Бюлетні на місцеві вибори 2020: у чому нова особливість?

news

22 липня в офіційному парламентському виданні опублікували та згодом набув чинності Закон, що вносить зміни до Виборчого кодексу. Тож за кілька місяців до місцевих виборів ми отримали оновлене виборче законодавство, яке, зокрема, нам як виборцям принесло виборчі бюлетені нової форми.

 Громадянська мережа ОПОРА підготувала відповіді на всі питання.

Як розібратися з цими новими бюлетенями? Що ще треба ставити окрім галочки чи хрестика, і де саме?

Нова форма виборчих бюлетенів зустрінеться там, де виборці обиратимуть депутатів міської, селищної чи сільської ради, якщо в їхній територіальній громаді 10 тисяч і більше виборців (не мешканців у населеному пункті, а саме зареєстрованих виборців). Також такий бюлетень матиме кожен виборець для голосування за депутатів районних рад і ще один – для голосування за депутатів обласних рад. Такий бюлетень треба “читати” по горизонталі: ліворуч буде перелік партій, посередині два квадратики для позначок, а праворуч – пронумерований перелік кандидатів від цієї партії. Спочатку обираємо партію та ставимо “галочку”, “плюсик” чи будь-яку іншу позначку в першому квадраті для волевиявлення за партію, а до другого квадрату вписуємо номер кандидата, якому хочемо допомогти піднятись у відповідному територіальному списку своєї партії. Вносити цифри для голосування за кандидата треба буде дуже уважно. По-перше, бажано внести максимально точний номер, який зазначено поряд з його прізвищем (наприклад: не 6, а 06; не 1, а 01 тощо). По-друге, цифри необхідно вносити у другий квадратик для позначок, який розкреслено у виглядві трафарету (наприклад: раніше так писали індекси на листівках та поштових конвертах в Україні).

фото з oporaua.org

фото з oporaua.org

Чи всі виборці в країні зіштовхнуться з новими бюлетенями?

Так. Бо якщо виборець живе навіть у маленькому селищі, де обиратиме депутатів до селищної ради за багатомандатною виборчою системою за допомогою бюлетеня доволі звичної форми (ліворуч прізвище кандидата та інформацію про нього, праворуч – клітинка, де ставити позначку на його підтримку), то до районної та обласної ради він обиратиме кандидатів за пропорційною системою із відкритими списками, а отже отримає бюлетень нової форми (ліворуч – назва партії та першого номера у єдиному районному чи обласному списку цієї партії; посередині дві клітинки, в одній з яких треба поставити позначку, а в сусідній з нею трафаретом вписати цифри; праворуч – перелік кандидатів від кожної з партій з номерами, які треба вписувати в трафарет).

Скільки в мене буде бюлетенів, якщо я проживаю в маленькому селі? Чи всі ці бюлетені будуть однакові? (Тут під словосполученням “маленьке село” можна підставити будь-яке село, селище чи місто, де кількість виборців становить до 10 тисяч, не населення, а саме виборців у реєстрі станом на 1 серпня 2020 року).

Зазвичай у більшості населених пунктів України людина отримає 4 виборчі бюлетені для голосування за: 1) очільника населеного пункту (у цьому випадку – сільського голову), 2) депутатів відповідної ради (у цьому випадку – депутатів сільської ради); 3) депутатів районної ради; 4) депутатів обласної ради. Для голосування за сільського голову буде бюлетень тільки з переліком кандидатів. Якщо в селі зареєстровано менше 10 тисяч виборців, то і в бюлетені для голосування за депутатів сільської ради необхідно буде також обрати лише з переліку прізвищ. Для голосування за районну та обласну раду буде бюлетень нової форми, де треба буде обрати партію, а в сусідньому квадратику вписати цифри, що позначають номер кандидата цієї ж партії зі списку праворуч.

Скільки бюлетенів мені видадуть, якщо я проживаю у місті? (Тут під слово “місто” можна підставити також будь-яке село чи селище, де кількість виборців становить 10 тисяч і більше, не населення, а саме виборців у реєстрі станом на 1 серпня 2020 року).

Загалом, у більшості міст виборець на дільниці отримає 4 бюлетені. В одному з цих бюлетенів треба буде обирати серед прізвищ кандидата на посаду міського голови, а в решті бюлетенів – проголосувати за партію та в сусідній клітинці вписати номер кандидата від цієї ж партії.

Але можуть бути винятки, наприклад, виборці Житомира, Кривого Рогу, Кропивницького, Полтави, Херсона отримають по 5 бюлетенів, бо, крім стандартного набору, мають ще вибори до районних у місті рад. До цих бюлетенів також треба буде вносити дві позначки – традиційну “галочку” за партію та в сусідній клітинці вписувати номер кандидата від цієї ж партії. Також 5 бюлетенів отримають деякі виборці на Чернігівщині, але за інших обставин. В одномандатному виборчому окрузі №208 у цей же день відбуватимуться довибори до Верховної Ради. Бюлетень буде звичний – із прізвищами кандидатів. Такі бюлетені отримають виборці Бахмацького, Борзнянського, Куликівського, Менського, Талалаївського та частини Ічнянського районів.

Також винятком із загального підходу щодо кількості бюлетенів, проте дещо в інший бік, є столиця. Так, у Києві виборці отримають по 2 бюлетені – лише для голосування за міського голову та за депутатів міської ради. Також по 3 бюлетені отримають виборці, які мають виборчу адресу на підконтрольних українській владі території Донеччини та Луганщини – для голосування за очільника свого населеного пункту, за депутатів до місцевої ради та за депутатів до районної ради. Виборів до обласних рад там не буде.

Чи у різних населених пунктах в бюлетенях будуть однакові кандидати?

На складні запитання немає простих відповідей, але давайте розбиратися. Загалом кожна адміністративно-територіальна одиниця, в якій обирається рада (село, селище, місто, район, область) буде ділитись на округи, при чому кожна така територія матиме свій поділ, який загалом може і часто якраз буде не співпадати один з одним. Тому можна прийти на виборчу дільницю у своєму місті та обирати партію й депутата у територіальному окрузі міста №1, обирати партію й депутата у територіальному окрузі району №2, обирати партію й депутата у територіальному окрузі області №3 – і все це перебуваючи на одній виборчій дільниці. Тож точно можна сказати, що ідентичні бюлетені отримають люди на одній виборчій дільниці щодо навіть сусідньої дільниці – все залежить від деталей. Поділ на округи у кожній адміністративній одиниці визначається за певною формулою, але від загальної кількості депутатів, які мають бути обрані до ради. Складно? А уявіть як складно буде потім рахувати, як голоси виборців перетворюються на мандати – ми спробували це зробити просто і коротко, але вийшов дещо аналітичний матеріал.

Бюлетені традиційно будуть довжелезні, що їх навіть неможливо прочитати буде до кінця швидко? Особливо з урахуванням, що від кожної партії ще буде й список кандидатів на вибір тепер?

Довжина бюлетеня залежить від кількості партій, які зареєструються для участі в місцевих виборах. А вже кількість своїх кандидатів у кожному бюлетені партія визначатиме сама – від 5 до 12 осіб. Загалом партії мають право не боротись за голоси виборців на всіх рівнях, наприклад, брати участь у виборах за обласні та районні ради, але не включатись до виборчих перегонів до міських, селищних чи сільських рад. Проте такий підхід не дуже вигідний у першу чергу для самих політичних сил, тож вони, ймовірно, шукатимуть та залучатимуть до своїх списків активних людей у регіонах.

Голосування буде визнано недійсним, бо ніхто не розбереться, як голосувати – буде дуже багато випадково зіпсованих бюлетенів.

Що за песимізм?! Не варто нагнітати, давайте дивитись на ситуацію конструктивно. Звісно, через те, що бюлетені нові, виборча система нова, а часу до виборів залишається все менше, є ймовірність, що не всі виборці знатимуть, як правильно проголосувати. Але є і кілька хороших моментів. По-перше, якщо виборець проголосує за партію і вирішить не голосувати за кандидата, то такий бюлетень буде дійсним й буде зарахованим в якості підтримки партії. По-друге, якщо виборець припустився помилки при заповненні бюлетенів, то він має право невідкладно звернутись із письмовою заявою до члена виборчої комісії, який видав йому бюлетень з проханням видати йому інший в обмін на неправильно заповнений. Щодо цього робиться відповідна позначка у списку виборців навпроти прізвища виборця, а бюлетень з помилкою невідкладно погашається, про що складається акт, щоб під час підрахунку голосів бюлетень був врахований як невикористаний. Але такої помилки можна припуститися лише раз, бо повторна така заміна не передбачена. І, звісно, таких “запасних” бюлетенів друкують небагато. Загалом ця процедура регулюється частиною 12 статті 248 Виборчого кодексу. Ну і, по-третє, щоб більше людей дізнались, як правильно скористатись новим бюлетенем, закликаємо не залишатись осторонь процесу просвітництва. Якщо пояснити правила заповнення бюлетеня членам своєї родини, друзям та сусідам – це вже буде неабиякий особистий внесок до розвитку демократії в країні. Тим більше, щодня з’являється стільки корисних інформаційних матеріалів, зокрема й від експертів ОПОРИ. Наприклад, можете показати своїм знайомим відео про те, як правильно заповнювати бюлетені та про нові виборчі системи та бюлетені.

Ці трафарети дуже небезпечні! 2 і 5 дуже легко переправити на 8. Як бути впевненим, що, наприклад, члени виборчої комісії під час підрахунку не домалюють рисочок, яких бракує, щоб отримати “потрібну” цифру?

Тут можна порадити два варіанти. Пасивний – це довіряти виборчому процесу та його учасникам. Активний – долучитись до громадського спостереження за виборчим процесом у день голосування та підрахунку голосів. Наприклад, оголошення ОПОРИ про набір спостерігачів можна буде знайти на сайті в розділі “Анонси” та в усіх соціальних мережах приблизно за кілька тижнів до виборів.

Навіщо взагалі так ускладнювати життя виборцям з цими трафаретами? Для чого треба ці відкриті списки? Що це взагалі таке?

Звісно, нова система дещо складніша за попередню. І не тільки для виборців, яким необхідно навчитись користуватись новими бюлетенями, а й для членів комісій, які будуть рахувати бюлетені, а також для кандидатів та партій, які балотуватимуться, бо треба врахувати багато нових моментів під час організації своїх агітаційних кампаній. Але пропорційна система із відкритими списками – це можливість для виборця дійсно впливати на партію. Таким чином, окрім того, що відповідальний виборець має ознайомитись із програмою партії та обирати ту, яка найбільше відповідає його власним переконанням з тих чи інших питань, тепер виборець також може вплинути на те, хто саме з партії потрапить до відповідної ради. Тобто звична практика “кіт у мішку”, коли партія постійно рекламувала свою першу п’ятірку, а далі до списку міг потрапити хто завгодно, навіть ті, хто неформально “купив” собі прохідне місце у списку. А зараз – саме виборець може вплинути на те, хто під брендом партії увійде до відповідної ради.

А як з цими бюлетенями мають голосувати слабозорі та незрячі люди чи ті, хто має тремор рук?! Неможливо ж буде заповнити бюлетень для них без сторонньої допомоги! Чому ця нова форма настільники не інклюзивна?

Загалом Виборчий кодекс передбачає забезпечення людей з інвалідністю розумним пристосуванням відповідно до індивідуальних потреб для безперешкодної участі у виборчому процесі в ч. 9 ст. 79 та ч. 1 ст. 62. Це означає, що територіальна виборча комісія має подбати про забезпечення дільниць, де голосуватимуть люди з інвалідністю, відповідними зручними елементами, перелік яких визначатиме ЦВК. Наприклад, це може бути збільшувальна лупа для слабозорих чи мобільний пандус для людей на кріслі колісному, якщо дільниця не обладнана відповідними умовами архітектурної доступності на постійній основі тощо. Але насправді бюлетень через нову незвичну форму дійсно буде складним для всіх виборців, особливо для виборців з певними видами інвалідності. Варто зазначити, що в людей з інвалідністю також є можливість звернутись до членів комісії по допомогу в заповненні бюлетеня, тоді комісія обере з наявних на дільниці виборців (крім членів комісії чи спостерігачів) людину, яка згодиться допомогти в голосуванні. Але, звісно, всі норми Виборчого кодексу в контексті інклюзивності явно не є ідеальними та потребують подальшого доопрацювання. Наприклад, це могли б бути передбачення спеціальних трафаретів-накладок на бюлетень із нанесенням інформації шрифтом Брайля чи самостійне визначення людини для допомоги, зокрема й неповнолітні родичі-супроводжуючі.

0 Комментариев