15 лютого – Стрітення Господнє

news
15 лютого православні християни святкують Стрітення Господнє. Дізнайтеся історію походження цього празника.
Свято встановлено майже через 500 років після Різдва Христового. Воно належить до господських свят, бо присвячене безпосередньо Христові, але богослужбовим змістом близьке до богородичних, і в давнину розглядалося як присвячене Матері Божій.

У дні імператора Юстиніана в Константинополі та околицях була епідемія чуми і помирало людей до 10 тисяч щодня. А в Антіохії ще й тривали жахливі землетруси: руйнувалися будинки і церкви, багато людей загинуло під руїнами.

Народні прикмети на Стрітення Господнє

За переданням, тоді одному побожному чоловікові було одкровення про встановлення нового свята. І коли на другий день лютого почали Всенічне бдіння з хресною ходою, землетрус припинився, зупинилася й чума.

Нагадаємо біблійну основу цього торжества. Був у Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон, муж праведний, що чекав «утіхи Ізраїлевої» (тобто приходу Месії, Спасителя). Йому було провіщено Духом Святим, що не побачить смерті, доки не побачить Христа. Одного разу прийшов він у храм. І коли Йосиф і Марія принесли Немовля Ісуса, щоб виконати над Ним законний обряд, він узяв Його на руки, благословив Бога і сказав: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля».

Стрітенська свічка: все, що треба знати

Йосиф і Марія здивувалися мовленому про Немовля. Симеон же благословив їх і сказав Пресвятій Діві: «Ось, лежить Цей на падіння і на вставання багатьох в Ізраїлі, і на знак сперечання».

Тут була також Анна-пророчиця, яка досягла глибокої старості, проживши з чоловіком після дівоцтва сім років, вдова літ вісімдесяти чотирьох, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч.
Прийшовши в той час, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав визволення в Єрусалимі. Ця подія стрітення, тобто зустрічі престарілих Симеона й Анни з новонародженим Ісусом знаменує собою завершення старозавітного етапу в підготовці людства до спасіння і початок етапу новозавітного.

За матеріалами Волинської єпархії ПЦУ.

0 Комментариев