися і вирішили розлучитися. І сталося так, що молодята одночасно прийшли до Чигиринського бюро правової допомоги. Коли побачились там, то були дуже здивовані, адже про наміри одне одного не знали. Як з’ясувалося, причиною сварки був весільний подарунок знайомої чоловіка, а саме – проєкт шлюбного договору з квитанцією про оплату нотаріальних послуг на його завірення.

Юристка Оксана Кривошея пояснила молодому подружжю, що укласти шлюбний договір можна лише за добровільної згоди чоловіка та жінки. І цей весільний подарунок не має юридичної сили. Фахівчиня бюро застосувала свої навички медіації, і в результаті подружжя примирилося та вийшло з кабінету, тримаючись за руки.

Деякі люди, звернувшись один раз до бюро, потім стають його постійними клієнтами, а то й друзями. Таким особливим клієнтом Рожищенського бюро правової допомоги, що на Волині, є 87-річний чоловік. Він має проблеми із зором, але від пропозиції щодо адресної правової допомоги відмовляється, оскільки, як він каже, «відчуває себе молодшим, коли самостійно дістається до бюро». І приходить він до бюро не лише отримати якусь правову інформацію, а просто поговорити «про життя».

Сувеніри від вдячних клієнтів є практично у кожному бюро. Мешканка Одещини пані Марія, яка колись звернулась до Любашівського бюро правової допомоги, тепер навідується туди вже не просто як клієнтка, а й зустрітися з добрими знайомими.

«Під час кожного візиту жіночка приносить нам букет своїх неймовірно гарних квітів, які вирощує вдома. Навіть якщо вона йде на прийом до свого сімейного лікаря, то по дорозі неодмінно завітає до нас», – розповідає начальниця Любашівського бюро правової допомоги Світлана Жмурко.

Завдяки розгалуженій мережі бюро правової допомоги створені справді рівні можливості доступу людей до права і правосуддя, адже безоплатні правові послуги наближені до кожної територіальної громади. Що ж далі?

«Ми отримуємо запити від громад, де працюють консультаційні пункти доступу до безоплатної правової допомоги, щодо відкриття постійних точок доступу – нових бюро правової допомоги. Наразі уряд передбачив фінансування тільки вже наявних бюро. Але створення нових можливе за участю та співфінансуванням органів місцевого самоврядування. Адже ці послуги створюються саме для мешканців громад та на їхній запит. Ми впевнені, що подальший розвиток бюро відбуватиметься за активної співпраці з громадами», – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.